Доступність посилання

Без «ковдри» та відводу судді: який запобіжний захід оберуть Мартиненку?


Судове засідання з обрання запобіжного заходу колишньому народному депутатові від фракції «Народний фронт» Миколі Мартиненку. Київ, 21 квітня 2017 року

Судове засідання щодо обрання запобіжного заходу для затриманого екс-депутата «Народного фронту» Миколи Мартиненка розпочалось у п’ятницю із чотиригодинною затримкою. Його адвокати подали клопотання про відвід судді Олександру Бобровнику, якого вони вважають упередженим та підконтрольним НАБУ. Солом’янський суд у цьому відмовив. Прокурори САП наполягають, що слід обрати Мартиненкові запобіжний захід –тримання під вартою із правом внести заставу в розмірі 300 мільйонів гривень. Натомість, колеги затриманого по політичній силі – міністри та депутати від «Народного фронту» – прийшли його підтримати до зали суду та готові взяти Мартиненка на поруки.

Судове засідання щодо обрання запобіжного заходу Миколі Мартиненкові розпочалось вже надвечір п’ятниці – наступного дня після затримання та вручення йому підозри детективами НАБУ під процесуальним керівництвом прокурорів САП.

Адвокати затриманого подали клопотання про відвід судді Олександра Бобровника, того самого, хто слухав справу відстороненого голови ДФС Романа Насірова. Саме той факт, що часто ставлять на резонансні справи свідчить, що Бобровник не є об’єктивним, сказав один із трьох адвокатів Мартиненка Петро Бойко.

«Це дуже одіозна фігура. Він ухвалює всі рішення на користь НАБУ. Більше того, є кримінальна справа, порушена тим же НАБУ щодо нього. Це дає підстави не вірити такому судді», – сказав Бойко Радіо Свобода.

Ще один аргумент проти Бойка, який навела сторона захисту – адвокати вже звернулись до Вищої ради правосуддя із проханням відсторонити Олександра Бобровника. Таким чином, він не може бути об’єктивним, сказав під час судового засідання інший адвокат затриманого Ігор Черезов.

Прокурори САП Андрій Перов та Роман Симків заявили, що не бачать підстав для відводу. Солом’янський суд, зрештою, відмовив адвокатам.

Група підтримки із «Народного фронту»

Під стіни суду з’їхались, аби підтримати Мартиненка, депутати із «Народного фронту» та міністри, які представляють цю політичну силу. Троє представників Кабінету міністрів, – а саме міністр інфраструктури Володимир Омелян, міністр освіти та науки Лілія Гриневич та міністр молоді і спорту Ігор Жданов – заявили, що готові взяти затриманого на поруки. До них також долучаться приблизно 15 депутатів, які направлять відповідні клопотання, сказали адвокати Мартиненка.

«Ми вважаємо, що пан Мартиненко, який склав свої депутатські повноваження, більше ніж півтора року перебуває в Україні. Не робив жодних спроб заховатися чи покинути територію держави. Тому його справа може розслідуватись в абсолютно нормальному режимі. Утримання його під вартою, на нашу думку, є недоречним», – прокоментував Омелян.


Окрім міністрів, прийшли підтримати Мартиненка також депутати-однопартійці: Віталій Корчик, Леонід Ємець, Павло Пинзеник, Георгій Логвинський. Немає підстав ув’язнювати Мартиненка, адже він активно співпрацює зі слідством, говорить депутат від «Народного фронту», голова комітету з питань культури та духовності Микола Княжицький.

«Ми не втручаємося жодним чином у розгляд справи по суті – це справа слідчих органів. Зараз ми говоримо про запобіжний захід, який є, на мою думку, абсолютно невмотивованим і політично замовленим», – сказав Княжицький.


Представники старої системи, замішані у схемах, прийшли підтримати колегу – так пояснив численну появу представників «Народного фронту» у суді Давід Сакварелідзе, екс-заступник генерального прокурора, представник «Руху нових сил». За його словами, якщо буде потрібно, він із однодумцями блокуватиме вночі суд, як це було під час обрання запобіжного заходу по Насірову.

«Острівки свободи і острівки принциповості, такі, як НАБУ, треба підтримувати», – сказав Сакварелідзе.​

Що інкримінують і за що затримали Мартиненка

Сторона обвинувачення квапиться із тим, щоби Миколі Мартиненкові обрали запобіжний захід якомога швидше – 72 години, на які його мали право затримати, спливають наприкінці вихідних. Прокурори САП просять суд обрати йому тримання під вартою впродовж 60 діб із альтернативою внесення застави на суму 300 мільйонів гривень. Розмір застави пояснили обсягами збитків кожного із співучасників у цій схемі. Адвокат Мартиненка Петро Бойко висловив упевненість, що його підзахисний не має таких грошей.

За версією слідства, держпідприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», яке постачає на державні атомні електростанції урановий концентрат, за незаконним конкурсом уклало контракт із австрійською компанією-посередником, підконтрольною затриманому екс-депутатові. Замість того, щоб виробляти концентрат, ця фірма-«прокладка» купувала його в казахстанського підприємства в рази дешевше. Лише на цій схемі державна компанія втратила у 2014–2016 роках понад 17 мільйона доларів, заявляють в антикорупційних відомствах.​


Екс-депутату загрожує від 8 до 12 років ув’язнення. Доказову базу у його справі збирали більше ніж рік, найбільше труднощів були пов’язані з міжнародним законодавством, адже фігурує австрійська фірма, коментував напередодні судового засідання очільник САП Назар Холодницький.

«Ми робимо все відповідно до закону, як передбачено КПК України. Може комусь не подобається можливість внесення застави, але це закон. Як прокурор я не можу прийти під САП з закликами не відпускати під заставу. Можливо, з точки зору медіа, у глядачів складається враження, що всі підозрювані виходять під застави, але це не зовсім так. Є інші застережні заходи, передбачені чинним законодавством, і вони функціонують», – говорив Холодницький.

Позиція Мартиненка: справа політична, доказів немає

Сам Микола Мартиненко відкидає звинувачення Національного антикорупційного бюро та Спеціальної антикорупційної прокуратури і звинувачує очільника НАБУ Артема Ситника у тому, що справу сфальсифікували за його вказівкою.

«Я голосував за законодавство антикорупційне у Верховній Раді. Я подіваюсь, що воно працюватиме чесно», – сказав Мартиненко у залі суду.


Мартиненко також звернувся до Верховної Ради, президента та послів «Групи семи» і Євросоюзу в Україні щодо «політичного переслідування, грубих порушень закону та презумпції невинуватості» щодо нього з боку Національного антикорупційного бюро України.

«Розслідування НАБУ проти мене з самого початку було політичним. Воно почалося в 2015 році як складова інформаційної війни проти тодішнього прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка», – йдеться у зверненні.


«Влада виграє, якщо буде факт, що почало страждати найближче оточення»

Справа Мартиненка виправдовує міжнародне реноме НАБУ, адже Україна не може ігнорувати компромат на впливову в енергетиці людину, вважає директор аналітичного центру «Політика» Микола Давидюк.

На репутацію ж «Народного фронту» ця справа навряд чи суттєво вплине – рейтинг цієї політичної сили і так низький, продовжує експерт. Та і з коаліції фракція навряд виходитиме, каже Давидюк.


Проте за Мартиненка триматимуться, за принципом «один із нас». Окрім того, він, серед інших, фінансує партію, каже Давидюк.

«Історія про мільярд Яценюка, яка підтвердиться чи ні, продемонструє, що меседж про Мартиненка є слабшим. Мартиненко не був таким медійним уособленням зла, яким став свого часу Яценюк. Я думаю, що вони втрати не понесуть. Насправді вся влада від цього може виграти, якщо дійсно буде факт, що почало страждати найближче оточення і відкриваються реальні справи. Але якщо дальше буде кумівство і намагання всіх прикривати і витягувати – від цього навпаки всі програють», – каже політолог.

Інші фігуранти справи

По цій же справі «Східного гірничо-збагачувального комбінату» проходить ще один затриманий – Сергій Перелома, колишній голова наглядової ради Одеського припортового заводу. Для Переломи прокуратура просить тримання під вартою із альтернативою внесення 100 мільйонів гривень.

«Слідство визначає розмір застави відповідно до вини кожного підозрюваного. Кожен відповідатиме за свою частину злочину, якщо на це є відповідні докази», – говорив Холодницький.

Захисники Переломи також клопотали про відвід судді – і суд пішов на це.

А напередодні засідання щодо запобіжного заходу Мартиненкові працівники САП повторно (перший раз був у січні) затримали колишнього виконувача обов’язків голови правління «Об'єднаної гірничо-хімічної компанії» Руслана Журила.

«Законом передбачений термін у два місяці для того, щоб детективи й прокурори повністю зібрали всі докази, які підтверджують факт учинення злочину і скерували обвинувальний акт до суду», – пояснив Назар Холодницький перспективи справи щодо «Східного гірничо-збагачувального комбінату».

Що цьому передувало

Миколу Мартиненка затримали 20 квітня за адресою Кловський спуск 7а (Бізнес центр Карнегі), де розташовується офіс партії «Народний фронт» та приймальні народних депутатів цієї політсили.

Депутата підозрюють у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 статті 255 («Створення злочинної організації»), ч.5 статті 191 («Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем») Кримінального кодексу України.


2015 року детективи Національного антикорупційного бюро відкрили два кримінальні провадження, які пов’язані з екс-депутатом Миколою Мартиненком. Бюро викликало його як свідка в рамках досудового розслідування у провадженнях за фактом закупівлі держпідприємством «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» уранового концентрату в австрійського товариства STEUERMANN, а також за фактом одержання хабарів при закупівлі підприємством «Енергоатом» обладнання у чеського акціонерного товариства Škoda JS.

У листопаді 2015 року на той час депутат від партії «Народного фронту» Микола Мартиненко заявив, що вирішив скласти мандат, у грудні 2015 року депутати позбавили його депутатських повноважень.

Щодо Мартиненка також ведеться розслідування у справі «Енергоатома», проте у САП не розголошують інформацію про перебіг.


Скандали навколо Миколи Мартиненка спалахнули після того, як народний депутат Сергій Лещенко заявив про корупційні звинувачення проти народнофронтівця у Швейцарії. За словами Лещенка, там Мартиненка звинувачують у хабарництві й відмиванні грошей, а саме в отриманні 30 мільйонів франків на банківські рахунки в цій країні від чеської фірми «Шкода – Ядерне машинобудування» (Škoda JS), яка отримала підряд від української державної компанії «Енергоатом». За повідомленнями, Мартиненко неофіційно контролює цю компанію. Крім того, стало відомо і про слідство в цій самій справі щодо Мартиненка в Чехії. Він ці звинувачення відкидає і називає їх нісенітницею й маніпуляцією.

ДОВІДКА

Микола Мартиненко – депутат останніх шести скликань, тричі очолював комітет із питань паливно-енергетичного комплексу. Був однією з найпомітніших фігур в українській енергетиці.

На виборах президента 2004 року був заступником керівника виборчої кампанії Віктора Ющенка, входив до його найближчого оточення. Із 2007 року, у 6-му скликанні Верховної Ради представляв блок «Наша Україна – Народна самооборона». У 2011 році вступив до партії «Фронт змін». Уже наступного року, у парламенті 7-го скликання, представляв «Батьківщину».

2014 року, як депутат 8-го скликання, входив до партійного списку «Народного фронту». 2016 року добровільно відмовився від депутатського мандату у зв'язку зі скандалом навколо розслідування, яке проводить Національне антикорупційне бюро України щодо його можливої причетності до корупції.

XS
SM
MD
LG