Доступність посилання

Свобода слова в окупованому Криму: під судом і пильним наглядом силовиків Росії


Кримський журналіст Микола Семена, 3 травня 2017 року

У Всесвітній день свободи преси – суд над журналістом. В окупованому Криму в середу знову судили автора Радіо Свобода Миколу Семену. Суд, зрештою, перенесли: вкотре не з’явилися свідки обвинувачення. Тим часом журналісти, яким вдається працювати на півострові, визнають: працювати професійно там складно. І стає дедалі складніше, бо факти порушень прав людини, які влада воліла би приховати, не припиняються.

У справі Миколи Семени в середу мали, зокрема, заслухати свідчення Сергія Мєшкового. Свідок зі сторони обвинувачення, Мєшковой – колишній колега Семени у «Кримській газеті». Зараз він – головний редактор «Луганського інформаційного центру», основного інтернет-ресурсу угруповання «ЛНР».

У коментарі Крим.Реалії Микола Семена пояснює: Мєшковой – ключовий свідок ФСБ.

Думаю, його неявка до суду є симптоматичною. Можливо, на етапі досудового слідства він наговорив такого, що зараз соромиться
Микола Семена

«Обвинувачення покладає на нього неабиякі надії, що він може щось засвідчити. Але у протоколі його допиту – дуже багато сумнівних даних. Думаю, його неявка до суду є симптоматичною. Можливо, на етапі досудового слідства він наговорив такого, що зараз соромиться. Крім того, не виключено, що протокол свідчень не відповідає дійсності, і свідок у суді може просто не підтвердити викладені там дані», – розповів Семена.

Мєшковой свою участь у справі Семени не коментує.

Микола Семена
Микола Семена

Встановлена Кремлем «влада» Криму судить Семену за статтею про сепаратизм – через одну з його публікацій. Сам журналіст обвинувачення спростовує й називає справу проти нього політичною.

«Ніде у світі, тим більше щодо журналістів, не практикують засудження через публікацію думки», – заявляв він.

Роботу журналістів у судах ускладнюють навмисно – Наумлюк

У свіжому рейтингу свободи слова американська правозахисна організація Freedom House зарахувала Крим до п’ятірки країн і територій, де стан свободи преси найгірший. Російська «Конституція» Криму начебто гарантує жителям півострова свободу думки і слова. Однак насправді професійно працювати у Криму журналістом складно. Це визнає й російський журналіст Антон Наумлюк, який висвітлює процеси ув’язнених російською владою кримських татар.

Він розповідає: російський паспорт дає йому як журналісту певні переваги під час роботи на анексованому півострові. Але Наумлюк радить їх не перебільшувати.

Антон Наумлюк
Антон Наумлюк

Із місцем окупованого Криму в рейтингу Freedom House Антон Наумлюк погоджується. На прикладі роботи на судових процесах розповідає: на засідання суду можуть не пустити, знімати не дозволяють, а силовики щодо журналістів дуже активні.

Судячи з роботи судів, вважаю, що все це робиться навмисно. Це – цілеспрямована політика на таку собі інформаційну блокаду
Антон Наумлюк

«Судячи з роботи судів, вважаю, що все це робиться навмисно. Це – цілеспрямована політика на таку собі інформаційну блокаду. Чому? Бо всі ці судові процеси, дії силовиків у Криму перебувають під міжнародним наглядом. Російській владі, очевидно, не подобається, що на міжнародному рівні ці питання постійно фігурують. Та й місцева «влада» не хотіла б, щоб у Москві реагували на міжнародний тиск і так чи інакше тиснули на неї», – сказав він у коментарі Радіо Свобода.

Інтерес медіа до подій у Криму зменшується

Антон Наумлюк – один із цьогорічних лауреатів премії Free Media Award норвезького «Фонду свободи самовираження» (FrittOrd) і німецької Zeit Foundation. Журі відзначило його репортажі про судові процеси над жителями анексованого Росією українського Криму.

У розмові з Радіо Свобода Наумлюк визнає, що інтерес журналістів до подій на півострові зменшується. Певні труднощі, зізнається, виникають і з боку української влади: зокрема, для того, щоби працювати в окупованому Криму, іноземний журналіст має отримати кілька дозволів, і вони разові, тобто для кожної поїздки треба оформлювати нові.

Але значно неприємніша процедура – спілкування з російськими силовиками, зокрема – співробітниками ФСБ на в’їзді на півострів. Такий досвід описав, наприклад, московський кореспондент BBC Стів Розенберґ, який нещодавно повернувся з Криму.

«Ми показуємо наші паспорти й візи, заповнюємо міграційні картки. Наші документи в порядку, але нас просять почекати… До мене підходить молодий чоловік у цивільному. «Прошу, пройдіть зі мною, – каже він, – я хотів би побесідувати», – йдеться в репортажі Розенберґа.

«Його запитання не обмежуються Кримом. «На якій вулиці ви живете в Москві? Яка найближча до вашого дому станція метро? Чим займається ваша дружина? Ви в Росії вже досить довго, чи думали про отримання російського паспорту?» – переказує британський журналіст розмову на в’їзді до Криму.

«Допит тривав годину. Потім мене провели назад до мікроавтобуса. Я запитав, як його звати. «У мене немає імені, – відповів він, – тільки ранг».

Утиски Росією свободи слова у Криму є одним із аргументів України в Міжнародному суді ООН. Україна звертає увагу суддів у Гаазі на те, що на території півострова майже відсутні медіа українською та кримськотатарською мовами.

Тим часом із нагоди Всесвітнього дня свободи преси, Міністерство закордонних справ України закликало російську «владу» Криму припинити переслідування українських журналістів, зокрема – автора Радіо Свобода Миколи Семени.

Сам Микола Семена сподівається, що в суді йому допоможе, зокрема, й міжнародна підтримка.

XS
SM
MD
LG