У Криму розпочали формування нового складу Громадської палати. Через місяць закінчується трирічний термін її повноважень. 2 травня 12 членів нового складу (одну її третину) затвердив голова підконтрольного Росії кримського уряду Сергій Аксьонов. До червня мають бути затверджені ще 24 члени, тобто дві третини загального складу – від кримського парламенту і громадських організацій. Крим.Реалії з'ясовували, хто упродовж трьох найближчих років буде візувати рішення кримських чиновників від імені громадськості.
Громадська палата була створена в Криму після його російської анексії. Згідно з «законом» про Громадську палату, вона формує громадську думку і доводить її до відома органів влади, забезпечує громадське обговорення найбільш важливих рішень влади, забезпечує організаційну та інформаційну підтримку громадських рад, створених при місцевих органах влади. Тобто покликана стати майданчиком для широкого обговорення проектів рішень підконтрольної Росії кримської влади, громадського контролю чиновників і розробки рекомендацій для них. Однак практика її трирічної діяльності показала, що назвати палату повноцінним інститутом громадянського суспільства складно. По-перше, тому що її склад затверджується підконтрольними Росії парламентом і урядом, а більшість членів Громадської палати є або громадськими діячами, лояльними до влади, або представниками «Єдиної Росії».
Практика її трирічної діяльності показала, що назвати палату повноцінним інститутом громадянського суспільства складно
Чи зміниться ця практика в новому складі, стане відомо в червні, коли завершиться процес її формування. Поки ж розповімо про тих, хто увійде в неї за квотою голови підконтрольного Росії кримського уряду.
Громадські активісти Аксьонова
Розпорядження Сергія Аксьонова про призначення 12 членів Громадської палати було підписане 2 травня. Але про суттєве оновлення складу цього органу не йдеться, швидше, про перепризначення вже наявного. У документі 8 з 12 осіб – представники нинішньої Громадської палати. Нових членів майбутнього складу в списку Аксьонова всього четверо. Вперше буде працювати в Громадській палаті Криму Олександр Бочкарьов. У розпорядженні Аксьонова він фігурує як член президії Кримського регіонального відділення Загальноросійської громадської організації «Асоціація ветеранів бойових дій органів внутрішніх справ і внутрішніх військ Росії» і голова громадської ради Сімферополя. Відомий Бочкарьов також як полковник української міліції у відставці і екс-депутат Сімферопольської міськради. Під час подій «кримської весни» він очолював зведений полк «кримської самооборони». Після російської анексії Криму увійшов до лав партії «Єдина Росія», ставши членом політради її кримської організації. Бочкарьов був одним із свідків звинувачення у справі політв'язня Олега Сенцова.
Бочкарьов був одним із свідків звинувачення у справі політв'язня Олега Сенцова
Ще одним новим членом Громадської палати став Лев Григор'єв, представлений як голова громадської ради при Міністерстві екології та природних ресурсів підконтрольного Росії уряду Криму. До російської анексії Криму Григор'єв працював начальником відділу екологічної пропаганди Кримського природного заповідника, потім був членом правління відомої на півострові організації «Екологія і світ» і співголовою «Кримського соціально-екологічного союзу». У 2014 році представляв Музей природи Кримського природного заповідника (Алушта) і був одним з підписантів звернення до колективів музейних установ України із закликом до них визнати результати «референдуму» в 2014 році і продовжувати співпрацю.
До майбутнього складу Громадської палати Криму Аксьонов вніс Наталію Резніченко – доктора медичних наук, професора кафедри акушерства та гінекології Медичної академії імені Георгіївського. Вона також є членом «Єдиної Росії» і експертом кримського регіонального відділення Загальноросійського народного фронту – громадського руху, очолюваного президентом Росії Володимиром Путіним.
Колега Резниченко із Загальноросійського народного фронту Інна Шишова рішенням Аксьонова теж стала новим членом майбутнього складу Громадської палати Криму. Про неї відомо мінімум інформації. Вона входить до складу громадської ради при Міністерстві внутрішньої політики, інформації та зв'язку підконтрольного Росії кримського уряду. Також в минулому році вона зіграла роль «ефектної дами» в кліпі про російських емігрантів у Парижі, який знімали місцеві ентузіасти.
Нові-старі члени
Решта вісім членів нинішнього складу Громадської палати Криму перекочують до нового. Таким чином, в ньому залишаються нині чинний голова палати Григорій Іоффе, представлений в розпорядженні Аксьонова як пенсіонер, а також Анатолій Петров – директор автономної некомерційної організації «ЖКГ Контроль Республіки Крим», яка заснована Міністерством ЖКГ підконтрольного Росії уряду Криму.
На другий термін залишається кримський політолог Денис Батурін. У минулому він очолював на півострові державне інформаційне агентство, а потім створив дві громадські організації, які допомагали представникам різних режимів в Криму прийти до влади, а потім отримували від них бюджетні гранти. Зараз Батурин займається підприємницькою діяльністю. У виданому йому російською податковою свідоцтві підприємця значиться, що він торгує продуктами харчування і тютюновими виробами.
Денис Батурін створив дві громадські організації, які допомагали представникам різних режимів в Криму прийти до влади, а потім отримували від них бюджетні гранти
Залишаться в складі Громадської палати нині чинна голова її комісії з питань громадської експертизи нормативно-правових актів Ірина Стрельникова, кримські громадські діячі Ольга Собещанська і В'ячеслав Мартинов, заступник голови профспілки Кримського федерального університету і керівник громадського проекту «Крим. Територія здоров'я» Анастасія Ігнатович і пенсіонер Збройних сил України, екс-депутат кримського парламенту Олександр Сибільов.
«У таких органах люди, які будуть говорити правду, не потрібні»
Згідно із «законом» про Громадську палату, ще 12 членів майбутнього складу мають бути представлені за квотою підконтрольного Росії кримського парламенту. А ті, в свою чергу, доукомплектують ще третину представників громадськості.
Таким чином, представники кримського парламенту й уряду, яких мають контролювати члени Громадської палати, самі вибирають і призначають її склад. Тобто мають можливість відсівати неугодних.
Голова громадської організації «Чистий берег. Крим», колишній радник екс-заступника голови підконтрольного Росії кримського Радміну Володимир Гарначук стверджує, що саме з цієї причини не має наміру висувати свою кандидатуру в члени Громадської палати Криму.
«Начальники самі призначають собі громадських діячів за своїми квотами. Який сенс брати участь у цій Громадській палаті? Це повністю фейковий орган. Його завдання – підмахувати владі. Тому я не хочу брати участь у цій компанії», – сказав він в коментарі Крим.Реалії.
Завдання Громадської палати – підмахувати владіВолодимир Гарначук
Інший кримський громадський активіст, організатор низки акцій на захист прав кримчан Ілля Большедворов теж говорить, що Громадську палату Криму формують з людей, лояльних до нинішньої влади: «Я вважаю, що марно подавати свою кандидатуру туди, тому що в таких органах люди, які будуть говорити правду про те, що відбувається, і заважати їм освоювати бюджетні гроші, не потрібні. Туди людей призначають за принципом: хто більше хвалебних епітетів на адресу влади скаже. У Громадській палаті Криму сьогодні знаходяться ті люди, які на громадську думку кримчан ніяк не впливають. І говорити про те, що це якийсь ефективний інструмент контролю влади в Криму – це занадто перебільшувати його значущість».
На думку кримських громадських діячів, впливати на суспільно-політичну ситуацію в Криму можливо і без участі в Громадській палаті Криму. Хоча й зізнаються, що ресурси у них для цього дуже обмежені. «Група в Фейсбуці «Дошка ганьби чиновників Криму», яка вже набрала більше 3 тисяч учасників, є по факту одним з найефективніших механізмів впливу на кримську владу. Тому що як тільки там починають публікувати якісь факти і документи, що свідчать про зловживання чиновників, у багатьох випадках відбувається скасування тих чи інших чиновницьких рішень. Тому громадськість може впливати на ситуацію, але у неї не залишилося легальних представників в органах влади, депутатів, ЗМІ, які могли б доносити їх точку зору. Тому тепер єдиним майданчиком для громадського діалогу і активності залишився тільки Фейсбук», – каже Володимир Гарначук.
У минулому році діяльність Громадської палати обійшлася кримському бюджету в 18,3 мільйони рублів.
