Кримські колаборанти повірили Навальному?

Спеціально для Крим.Реалії

У російських містах в останні місяці активізувалися опозиційні настрої, пов'язані з діяльністю Навального та його прихильників, які не побоялися виходити на вулиці. В анексованому Криму вони з’явилися теж – і в такому віддаленому і специфічному ізводі багато чого діагностували.

Перш за все, виявилося, що «симпатиків» у Навального в Криму чимало. І в цих симпатіях неявно виявили себе ті, хто цілком щиро вважає Крим російським. Для кримських українців і кримських татар історія Навального і вся його проблематика нецікава, але тих, хто щиро радів захопленню Криму, Навальний бентежить, болісно цікавить і навіть надихає. І захоплює, і викликає стриманий інтерес, і дає надію. Але саме в Криму все це безнадійно.

Фанатами Навального (прихованими, лише натяками це визнають) тут виявилися саме ті, хто за більш тонкого окупаційного режиму стали б опорою цього режиму. Це щирі й ідеологізовані колаборанти середнього майнового стану, активні в діловому сенсі й збудливі в емоційному. Це ті, хто хотів будувати «русскій Крим», хто шалів навесні 2014 року від перспектив. До них тоді примикали і помірно-проросійські кримські патріоти, які обережно повірили, що Росія завалить Крим грошима, зробить там все зразково, сучасно і технологічно. Але сталося, як завжди в російській історії – ідеалісти тільки заважають, їх відсунули на другий план, витерли об них ноги й зараз вони – особливо, якщо відкрито полюблять Навального – явні претенденти на роль екстремістів. Незадоволені «Единой Россией» та її місцевим активом? Звичайно, екстремісти ллють воду на млин ворогів, підспівують Києву і Вашингтону!

Кримчанам любити Росію потрібно тільки такою, якою вона їм дана, найменший сумнів в ній, спроби її покращити будуть каратися і швидше, і серйозніше, ніж подібне у підданих з інших регіонів. Компрадори-ідеалісти дратують ділового окупанта – вони претендують на моральне право бути незадоволеним, вони, мовляв, «одну справу робили». Коли компрадорам вказали на їхнє справжнє місце, вони образилися, і тепер дивляться на Навального.

Виявилося, що Росія не розумніша і не чесніша за Україну – відгодовані злодії і негідники часів Януковича залишилися на своїх місцях і навіть зміцнилися на них ще більше. Та проста думка, що саме завдяки повальному крадійству та скомпрометованості цієї кримської «еліти» і стало можливим захоплення Криму, ідеалістам у голови не приходила. І потім, вони чомусь вирішили, що Росії потрібно «розвивати» Крим. Коли ж виявилося, що він для Росії – бездонна бочка, яку ніякими вливаннями не заповниш, цю сумну картину дурні й жадібні чиновники, які залишилися ще від українських часів, лише доповнюють особливо образливими штрихами.

Кримським розчарованим ідеалістам Навальний дуже зручний – він, як їм здається, перш за все, «проти корупції», а не зовсім «проти Путіна». Для таких, як вони виступити проти Путіна ніяк не можна, вони повною мірою його діти, без захоплення Криму вони залишилися б ніким. Вони думають, що Навальний тим добрий і корисний, що допоможе очистити Росію від аморфного Медведєва, а Крим – від Константинова з його новобудовами на морських берегах і від посіпак Аксьонова. Та безнадійність, що все більше і більше розливається Кримом і проникає навіть у самі захоплені голови, вимагає хоч якоїсь відради.

Але в Криму підтримувати Навального буде важче, ніж робити подібне, скажімо, в Костромі. Ситуація на півострові ускладнена його напіввійськовим становищем. Це «висунутий до країн НАТО форпост», це суперечна територія, він кишить підпіллям – які тут можуть бути опозиціонери? І тому шкода тих, які повірили Навальному, втомлених від Аксьонова кримчан – навіть боязкі натяки на протест у Криму будуть припиняти куди рішучіше, ніж де б то не було ще.

Ян Синицин, кримський журналіст

Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції