Доступність посилання

«Ялти-2» не буде: про що говорить зустріч Макрона і Путіна


Володимир Путін і Емманюель Макрон під час спільної прес-конференції у Версальському палаці, 29 травня 2017 року

Володимир Путін став лише третм іноземним лідером за останні десять років, якого прийняли у Франції у Версальському палаці. Офіційно приводом для такої зустрічі стала виставка, присвячена візиту Петра І до Франції триста років тому. Але такий прийом є статусним, відзначають у російських ЗМІ і не лише російських.

Візит Путіна до Франції обговорюємо з гостями передачі «Ваша Свобода» Євгенією Руденко, кореспондентом Радіо Свобода у Франції; Андрієм Бузаровим, експертом-міжнародником і Костянтином Еггертом, політичним коментатором телеканалу «Дождь».

– Євгеніє, чому Емманюель Макрон вирішив прийняти російського колегу не в Єлисейському палаці, а у Версалі?

Говорять, що Макрон не захотів приймати його у Єлисейському палаці, в офіційній резиденції, через проблеми, які виникали останнім часом між Францією і Росією
Євгенія Руденко

Євгенія Руденко: Офіційних витоків немає. Є лише неофіційні. Говорять про те, що таким чином багато символізму у цій зустрічі. Версаль – це символ влади французької. Таким чином Емманюель Макрон хоче показати, що Франція – дуже сильна країна, яка готова прийняти Путіна. Водночас говорять і про те, що, можливо, не захотів він приймати його у Єлисейському палаці, в офіційній резиденції, через проблеми, які виникали останнім часом між Францією і Росією, зокрема і те, як був вже скасований візит Путіна до Парижа, коли президентом був Франсуа Олланд, тому що він заявляв про те, що буде з ним дуже жорстко говорити щодо питання Сирії.

Зараз говорять, що три головні питання – Сирія, Україна, зокрема виділяють анексію Криму, і права людини. До речі, зустрічали до цього Путіна демонстраціями, і українці зустрічали демонстраціями, також Amnesty International біля Ейфелевої вежі повісили прапор проти гомофобії у Чечні.

– Пане Бузаров, Версаль – це символічний жест, який не варто перебільшувати, чи Макрон хоче більш примирливо вести діалог із Путіним?

Андрій Бузаров (переклад): Буквально сьогодні на французькому інтернет-порталі газети Le Monde вийшла стаття «Перша зустріч Макрона і Путіна заради діалогу, але без поступок». Це вже символізм і суть цієї зустрічі. Макрон готовий розмовляти з Путіним, але, очевидно, вибере жорсткий тон. Це важливо для Макрона, тому що напередодні будуть парламентські вибори – йому треба показати в очах французів сильного президента, треба зрозуміти від Путіна, як далі діятиме Росія, якими будуть стосунки між Францію і Росією, Росією і ЄС, і, звісно, обговорити сирійське і українське питання.

Андрій Бузаров
Андрій Бузаров

Оточення Макрона звинувачувало постійно Путіна і Кремль у різних кібератаках на передвиборчу систему
Андрій Бузаров

Я звернув би увагу не на те, де зустрічаються, а на терміновість зустрічі. Формальний привід – приїзд Петра І 300 років тому. Це все дуже умовно. І інший аспект – оточення Макрона звинувачувало постійно Путіна і Кремль у різних кібератаках на передвиборчу систему, а Кремль практично відкрито підтримував Фійона і перш за все Ле Пен у перебігу виборчої кампанії. Тобто про свої амбіції зараз забули і їм треба, очевидно, про щось дуже невідкладно поговорити. Це питання Сирії, майбутніх відносин Росії і ЄС і, звісно, питання України і «нормандського формату». Якщо про Україну згадали на саміт G7, якщо про це говорять Трамп, Меркель, говоритиме і Макрон, то, очевидно, буде спроба перезапуску роботи «нормандського формату».

– А щодо санкцій проти Росії? Якісь неоднозначні судження. То з оточення Трампа були витоки, що, можливо, можуть бути корегування щодо санкцій, потім економічний радник Гарі Кон переконав: не виключається варіант посилення санкцій.

Позиція країн «Групи семи» ключова – зняття санкцій можливе в разі виконання Мінських угод. Мінських угод немає – зняття санкцій не буде
Андрій Бузаров

Андрій Бузаров: Позиція країн «Групи семи» ключова, коли говоримо про зняття санкцій, всім очевидна і чітко вже висловлена – зняття санкцій можливе в разі виконання Мінських угод. Мінських угод немає – зняття санкцій не буде. Тому спекуляції на тему, що завтра знімуть санкції, «шеф, все пропало» – немає сенсу про це говорити, навіть не зовсім професійно з боку деяких експертів говорити, що через півроку скасують санкції. Немає передумов ні юридичних, ні політичних.

Переклад. Пане Еггерт, що означає цей прийом Емманюелем Макроном Путіна саме у Версалі?

Костянтин Еггерт (переклад): Це, звісно, дуже цікавий хід. Справа в тому, що в Єлисейському палаці людина, яка приїздить на зустріч з президентом Франції, може почуватися рівнею, якщо це глава держави. Версаль – це палац Людовіка ХІV, гігантський комплекс, який нагадує про зеніт величі королівської Франції. Символізм абсолютно очевидний. Будь-яка людина, яку приймає глава французької держави у Версалі, почуватиметься інакше, ніж в Єлисейському палаці. Можливо, на півсходинки нижче суто психологічно. Тому, мені здається, місце обрали невипадково.

Час теж цікавий. Макрон через два тижні після обрання зустрічається з Путіним – це теж багато що говорить. Він вважає, що чимало речей може розпочати «з чистого аркуша». Крім того, це демонстрація того, що він не боїться братися за одну з найскладніших, не за єдину, зовнішньополітичних тем свого президентства. І, зрештою, не слід забувати, що до того моменту, як Путін і Макрон домовилися про зустріч, було вже зрозуміло, що у багато в чому лідерства США у трансатлантичних відносинах поменшало, і ідея Ангели Меркель, що потрібно брати долю Європи в руки європейців, не вчора прозвучала вперше на мітингу у Німеччині. І для мене особисто очевидно, що цей крок скоординований між Макроном і відомством федерального канцлера – обидва лідери вирішили, що буде корисним зустрітися з Путіним і поговорити у нову епоху після появи Трампа на світовій сцені.

– Пане Еггерт, Ви знаєте, що був Версальський договір. Відомо, чим він закінчився. Потім був потсдамський мир. Критики Путіна і не лише критики приписують, що Путін мріє про встановлення чогось схожого на потсдамський мир. Путін наближається до цієї цілі на четвертий рік війни в Україні?

Санкції не знімуть. І «Ялти-2» теж не буде. Жодних угод за рахунок України і Грузії між Москвою і Вашингтоном не буде
Костянтин Еггерт

Костянтин Еггерт: В даній ситуації передчасно говорити, що Путін – це Німеччина, що Путін приїздить в ролі Німеччини в 1919 році. Думаю, що вже правильно сказали, що санкції як такі не знімуть. І «Ялти-2» теж не буде. Учора я брав участь у конференції у Братиславі GLOBSEC, де радник з питань нацбезпеки віце-президента Майка Пенса Андреа Томпсон сказав, що жодних угод за рахунок України і Грузії між Москвою і Вашингтоном не буде. Я з цим можу погодитися.

Але можна ці санкції якось ізолювати від іншого контексту – вони лишаються, а інше робитимемо. Вашингтон погоджується прийняти (очевидно, ухвалять це рішення) як нового посла Росії в США заступника міністра закордонних справ Антонова, який є в санкційному списку ЄС. Одночасно в Німеччині відкриває дочірню компанію «Роснафта». Компанія «Роснафта» обіцяє інвестувати у найближчі два чи три роки 600 мільйонів євро у німецьку економіку. Все це на тлі розмов, що не здамо, будемо жорсткими і так далі.

Трамп останнього місяця звернув увагу на Україну. Не думаю, що тиснутиме на Київ заради вирішення конфлікту на Донбасі. Це виключено
Андрій Бузаров

Андрій Бузаров: Трамп останнього місяця звернув увагу на Україну. Не думаю, що тиснутиме на Київ заради вирішення конфлікту на Донбасі. Це виключено. Не зустрічався б тоді з Клімкіним, не розмовляв би по телефону з Порошенком. Жорсткий ультиматум зробив би в стилі, як він відсунув прем’єр-міністра Чорногорії.

Меркель завжди на боці України. Всі вже зрозуміли, що вона найбільший послідовний прибічник України в ЄС
Андрій Бузаров

Меркель завжди на боці України. Всі вже зрозуміли, що вона найбільший послідовний прибічник України в ЄС. Не думаю, що зацікавлена у якомусь перегляді Мінських угод.

Макрон – нова людина, якій треба вникнути. Натиснути на Київ заради якихось поступок не в інтересах держави ніхто не може
Андрій Бузаров

Макрон – це нова людина, якій треба вникнути. Натиснути на Київ заради якихось поступок не в інтересах держави ніхто не може. Але різні форми консенсусу можливі.

Кілька днів тому Євген Марчук оприлюднив своє бачення, як можна реалізувати «особливий режим» контролю за кордоном. Ніби під контролем якихось міжнародних організацій. Якщо Марчук таке говорить, значить, вже це обговорюється в якихось кругах.

Роль Макрона якраз і полягає в тому, щоб озвучити якісь непопулярні для Кремля речі особисто Путіну. А потім це, скоріш за все, вже обговорюватиметься в липні під час зустрічі Трампа і Путіна вже на саміті G20.

XS
SM
MD
LG