За ґрати помилково: як афганець з українським громадянством опинився у кримському СІЗО

Афганця з українським громадянством Кабіра Мохаммада незаконно утримують у кримському СІЗО і збираються екстрадувати до Ірану як особливо небезпечного злочинця. Дружина заарештованого Оксана Мохаммад запевняє, що в Криму його переплутали з іншою людиною. У вересні минулого року Кабіра Мохаммада затримали на пункті пропуску в Армянську, вирішивши, що він ‒ розшукуваний Інтерполом за заявою Ірану Ніязі Мохаммад Кабір, син Абдулатіфа. У російському консульстві Афганістану підтвердили, що заарештований ‒ не та людина, і надіслали лист до суду міста Армянська, але це не змінило ситуації.

Долю ув'язненого й можливі шляхи його звільнення в ефірі Радіо Крим.Реалії обговорюють дружина ув'язненого Кабіра Мохаммада ‒ Оксана Мохаммад, керівник прес-служби Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Михайло Чаплига і представник Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова.

‒ Скільки років ваш чоловік Кабір прожив в Україні, Оксано?

Мохаммад: Він приїхав 1986 року, навчався в Донецьку на лікаря. Громадянином України став 2012 року. Ми з ним познайомилися за п'ять років до цього, у Кабіра вже був один шлюб. У нього є дочка, онук в Україні. Звичайно, він їздив до Афганістану до родичів, але жодних проблем у зв'язку з цим не виникало.

‒ Як відбувався арешт?

Мохаммад: Це трапилося 14 вересня 2016 року. Ми вирішили поїхати до Криму на відпочинок разом з двома нашими дітьми. До цього ми багато їздили Європою, у мусульманські країни, де розуміють, що Мохаммад Кабір ‒ це прізвище і ім'я, а не подвійне прізвище, як у злочинця. Чоловік переніс інсульт, тому ми вирішили з'їздити відпочити недалеко, в Крим. Спочатку російські прикордонники нічого не говорили, потім розповіли про розшук Інтерполу і про те, що вони чекають підтвердження з Ірану.​

​‒ В Ірані теж помилилися, розглядаючи запит?

Мохаммад: Ні. Наскільки мені відомо, прикордонники згадали в запиті ім'я злочинця Ніязі. Якби вони написали, що затриманий Кабір Мохаммад, арешт не відбувся б. Відтоді, вже дев'ять місяців російські прикордонники чекають якихось підтверджувальних документів з Ірану, а Кабір сидить у СІЗО. Ми чекаємо суду, щоб мого чоловіка нарешті відпустили, але в червні засідання поки не призначене. Мені здається, росіяни бояться визнати свою помилку і чекають, раптом з Ірану щось прийде. Сказали ще ось що: якби у Кабіра був паспорт не України, а, наприклад, Німеччини, його випустили б відразу.

‒ Ви бачилися з чоловіком у СІЗО? Говорили зі слідчим?

​Мохаммад: Чоловіка я бачила тільки в суді, а слідчого йому не призначили. Справа Кабіра закріплена за Генеральною прокуратурою Росії, а пробитися в Криму до її представників практично неможливо.

‒ Чи зверталися ви до когось в Україні?

Мохаммад: Так, мені допомагають правозахисники Марія Томак, Ольга Скрипник. Я звернулася до Європейського суду з прав людини, і коли звідти почали надходити запити про затримання Кабіра, його перевели в санчастину. Адже він нещодавно переніс інсульт. Довідки з Криму, навіть без підпису лікаря, влаштували Європейський суд, і на цьому тема була закрита. Я писала ще Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, приходила відповідь.

‒ Дякую, Оксано. Чи може офіс уповноваженого вплинути на цю ситуацію, Михайле?

Чаплига: До деокупації Криму ми не можемо нічого зробити фізично. Нам лишається тільки політичний тиск через міжнародні структури. За домовленістю з російським уповноваженим нам вдалося зустрітися в СІЗО з деякими політв'язнями кримськими татарами, а також вивезти на материкову Україну 12 громадян, які перебували в кримських в'язницях під час анексії.​

​‒ Ви можете домовитися, щоб українських громадян видали з кримського СІЗО?

​Чаплига: На жаль, не можемо. Немає навіть такого поняття, як обмін. На окупованій території дієвих інструментів впливу просто не існує. У будь-якому регіоні Росії український громадянин має право на консульську допомогу, а в Криму він цього позбавлений.

‒ Дякую, Михайле. Чи має проблема Кабіра Мохаммада правове вирішення, Ірино?

Сєдова: Його потрібно просто випустити, тому що у того, кого вони розшукують, інше прізвище. Ми маємо справу з класичною схемою так званого російського правосуддя: затримали не ту людину, але провину свою визнавати не хочуть, тому що виконавцям це загрожує кримінальним переслідуванням. Незаконне утримання людини під вартою ‒ це стаття.

​‒ Хіба не суд вирішив залишити Кабіра під вартою?

​Сєдова: Суд, але в Криму він завжди діє у зв'язці з іншими силовиками і за вказівками від ФСБ. Ми бачили це в справах так званих українських диверсантів та інших політв'язнів. Нічого спільного з правосуддям це не має. Ми склали список з більше ніж 40 суддів, які ухвалюють неправосудні рішення.

‒ Як можна протистояти такому свавіллю?

Сєдова: Найняти хорошого московського адвоката. Це великі гроші, не кожен потягне. Домовитися про видачу українського громадянина можна, такі прецеденти були, але не на етапі утримання в СІЗО. Спочатку йому мають винести вирок.

(Над текстовою версією матеріалу працював Владислав Ленцев)