Італійський часопис La Stampa наводить витяги зі скорботного листа папи Римського до архієпископа Української греко-католицької церкви Любомира Гузара. Данське видання Berlingske вміщує розмову свого кореспондента з лідером кримськотатарського народу, українським депутатом та уповноваженим президента України у справах кримськотатарського народу Мустафою Джемілєвим, який був у Копенгагені. Нідерландська газета NRC Handelsblad зачіпає питання запровадження «безвізу» для громадян України.
Італійський часопис La Stampa друкує матеріал «Лист папи Римського про кардинала Гузара: «Він захистить свій народ, який зазнав насильства». Туринське видання наводить витяги з листа Римського первосвященика, якого папа Франциск надіслав главі УГКЦ, українському архієпископові Шевчуку, висловлюючи свою скорботу з приводу смерті кардинала Української греко-католицької церкви Любомира Гузара.
«Гузар був батьком і керівником. Українцем, який полум’яно ставився до свого походження. Він брав участь у житті України як людина, яка дуже багато знає. Гузар був справжнім душпастирем, сповненим надії та відкритим до майбутнього», – написав у своєму листі папа Римський Франциск.
Італійська газета веде далі, що папа Римський добре пам’ятає величну постать Гузара. Саме про це римський понтифік згадував у своєму листі наступникові кардинала Гузара – архієпископу Святославу Шевчукові.
«Мені випало познайомитись із Гузаром і бути в його шляхетній компанії – все це відображало те, якою людиною він був – однією з найбільш моральних і шанованих постатей України», – зазначив папа Римський Франциск.
Туринське видання додає, що слова римського первосвященика постають шаною і втіхою для тих, хто вбачав у Гузарові батька й духовного лідера, який згуртував навколо себе греко-католиків на тлі «катакомбного» існування впродовж десятиліть в умовах переслідувань і поневірянь.
«Із віком його появи на людях зазнали змін, водночас ставши ще інтенсивнішими й насиченими. Його мудрість була всеосяжною, він говорив до людей просто і зрозуміло, проте його слова мали неабияку глибинність», – пише про Гузара папа Франциск.
Відтак, підсумовує La Stampa, Україна глибоко вдячна своєму душпастиреві за його унікальну релігійну і громадську присутність в історії. Українці, як пише газета, і надалі будуть захищені молитвами Гузара, які мали на меті захистити всіх тих в Україні, хто потерпав від негараздів, а також від насильства й відсутності впевненості в собі. Папа Римський Франциск завершує свого листа побажанням – «Відчувайте й надалі його посмішку і його турботу».
«Лист папи Римського про кардинала Гузара: «Він захистить свій народ, який зазнав насильства»
Часопис Данії Berlingske друкує статтю «Напишіть про фашистський окупаційний режим у Криму». Йдеться про інтерв’ю з кримськотатарським лідером Мустафою Джемілєвим, який відвідав Копенгаген для презентації книги, написаної про нього данським журналістом Отою Тіфенбеком. Газета пише, що Джемілєв відкидає будь-який компроміс із Росією щодо Криму. Він хоче бачити запровадження навіть суворіших санкцій щодо Москви. Видання нагадує, що після окупації Росією українського Криму Росія заборонила Джемілєву в’їзд на півострів, зараз він живе в Києві. Джемілєв також відкидає ідею «спільного» існування Криму під юрисдикцією як України, так і Росії, яку свого часу висунув Збіґнєв Бжезінський.
«Росія мусить залишити Крим. Ми не можемо йти на компроміс у цьому питанні. Путін мусить розуміти, що він перебуває у глухому куті. Та й він це розуміє», – заявив Мустафа Джемілєв.
Berlingske пише, що Росія порушила міжнародні закони, розпочавши війну, яка коштувала Україні більш ніж 10 тисяч життів і величезних фінансових збитків, додаючи, що хтось мусить нести за це відповідальність. Газета веде далі, що після окупації Криму кремлівське керівництво намагалося знайти підхід до лідерів кримськотатарського народу, навіть запросивши Джемілєва до Москви. Він мав телефонну розмову з президентом Росії Путіним, який запевняв Джемілєва в тому, що російському керівництву необхідна підтримка місцевого населення у Криму, наводячи приклад прокремлівського керівника Чечні Рамзана Кадирова. Проте провідники кримських татар повернулися спиною до Путіна. Лише п'ятеро із 43 членів Меджлісу кримськотатарського народу стали колаборантами, співпрацюючи з Москвою. Данське видання зазначає, що Мустафа Джемілєв вказує, що економічний тиск на Москву – єдиний спосіб впливу на Росію. Джемілєв також є послідовним прихильником блокади півострова, запровадженої Україною.
«Крим залежав від постачань буквально усього з України – води, електрики, просто будь-чого. І зараз ці постачання припинилися. Тому Росія мусить витрачати до п'яти мільярдів доларів щороку, аби підтримувати свою окупацію півострова. Отже, варто й надалі посилювати санкції, аби збільшити ціну, яку Росія платила б за окупацію Криму», – каже Мустафа Джемілєв.
Насамкінець розмови з кореспондентом данського часопису Мустафа Джемілєв каже, що ситуація з переслідуванням російськими окупантами кримських татар дедалі погіршується. Люди живуть у постійному остраху репресій і під постійним наглядом російських служб безпеки. Джемілєв звертається до данського журналіста з проханням розповісти людям на Заході про російський фашистський окупаційний режим у Криму.
«Напишіть про фашистський окупаційний режим у Криму»
Періодичне видання Нідерландів NRC Handelsblad публікує статтю «Українцям, врешті, дозволили їздити до Європи, але чи ж вони туди хочуть?». Видання нагадує, що від 11 червня українці мають змогу подорожувати до Європи без віз і водночас ставить запитання, чи ж багато українців цим скористаються, як того побоюються євроскептики. Газета пише, що від 11 червня будь-який українець, у якого є біометричний паспорт, може подорожувати країнами ЄС без жодної візи протягом 90 діб. Нідерландське видання додає, цитуючи висловлювання президента України Петра Порошенка, що цей день позначить остаточне від’єднання України від Росії. Водночас три мільйони українців подали документи на отримання біометричного паспорта.
Нідерландська газета, втім, зазначає, що ультраправі угруповання у європейських країнах відчувають значне менше ейфорії з цього приводу. Висуваються аргументи, що навіть за умов, коли українцям у жодному разі не дозволено працевлаштовуватися у Європі, критики рішення щодо надання «безвізу» українцям побоюються напливу українських малярів, сантехніків і потенційних наречених до країн ЄС. Популярне нідерландське видання правого спрямування De DageІijkse Standaard застерігало: «Вважайте, українці йдуть». Але що, власне, думають про «безвіз» самі українці? Видання запитує, чи ж українці бігтимуть чимдуж нелегально працевлаштовуватися у Європі, а чи ж будуть просто собі мирно планувати свої відпустки? На це запитання надає відповідь українець на ім’я Роман Пуцько, який вчився у Нідерландах і працює нині на нідерландську компанію Difco.
«Масової втечі з України не буде. Ті, хто хотів виїхати, вже це зробили. Хоча українці подекуди навіть не усвідомлюють, що життя на Заході має свої жорсткі правила. Наприклад, податки є надзвичайно високими», – каже Роман Пуцько.
NRC Handelsblad пише, що «безвіз» стосується всіх українців, включно з жителями окупованого Росією Криму. За словами президента Порошенка, «безвіз» стане важливим кроком у роззброєнні Криму й Донбасу. Проте, як додає видання, не всі українці згодні з поширенням «безвізу» не тих, хто живе у Криму та на окупованих територіях Донбасу. Активісти в Херсоні виставили біля лінії розмежування України та Криму транспарант: «Зрадники й колаборанти, чому ви сюди їдете? Чи ви, може, хочете собі український паспорт, аби їздити до Європи?»
«Українцям, врешті, дозволили їздити до Європи, але чи ж вони туди хочуть?»
