Доступність посилання

Підводний Сімферополь: як врятувати місто від повеней


Сімферополь, ілюстраційне фото

У суботу, 10 червня, в Сімферополі за кілька годин випала місячна норма опадів. Підтопленими виявилися кілька районів міста, зокрема залізничний вокзал, додому місцеві жителі добиралися майже вплав. При цьому прес-служба МНС Криму впевнена: надзвичайної ситуації в місті немає. А призначений Кремлем голова адміністрації Геннадій Бахарєв оголосив, що в усьому винна Україна: проблема в зношеній інфраструктурі, що дісталася від попередньої влади міста.

Раніше підконтрольна Росії влада Сімферополя повідомляла, що розробляє проект створення зливової каналізації, однак не може знайти гроші на його реалізацію. Такою системою сьогодні оснащені лише 30% міських вулиць. Сімферополь стоїть на річці Салгир ‒ найдовшій річці Криму. У звичайному стані це потік глибиною 50-70 сантиметрів і шириною до 10 метрів. Однак під час дощів річка здатна приносити кримчанам неприємності.

​Чому Сімферополь регулярно затоплює? Що потрібно зробити, щоб місто позбулося повеней? Про це говоримо зі старшим викладачем кафедри географії Таврійського національного університету імені Вернадського Сергієм Гапоном, ректором Таврійського національного університету імені Вернадського, раніше заступником голови Ради міністрів Автономної республіки Крим Володимиром Казаріним і жителями Сімферополя.

‒ З нами на зв'язку старший викладач кафедри географії Таврійського національного університету імені Вернадського Сергій Гапон. Сергію, чи можна вважати останню повінь в Сімферополі надзвичайною ситуацією? Можливо, річка Салгир поводилася так завжди?

Гапон: Салгир ‒ це все ж гірська річка, тому те, що відбулося, нормально при випаданні великої кількості опадів. Гірську річку від звичайної відрізняє кут нахилу русла. Все, що туди потрапляє, з величезною швидкістю виноситься в море. Салгир просто не може довго накопичувати великий обсяг опадів.

‒ Чи може Сімферопольське водосховище, збудоване в руслі річки Салгир, бути буфером і перешкоджати руйнуванням під час повеней?

Гапон: Так, водосховище якраз є таким буфером і збирає воду, що йде з гір. Але воду, безпосередньо що стікає під час зливи з Сімферополя в річку Салгир, воно зібрати не може, тому що розташоване вище за течією. Хоча водосховище неодноразово рятувало місто від сильних затоплень.

Гірську річку від звичайної відрізняє кут нахилу русла. Все, що туди потрапляє, з величезною швидкістю виноситься в море

‒ Зважаючи на історичні хроніки, повені в Сімферополі ніколи не були рідкістю. Можливо, виходячи з особливостей місцевості, було помилкою розвивати лівий берег міста?

Гапон: У Криму взагалі вибрати місце для такого великого міста дуже непросто. При заснуванні міста переслідували одні цілі, зараз населення збільшилося в десятки разів, і цілі зовсім інші. Розвивати або не розвивати лівий берег ‒ дуже складне питання. Всіх проблем уникнути неможливо. Щоб впоратися з повенями, варто розвивати систему зливової каналізації, стоків. Але це дуже дорого. Центральна каналізація для всього міста має робитися на великих глибинах, це можна порівняти з будівництвом метрополітену. На це потрібні мільярди. Якщо такі гроші є ‒ це просто ідеальне рішення. Якщо їх немає ‒ проблема вирішується локальними втручаннями, але допомагає це лише почасти.

Центральна каналізація для всього міста має робитися на великих глибинах, це можна порівняти з будівництвом метрополітену

‒ Є відчуття, що останнім часом кількість опадів збільшилася, а повені почастішали. Чи так це насправді?

Гапон: Потрібно розділяти загальну кліматичну норму, тобто середній багаторічний рівень опадів, і опади, які випадають одноразово за кілька годин. Загальна кліматична норма постійно змінюється. В середньому в Сімферополі випадає близько 550 міліметрів на рік. Але на практиці в один рік може бути 300 міліметрів, а в іншій ‒ 800. Якщо говорити про зливові опади, то сильні коливання в показниках нормальні. І злива в Сімферополі в десятирічному періоді є абсолютною нормою. Нічого нового ми не бачимо.

‒ З нами на зв'язку мешканка Сімферополя Анна. Анно, що ви можете розповісти про зливу і повінь, що сталася 10 червня?

Анна: Вже кілька років відбувається одне й те саме: приблизно в один і той же час року на місто налітає катаклізм, з яким влада нічого зробити не може. Пройшла звична вже злива, до якої місто не готове. Завжди показовий район залізничного вокзалу, де вода доходить людям до пояса. Однак на цей раз така ситуація була і в інших районах. Плавали машини, збивалися в купи, билися об автобуси, в яких півтори години сиділи люди. При цьому рятувальні та комунальні служби стали приїжджати вже після того, як припинилася злива, коли почала спадати вода. І тільки в одному місці стояв патруль ДАІ, який сповіщав водіїв, що на вокзалі проблема, і їхати туди не варто. І так в черговий раз постраждало дуже багато машин і водіїв. А в потоці води плавали величезні шматки асфальту. Все повторюється, проблема не вирішується, і не зрозуміло, для кого працюють метеослужби, що попереджають про сильні опади.

Приблизно в один і той же час року на місто налітає катаклізм, з яким влада нічого зробити не може

‒ До речі, як раз метеослужба оголошувала штормове попередження.

Анна: Як раз були вихідні, а кому з міських служб треба у вихідні працювати? Тим більше, дощ пішов не з ранку, а ближче до обіду. І традиційно нічого не було зроблено. Ніякої реакції з боку влади ‒ продовжували відпочивати. В черговий раз постраждали звичайні люди. У район вокзалу міські служби заїхали, вже коли почала спадати вода. І вони не стільки відкачували воду, скільки розбирали машини, які збилися в купу. Відкачувати воду завжди починають вже пост-фактум.

‒ З нами на зв'язку ректор Таврійського національного університету імені Вернадського, раніше заступник голови Ради міністрів Автономної республіки Крим Володимир Казарін. Володимире, проблема не нова ‒ майже щороку Сімферополь підтоплюють зливові води. Яким чином її можна вирішити?

Казарін: Знаєте, дощі ‒ природне явище, а затоплення міста ‒ ні. Хочу нагадати, що в 1954 році, коли Крим опинився у складі України, їй дістався дуже важкий спадок. Міським будівництвом до війни толком ніхто не займався, а під час війни і у повоєнний час вже тим більше. У Сімферополі в 1950-і практично не було каналізації, у дворах були вигрібні ями. А далі Крим став жертвою радянської системи з її помпезністю, будівництвом величезних санаторіїв на Південному березі, дачами членів обкомів і міськкомів. А сил і засобів на розвиток власне міста було мало.

У Сімферополі в 1950-і практично не було каналізації, у дворах були вигрібні ями

За всі ці роки в Сімферополі так і не був створений колектор глибинного залягання. Була одна спроба ‒ за часів прем'єрства Сергія Куніцина. Але, як завжди, на середині проекту гроші скінчилися. Це дорого, безперечно. Це величезний обсяг земляних робіт, і їх треба здійснювати під будівлями, вулицями. І поки ми не повернемося до цієї проблеми, Сімферополь приречений на затоплення. А з потеплінням ця перспектива буде все сумнішою.

​(Над текстовою версією матеріалу працювала Галина Танай)

XS
SM
MD
LG