Доступність посилання

«Відпустіть до матері на десять хвилин»: Ахтему Чийгозу заборонили залишити СІЗО заради смертельно хворої матері


Мати Ахтема Чийгоза Аліє молиться в день його народження, Крим, 12 лютого 2017 року

Захист одного з лідерів кримськотатарського національного руху Ахтема Чийгоза повідомляє про катування щодо нього з боку російської влади й підконтрольних їм судових органів Криму. Таким чином адвокат заарештованого Микола Полозов характеризує відмову підконтрольного Кремлю Верховного суду Криму в наданні Чийгозу можливості попрощатися з невиліковно хворою матір'ю і утримування його в СІЗО без можливості участі в судових засіданнях. Рідні Чийгоза просять допомоги в української влади й міжнародної спільноти.

Ахтема Чийгоза затримали в Криму в січні 2015 року представники створеного на півострові главку Слідчого комітету Росії. Його звинуватили в організації масових заворушень 26 лютого 2014 року. Того дня напередодні російської анексії півострова під стінами кримського парламенту відбувся масовий мітинг кримських татар і проукраїнських активістів із одного боку, і проросійських сил ‒ із іншого.

В участі в «масових заворушеннях» також звинувачуються кримськотатарські активісти Алі Асанов та Мустафа Дегерменджі, які теж фігурують у «справі 26 лютого». При цьому до прихильників проросійських сил російські правоохоронці претензій не мають.

Українські й російські правозахисники називають «справу 26 лютого» політичною, оскільки події, про які йдеться, відбувалися на півострові до того, як його де-факто почала контролювати Росія. Українська влада повідомила, що цей мітинг відповідав нормам українського законодавства.

У квітні підконтрольний Росії Центральний районний суд Сімферополя змінив запобіжний захід Асанову й Дегерменджі, відправивши їх під домашній арешт. До цього вони пробули в СІЗО два роки. У той же час, Ахтема Чийгоза упродовж двох із половиною років утримують у сімферопольському ізоляторі, а протягом останнього року навіть не доставляють на судові засідання. Його комунікацію з судом здійснюють через Скайп.

Нещодавно стало відомо про невиліковну хворобу матері Чийгоза ‒ Аліє Чийгоз. Лікарі поставили їй діагноз ‒ онкологія. Жінка доживає свої останні дні. У зв'язку з цим захист підсудного клопотав про надання йому можливості попрощатися з матір'ю за межами СІЗО. Але колегія суддів прохання відхилила.

Батьки Ахтема Чийгоза – Аліє та Зейтулла Чийгоз
Батьки Ахтема Чийгоза – Аліє та Зейтулла Чийгоз

«Ахтем, на відміну від мене, ілюзій не мав»

Безумовне право Ахтема Чийгоза ‒ попрощатися з матір'ю, яка помирає і прикута до ліжка

Російський адвокат Чийгоза Микола Полозов двічі звертався з клопотаннями про надання його підзахисному можливості відвідати хвору матір. «Тривалий час, поки йшов судовий процес, рідні Ахтема Чийгоза говорили йому про стан здоров'я матері. Вона боролася зі смертельною недугою ‒ раком. Півтора тижні тому хвороба почала різко прогресувати. За висновком лікарів, хвороба перебуває в термінальній стадії, оперуванню не підлягає й усе лікування полягає в паліативному прийомі сильнодійних засобів, що знижують больовий синдром. Безумовне право Ахтема Чийгоза ‒ попрощатися з матір'ю, яка помирає і прикута до ліжка», ‒ говорить він.

Перше клопотання суду подали на початку червня. Але тоді суд, за словами Полозова, оголосив, що Аліє Чийгоз має сама прийти до СІЗО, щоб зустрітись із сином.

15 червня до клопотання були додані медичні документи, які свідчать про те, що Аліє Чийгоз за станом здоров'я не може приїхати до СІЗО. Але суд це до уваги не взяв і клопотання відхилив.

За словами Полозова, в Кримінально-виконавчому кодексі Росії передбачене право залишати виправні установи у зв'язку з винятковими обставинами особистого характеру (хвороба родича, похорон та інше) тільки засудженим особам. У той же час, норма, яка б регулювала цей процес стосовно тих, хто ще не засуджений, у російському законодавстві відсутня.

Микола Полозов
Микола Полозов

«Важливо розуміти, що якщо йдеться про надання побачення з виїздом за межі СІЗО, то (російський ‒ КР) закон дозволяє застосовувати до підсудних аналогію. І суд цілком міг це зробити. Але він відмовився, пославшись на те, що немає прямої норми, яка це регламентує, і тому суд не може винести рішення. Хоча знову-таки закон не передбачає заборони на такі дії», ‒ пояснює Полозов.

Захист Ахтема Чийгоза також пропонував суду ще один варіант, який дозволив би йому побачитися з матір'ю, ‒ зміну йому запобіжного заходу на домашній арешт. Але і ця пропозиція була відхилена.

Рідні Ахтема Чийгоза розповіли Крим.Реалії, що він не сподівався на позитивне рішення суду, хоча дуже хоче побачити матір. «Я до останнього сподівалася, що суд усе-таки дозволить Ахтему попрощатися з матір'ю. Але, на жаль, наші надії не почули. Ахтем, на відміну від мене, таких ілюзій не мав. Але тим не менше для нього дуже важливо зустрітися з матір'ю, яка дійсно важко хвора. У суді він просив: «Відпустіть мене до матері хоча б на 10 хвилин і після цього я повернуся, і ви будете судити мене далі й утримувати в СІЗО стільки, скільки захочете», ‒ каже дружина Чийгоза і його громадський захисник у суді Ельміра Аблялімова, якій вдалося побачитися з ним у СІЗО вранці 16 червня.

Ельміра Аблялімова
Ельміра Аблялімова

У зв'язку з відмовою Ахтему Чийгозу в побаченні з матір'ю голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров звернувся до кримчан із проханням відвідати Аліє Чийгоз у Бахчисараї.

В гостях у неї побував активіст кримськотатарського національного руху Ільмі Умеров, якого судять у Криму за статтею 280.1 Кримінального кодексу Росії (сепаратизм). Його дочка Айше оприлюднила відео в Фейсбуці. На ньому мати Чийгоза зі сльозами на очах каже, що єдине її бажання ‒ побачити сина: «Хоч одним оком побачити сина, потримати його за руку хочу. Скучила дуже, скучила».

«Те, що відбувається з Чийгозом, ‒ це тортури»

Микола Полозов стверджує, що Ахтема Чийгоза навмисно утримують у СІЗО з політичних мотивів. Він порівнює «справу 26 лютого» з «болотною справою», за якою громадян Росії судять за участь у Марші мільйонів 6 травня 2012 року. Один із лідерів російської опозиції Сергій Удальцов раніше теж був звинувачений в організації масових заворушень, але до винесення вироку перебував під домашнім арештом.

Те, що відбувається сьогодні з Чийгозом, ‒ це тортури морально-етичного характеру

«Треба розуміти, що для суддів у Криму подібне рішення неможливе. На процесі Ахтема Чийгоза «обкатується» нова норма в Росії про проведення судових слухань у суді першої інстанції без безпосередньої участі підсудного, в режимі відеозв'язку. З СІЗО в останній раз Ахтема Чийгоза вивозили 20 липня минулого року, тобто скоро буде рік, як його взагалі не випускали з ізолятора. І очевидно, що таке рішення ухвалене не в Криму. Фактично те, що відбувається сьогодні з Чийгозом, ‒ це тортури морально-етичного характеру, як це класифікує ООН», ‒ каже Полозов.

У Харківській правозахисній групі відмову в наданні Чийгозу побачення з матір'ю назвали проявом жорстокості та «кричущим порушенням міжнародного гуманітарного права».

Речник Міністерства закордонних справ України Мар'яна Беца на своїй сторінці в Твіттері зажадала від підконтрольної Росії кримської влади надати можливість Чийгозу побачитися з матір'ю.

Голова секретаріату омбудсмена України стверджує, що раніше омбудсмен Валерія Лутковська зверталася до російського омбудсмена Тетяни Москалькової з листом, у якому просила сприяння в реалізації права Ахтема Чийгоза на побачення з матір'ю. «Але лист поки залишається без офіційного реагування», ‒ говорить він.

За інформацією захисту Чийгоза, наразі ведеться робота з міжнародним співтовариством і партнерами України, щоб привернути увагу до ситуації. Зокрема, готується звернення до Комітету ООН проти тортур.

Дружина Ахтема Чийгоза звернулася через Крим.Реалії до української влади. «Я хочу звернутися до президента України, Кабінета міністрів, Міністерства закордонних справ України, щоб вони мобілізували всі зусилля, зокрема й на рівні міжнародного співтовариства, для того, щоб кримчани відчували себе захищеними та щоб політв'язні вийшли на свободу», ‒ сказала Ельміра Аблялімова.

Колегія виконавців

Рішення про відмову Ахтему Чийгозу в побаченні з матір'ю винесла колегія з трьох суддів підконтрольного Росії Верховного суду Криму: головуючий суддя ‒ Віктор Зіньков і члени суддівської колеги ‒ Ігор Крючков і Олексій Козирєв.

Як стало відомо Крим.Реалії, Віктор Зіньков є уродженцем Волинської області України і до російської анексії Криму працював суддею в Апеляційному суді Криму, опікувався судами Феодосії.

Ігор Крючков ‒ уродженець Євпаторії, теж поповнив ряди Апеляційного суду Криму 2013 року. Згодом обидва судді переприсягнули Росії і з грудня 2014 року призначені суддями підконтрольного Росії Верховного суду Криму.

Олексій Козирєв ‒ уродженець російського міста Іжевська (Республіка Удмуртія). До російської анексії Криму працював у районному суді Саратовської області Росії, а до цього ‒ в лавах МВС Росії.

Прокурором в справі Ахтема Чийгоза виступає Анастасія Супряга ‒ раніше теж служила в лавах української прокуратури в Криму і переприсягнула 2014 року.

Відповідно до російського законодавства, відповідальність для колегії суддів і звинувачення за ненадання побачення заарештованому з хворою матір'ю не передбачена. Захист сподівається на політичні наслідки на рівні світової спільноти.

XS
SM
MD
LG