Підконтрольний Кремлю Верховний суд анексованого Криму 22 червня відхилив апеляції фігуранта ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір» Вадима Сірука і його захисника та залишив ялтинця під вартою. При цьому судді вирішили провести засідання в закритому режимі, посилаючись на те, що «присутні можуть порушити порядок», а також на «нестабільну соціально-політичну обстановку в країні у зв'язку з терактами», повідомив кореспонденту Радио Свобода адвокат Сірука Еміль Курбедінов.
«Звичайно ж, жодне з клопотань не було задоволено. Зрештою, наші скарги теж залишилися без задоволення. І постанова суду про продовження арешту залишилася в силі і набула законної сили», ‒ зазначив адвокат.
За його словами, захист заявив відвід прокурору, який суд не задовольнив. Однак адвокату вдалося домогтися, щоб на оголошення вироку до зали пустили дружину його підзахисного Ганну Богачову.
«Стараннями адвоката пустили тільки мене на оголошення вироку. Можна було побачити тільки через відеозв'язок Вадима, причому звук, я так зрозуміла, навмисне відключили. Побачити обличчя тільки і можна було», ‒ зазначила Богачова.
Вона також додала, що бачилася з чоловіком тільки раз після його затримання ‒ в березні.
5 червня повідомлялося, що підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму продовжив арешт фігурантів ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір» на два місяці.
Перших чотирьох обвинувачених «ялтинської справи «Хізб ут-Тахрір» заарештували 11 лютого 2016 року. Найбільш відомий з них ‒ член Контактної групи з прав людини Емір-Усеїн Куку. Крім нього затримали алуштинця Мусліма Алієва і жителя села Краснокам'янка Енвера Бекірова, які працювали будівельниками, а також торговця квітами з Ялти Вадима Сірука.
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши в список 15 об'єднань, названих «терористичними».
