Доступність посилання

Заборонена професія: кримських журналістів звинуватили у державній зраді


21 червня в підконтрольному кримській владі інтернет-виданні «Крыминформ» вийшов матеріал «Невільні реалії. Скільки коштує Батьківщину продати». У ньому журналістів, які працюють в рамках проектів Радіо Свобода, звинувачують у зраді і «веденні підривної діяльності на території Росії». Керівництво RFE/ RL розцінює ці звинувачення як посягання на безпеку кримських журналістів і спробу закрити для світу інформацію про півострів. Російські правозахисники і представники українських медіаорганізацій також заявили, що це тиск на всіх кримських журналістів.

Інтернет-видання «Крыминформ» почало працювати на півострові після російської анексії. Воно належить кримчанину Максиму Ніколаєнку, який до цього очолював газету «Крымское время» та інформагентство «Новый регион.Крым». У 2014 році Ніколаєнко заснував за місцем проживання в Сімферополі ТОВ «Крымская информационная компания», яке володіє двома юрособами ‒ «Крыминформ» і радіо «Комсомольская правда. Крым».

Судячи з інформації з російських реєстрів держзакупівель, «Крымская информационная компания» отримує мільйонні бюджетні замовлення від підконтрольної Росії влади Криму на висвітлення її діяльності. Таким чином, її медіа-проекти фактично є підконтрольними кримським чиновникам.

«Готові за будь-які гроші на все, що завгодно»

21 червня в «Крыминформе» з'явився анонімний матеріал (не підписаний автором) про діяльність Крим.Реалії. У ньому подане інтерв'ю невідомої людини з прихованим обличчям і зміненим голосом, який називається Андрієм і говорить, що 2,5 роки співпрацює з Крим.Реалії. На підтвердження своїх слів він, нібито, надав копію договору з RFE/RL про співпрацю.

Окрім того, Андрій називає кілька прізвищ кримчан, які, за його словами, працюють для видання, називаючи їх «молодою безпринципною порослю, яка готова за будь-які гроші зробити все, що завгодно».

У публікації також подається копія договору RFE/RL про оренду офісу в сімферопольському бізнес-центрі та рахунків з її оплаті. Не виключено, що ці документи могли бути вилучені співробітниками ФСБ в самому офісному центрі та під час минулорічних масових обшуків в будинках кримських журналістів у рамках кримінальної справи автора Крим.Реалії Миколи Семени.

Спочатку, в «перехідний період» редакція Крим.Реалії намагалася працювати на півострові і тому орендувала офіс у Сімферополі. Однак потім змушена була покинути півострів в результаті зачистки інформаційного простору підконтрольною Росії владою Криму і тиску на незалежних журналістів з боку «самооборони», а потім і ФСБ, розповів головний редактор Крим.Реалії Володимир Притула.

У матеріалі «Крыминформа» роботу Крим.Реалії та Радіо Свобода/RFE/RL коментують голова Громадської ради при Міноборони Росії Ігор Коротченко і депутат Держдуми Росії, екс-директор представництва російського ВГТРК в Україні Євген Ревенко.

Ігор Коротченко каже, що в зв'язку з діяльністю кримських журналістів, які співпрацюють з Радіо Свобода/RFE/RL, «виникають ризики загрози національній безпеці Російської Федерації». А Євген Ревенко називає діяльність кримських журналістів, які співпрацюють з Радіо Свобода/RFE/RL, державною зрадою, наголошуючи, що вони «ведуть підривну діяльність у Росії».

Поняття державної зради регламентоване в Кримінальному кодексі Росії статтею 275. Вона передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від 12 до 20 років.

На наступний день після публікації в «Крыминформе» її прокоментував міністр внутрішньої політики, інформації та зв'язку підконтрольного Росії уряду Криму Дмитро Полонський. На своїй сторінці в Facebook він назвав кримських журналістів Радіо Свобода/RFE/RL «зрадниками, які працюють на іноземні спецслужби».

«Ми постійно відчуваємо тиск»

Керівництво RFE/RL розцінює подібні звинувачення як посягання на безпеку кримських журналістів.

«Назвати роботу будь-якого журналіста Радіо Свобода державною зрадою є посяганням на їхню безпеку і їхню професію. У анексованому Росією Криму вживаються всі заходи для залякування незалежних журналістів, щоб закрити інформаційне вікно в світ. Ми виступаємо проти такої агресії і презирства.

У анексованому Росією Криму вживаються всі заходи для залякування незалежних журналістів, щоб закрити інформаційне вікно в світ

Наші журналісти не є сторонами ні в яких конфліктах і не надають допомоги жодній державі. Їхнє завдання – повідомляти новини настільки достовірно, наскільки це можливо. Ми знаємо про ризики, з якими стикаються наші репортери, і не тільки в Україні, і безпека кожного з них є нашим пріоритетом.

Ми надаємо допомогу і захист, підтверджуючи ті цінності, які ми пов'язуємо з їхнім благополуччям і важкою роботою», ‒ заявив президент RFE/RL Томас Кент.

Президент RFE/RL Томас Кент
Президент RFE/RL Томас Кент

​За його словами, названий матеріал в «Крыминформе» «являє собою глибоко спотворений і оманливий опис діяльності Радіо Свобода (RFE/RL)».

Керівник проекту Крим.Реалії Володимир Притула, в свою чергу, називає публікацію в «Крыминформе» провокацією і атакою не тільки на журналістів Крим.Реалії, а й на всіх вільних журналістів у Криму, а також представників кримського експертного співтовариства, яке критично оцінює те, що відбувається на півострові.

«Це не перша атака на Крим.Реалії. Ми постійно відчуваємо тиск на наших колег, які співпрацюють з проектом. Але я розцінюю цю публікацію в «Крыминформе» як спробу залякати всіх незалежних журналістів у Криму. Це намір, як сказав Томас Кент, закрити, вікно для інформації з Криму, причому не тільки для Крим.Реалії, а й для інших мас-медіа, як українських, так і міжнародних. І також це спроба залякати кримчан, кримських експертів, які діляться з нами інформацією, які коментують на нашому сайті ситуацію в Криму. Сайт Крим.Реалії, ефіри радіо та телепроекту є майданчиком, де висловлюють думки люди різних поглядів на минуле, сьогодення і майбутнє Криму», ‒ говорить він.

Керівник проекту Крим.Реалії Володимир Притула
Керівник проекту Крим.Реалії Володимир Притула

​Володимир Притула заперечує, що людина, яка в публікації «Крыминформа» називає себе співробітником Крим.Реалії, таким є:

«Людина, яка дає інтерв'ю «Крыминформу» на відео, найвірогідніше, фейкова. Велика частина інформації, яку вона надає, фейкова. Я вважаю, що це маніпуляція з боку організаторів цієї провокації проти кримських журналістів».

Що буде вслід за «інформаційною атакою»?

Звинувачення кримських журналістів у «веденні підривної діяльності» в Росії і державній зраді російські правозахисники назвали акцією з дискредитації непідконтрольних ЗМІ. Про це повідомили в міжнародній правозахисній організації «Агора». Її правовий аналітик Дамір Гайнутдінов зазначає, що дискредитація неугодних ЗМІ є «одним з основних інструментів державної політики Росії». Причому, стосується це, за його словами, не тільки ЗМІ, а й будь-яких критиків і опонентів російського правлячого режиму ‒ неурядових організацій, громадських активістів, опозиційних політиків.

«У випадку з публікацією в «Крыминформе» йдеться про явне і безперечне порушення етичних принципів і стандартів журналістики. Однак, шкоди діловій репутації видання та збитки для честі і гідності згаданих в публікації людей безсумнівно завдано і в справедливому суді проти «Крыминформа» і цитованого ним Коротченка і Ревенка у них були б всі шанси захистити своє добре ім'я», ‒ каже правозахисник.

Дамір Гайнутдинов
Дамір Гайнутдинов

​Дамір Гайнутдінов не виключає, що публікація в «Крыминформе» може передувати набагато більш серйозним наслідкам і рекомендує кримським журналістам подбати про свою безпеку: «В умовах, коли судовий контроль за діяльністю поліції, слідства і спецслужб відсутній, коли напади на журналістів роками залишаються нерозкритими, питаннями власної безпеки нехтувати не можна. Наприклад, варто уважно вивчити і використовувати інструкції Frontline Defenders і EFF».

«Це не просто тиск, це репресії»

У Спілці журналістів Росії звинувачення на адресу кримських журналістів Радіо Свобода/RFE/RL назвали наслідком особистих поглядів тих, хто їх висловив.

«Що стосується таких понять, як держзрада, всі ці пункти прописані в законодавстві кожної окремо взятої країни. Це ЗМІ (Радіо Свобода/RFE/RL‒ КР) не потрапляє у нас у Росії до розряду екстремістських, тому складно це коментувати з точки зору якоїсь професійної логіки. Це можна розцінювати, як завгодно, зокрема й як власну позицію спікерів, які це сказали. Швидше за все, як у багатьох випадках, на жаль, в такій напруженій ситуації грають роль якісь особисті погляди, ініціативи і точки зору на це питання, викликані тими чи іншими причинами», ‒ сказав у коментарі Крим.Реалії керівник міжнародного відділу Спілки журналістів Росії Тимур Шафір.

Швидше за все, як у багатьох випадках, на жаль, в такій напруженій ситуації грають роль якісь особисті погляди

​У той же час, в медіа-організаціях України трактують такі публікації як репресії проти кримських журналістів. У Національній спілці журналістів України обурилися з приводу спроби дискредитації роботи проекту Радіо Свобода/RFE/RL у Криму.

«Неприйнятно, коли журналісти відкривають «полювання» на журналістів. Подібні матеріали показують, що у російських політиків є «підручні», готові розіп'яти тих, хто намагається об'єктивно і професійно виконувати свої обов'язки, інформуючи про надзвичайні реалії Криму. Примітно, що матеріал (в «Крыминформе» ‒ КР) вийшов відразу ж після закінчення міжнародної конференції ОБСЄ у Відні (Австрія), на якій багато говорилося про відповідальність Росії за пригнічення свободи слова в Криму і важливість безпеки журналістів в небезпечних зонах», ‒ сказав голова НСЖУ Сергій Томіленко.

Неприйнятно, коли журналісти відкривають «полювання» на журналістів

Виконавчий директор Інституту масової інформації (Україна) Оксана Романюк назвала звинувачення кримських журналістів у «веденні підривної діяльності в Росії» і державній зраді «яскравим прикладом тиску» на них.

Це не просто тиск, це репресії. І це також є частиною інформаційної війни

«Саме такі атаки на журналістів ми не часто спостерігаємо, тому що, як я розумію, тут йдеться про декілька видів тиску: стеження, обшуки, маніпуляції з інформацією. Настільки сильний тиск ми спостерігаємо тільки відносно до тим журналістів, які працюють в Криму і з кримськими темами. Але саме в цій ситуації це не просто тиск, це репресії. І це також є частиною інформаційної війни, спрямованої на розпалювання ворожнечі відносно України, Євросоюзу, США, а також дискредитацію достовірних і незалежних джерел інформації», ‒ зазначає вона.

Виконавчий директор «Інституту масової інформації» Оксана Романюк
Виконавчий директор «Інституту масової інформації» Оксана Романюк

​На думку Оксани Романюк, настільки специфічний і сильний тиск на кримських журналістів з боку підконтрольних Росії ЗМІ і влади має послужити ще одним аргументом для влади Євросоюзу, щоб посилити санкції щодо Росії.

XS
SM
MD
LG