Міст розбрату: до чого призведе перекривання Росією Керченської протоки

У Міністерстві інфраструктури України повідомляють, що у серпні-вересні цього року Росія збирається закрити прохід суден через Керченську протоку на 23 дні у зв'язку з черговим етапом будівництва мосту. Радник очільника Головного управління Національної поліції України в Одесі Руслан Форостяк опублікував копію листа за підписом капітана Керченського порту. У листі зазначено, що після зведення арок мосту судна заввишки більше 33 метрів не зможуть проходити через протоку і заходити в українські порти Приазов'я. Українська сторона обурена, адже це зменшить заходи суден до Маріуполя і Бердянська, знизить вантажообіг цих портів і загальмує їхній розвиток.

Як будівництво Керченського мосту змінить українську акваторію Азовського моря? Чи може Росія перекрити протоку і як це позначиться на українських портах?

Про це говоримо з старшим науковим співробітником Російської академії наук Юрієм Медоваром, директором Центру транспортних стратегій Сергієм Вовком і екологом, представником організації «Екологія. Право. Людина» Олексієм Василюком.

Міністерство інфраструктури України готує звернення до керівництва держави щодо невідкладного реагування на ситуацію в Керченській протоці. Влада України планує надіслати ноту протесту до МЗС Росії, а також звернутися до Міжнародної морської організації. У прокуратурі АРК напередодні повідомили, що ведуть досудове розслідування у зв'язку з порушенням правил екологічної безпеки при будівництві мосту через Керченську протоку.

‒ З нами на зв'язку старший науковий співробітник Інституту водних проблем Російської академії наук Юрій Медовар. Юрію, на початку тижня з'явився проект наказу Міністерства транспорту Російської Федерації, що пропонує заборонити рух суден через Керченську протоку в зв'язку з будівництвом транспортного переходу, що з'єднує Крим з сусідньою Росією. Будівництво арки ‒ це вже фінальна частина робіт чи проміжний етап?

Медовар: Для мене це велика загадка. Днями давав інтерв'ю, мені не сказали, що перекриття протоки пов'язане з будівництвом мосту, так я подумав, що це пов'язано з візитом українського президента Порошенка до Дональда Трампа. Раптом, думаю, це така відповідь Кремля. Коли я дізнався, що це пов'язано з будівництвом арки, здивувався ще більше. Міст, як правило, будується від берегів, з двох сторін. І центральна арка якраз є фіналом будь-якого мостобудування. Але я не бачив жодної основи, яка стояла б в протоці. Основа у мосту взагалі дуже погана. А тут вже арка. Це нонсенс. Навіщо взагалі починати будувати міст з середини?

​Окрім того, перекриття протоки необхідно узгоджувати з усіма країнами, в чию зону інтересів ця протока входить. Керченська протока з'єднує Чорне і Азовське море, а Азовське ‒ не є внутрішнім морем Росії. І треба було отримати схвалення на перекривання протоки з боку України. А так ми бачимо порушення міжнародного права, морського права. Це все одно що турки візьмуть і закриють Босфор, а іспанці ‒ Гібралтар.

‒ Чи можливо збудувати арку мосту за 23 дні?

Медовар: Знаючи, як ми будуємо, це вкрай оптимістичні заяви. Збудувати, звичайно, можна і за два дні. Питання ‒ чи буде ця споруда працювати. Але, думаю, будівництво затягнеться набагато довше, ніж на 23 дні. Я не знаю, звідки у нас взагалі взялися фахівці, які будують цей міст. Дно протоки ‒ це глина, яка пливе. Там грязьовий вулканізм. Я взагалі погано розумію, як цей міст буде стояти. Я б нізащо не будував там міст, це колосальні ризики. Авантюра, викачування грошей. Таке ж, як зимова Олімпіада в субтропіках в Сочі.

‒ З нами на зв'язку директор Центру транспортних стратегій Сергій Вовк. Сергію, є занепокоєння, що українське судноплавство і оборот в портах Приазов'я постраждають через перекриття Росією Керченської протоки. Чи справді Росія може перекрити протоку, наскільки це відповідає нормам міжнародного права і може вплинути на економіку українських портів регіону?

Вовк: Про повне закриття протоки йтись не може, це грубе порушення норм міжнародного права, які регулюють прохід у міжнародних каналах. Росія може отримати великі проблеми в міжнародних судах і проблеми з проходом своїх суден іншими каналами. Звичайно, Керченська протока дуже важлива для портів Бердянська і Маріуполя, вони важливі з точки зору обслуговування вантажопотоку гірничо-металургійних підприємств Маріуполя. Окрім того, останнім часом в цьому регіоні активно розвивається зернова логістика. Говорити про конкретний вплив на вантажопотік можна буде після того, як стануть зрозумілі технічні параметри майбутнього мосту, який незаконно зводить Російська Федерація. Можливо, будуть обмеження щодо висоти й ширини суден, яка заходять, але навряд чи буде повне закриття протоки ‒ надто вже це грубе порушення системи міжнародного і морського права.

​‒ Чи принесе перекривання протоки на 23 дні відчутний збиток українським портам?

Вовк: Це потрібно дізнаватися у вантажовідправників. Все залежить від того, як вони перелаштують свої логістичні ланцюжки.

‒ Чи достатньо в України аргументів, щоб сперечатися з Росією в питаннях перекривання Керченської протоки?

Вовк: З точки зору міжнародного права не існує проток, які належать конкретній країні. Росія просто зобов'язана надати Україні доступ до її портів. Вона не може блокувати протоку. Але для повного розуміння ситуації обов'язково потрібно знати позицію українських вантажовідправників.

‒ З нами на зв'язку український еколог, представник організації «Екологія. Право. Людина» Олексій Василюк. Олексію, як, на вашу думку, перекривання Керченської протоки на 23 дні й будівництво мосту в принципі позначаться на флорі й фауні акваторії Азовського моря?

Василюк: Перекрити протоку повністю, думаю, неможливо. Азовське море постійно наповнюється водами Дону, є постійний рух води і фауни між морями. Але є кілька загроз. Керченська протока дуже складна в біологічному плані. Як поведе себе морське дно після спорудження мосту, в процесі робіт, незрозуміло. Є ризик, що Азовське море перетвориться на постійно переповнене озеро. Велика загроза для фауни, для нересту риби, наприклад, піленгаса.

В Азовському морі дуже тендітна екосистема, найменші її зміни загрожують вимиранням флори і фауни. До слова, в Червону книгу України потрапило дуже багато видів, які мешкають тільки в Азовському морі ‒ наприклад, азовський дельфін. І ці види зараз під загрозою. Але найбільш актуальна, як на мене, загроза того, що міст може зруйнуватися. Геологічно формування Керченської протоки триває досі. І всі хитрощі будівельників у таких умовах ‒ дитяча забавка. Окрім того, я дуже боюся, що в разі появи мосту Керченський півострів, найбільш дика і цінна частина Криму і з біологічної, і з історико-культурної точки зору, перетвориться на нескінченні склади або суцільний туристичний парк.