Доступність посилання

Крим у центрі уваги: про що говорили на конференції ОБСЄ


Кримські матеріали на конференції ОБСЄ. Австрія, Відень, 19 червня 2017 року

У Відні відбулася конференція ОБСЄ, присвячена свободі ЗМІ на суперечливих територіях в умовах конфлікту. Серед головних тем конференції були протидія порушенням прав людини, свободи слова і висловлювання в анексованому Росією Криму. Представники міжнародних організацій оприлюднили публікації про перешкоджання журналістській діяльності на півострові, утиски українських і кримськотатарських ЗМІ, репресії проти активістів.

Яких висновків дійшли учасники конференції? Як прозвучала тема Криму і чи прийшло міжнародне співтовариство до консенсусу щодо протидії агресивній інформаційній політиці Росії?

Про це говоримо з кримською журналісткою, секретарем Національної спілки журналістів України Оленою Юрченко та радником міністра інформаційної політики України Юлією Каздобіною.

Після анексії Криму російська влада не пускає туди міжнародних спостерігачів, серед них і місію ОБСЄ. Однак організація продовжує стежити за ситуацією на півострові. Представники України закликали представників міжнародних організацій висловити стурбованість долею українських журналістів Миколи Семени і Романа Сущенка, яких утримують у Росії, а Росію ‒ звільнити журналістів, адже звинувачення проти них незаконні. На конференцію до Відня приїхав і керівник севастопольської організації Спілки журналістів Росії Сергій Горбачов. Він намагався спростувати факти утиску свободи слова в Криму і довести, що там немає проблем. При цьому Горбачов відзначив труднощі отримання віз до країн Європи для жителів Криму, назвавши це обмеженням права на пересування. Тепер МЗС України з'ясовує, як житель анексованого Севастополя отримав візу на в'їзд до Австрії і як його зареєстрували організатори конференції.

‒ У нас в гостях кримська журналістка, секретар Національної спілки журналістів України Олена Юрченко, яка брала участь у конференції у Відні. Олено, хто представляв на конференції Україну, і хто представляв український і російський Крим?

Юрченко: Хочу сказати, що і з боку Росії, і з боку України цього року були найбільш численні делегації. Багато країн обмежилися одним-трьома представниками, з нашого ж боку було до двох десятків учасників. Варто врахувати, що в України і Росії багато проблем, про які вони хотіли поговорити і донести свої меседжі до світової спільноти, посилити свої позиції. З українського боку були журналісти, представники Криму, Донбасу, Спілки журналістів України, кілька чиновників. Були представники України в ОБСЄ, МЗС України, адже вони озвучують офіційну позицію держави, що потрібно на такого роду заходах. Були правозахисники, в основному вони брали участь в паралельних сесіях, однак вони теж активно висловлювалися щодо теми конференції. Росія вчинила хитро. Там є люди, які працюють або раніше працювали в ФСБ, військові пенсіонери, які тепер назиають себе журналістами. Сергій Горбачов, який назвався головою севастопольської організації Спілки журналістів Росії і говорив про те, як у Криму добре зі свободою слова, забув згадати, що є громадянином Росії і військовим пенсіонером. До анексії він служив на російському флоті, працював у газеті «Флаг Родины», що належить Чорноморському флоту Росії. І ця людина озвучувала думку всього журналістського товариства анексованого Криму. Я вважаю це некоректним і наголосила це на конференції.

Олена Юрченко на конференції у Відні 20 червня 2017 року
Олена Юрченко на конференції у Відні 20 червня 2017 року

‒ На конференції була панель, присвячена проблемі так званих фейкових новин і верифікації інформації ЗМІ. Більшість учасників в цьому контексті як раз згадували Росію і деякі її ЗМІ. Чи є на Заході консенсус щодо того, що російські ЗМІ не завжди говорять правду?

Захід бачить, що Росія ‒ це сторона конфлікту, яка висловлює свою думку виключно у маніпулятивній формі

Юрченко: Про Росію дійсно говорили як про постійний приклад в обговоренні фейкових новин і вигідній державі подачі інформації. Про це в міжнародному журналістському товаристві кажуть навіть з деякою часткою подиву, тому що в цивілізованому світі від таких практик давно відійшли. Багато учасників з країн Заходу прямо говорили про те, що російські ЗМІ використовують фейкові новини, висвітлюючи події в зонах конфлікту. У приклад наводили Крим, Донбас. В контексті України постійно звучала думка, що російські ЗМІ маніпулюють інформацією. Також говорили про створення на Заході центрів, покликаних викривати маніпуляції російських ЗМІ, щоб протистояти хвилі кремлівської пропаганди. Учасники відзначали, що вперше так багато уваги було приділено фейковим новинам і російській пропаганді. Раніше міжнародне співтовариство ставилося до цієї проблеми дипломатично і говорило про різні точки зору, пропонувало почекати і вислухати всі сторони. Тепер всім все зрозуміло. Захід бачить, що Росія ‒ це сторона конфлікту, яка висловлює свою думку виключно у маніпулятивній формі.

Конференція ОБСЄ, Відень, 20 червня 2017 року
Конференція ОБСЄ, Відень, 20 червня 2017 року

‒ З нами на зв'язку радник міністра інформаційної політики України Юлія Каздобіна. Юліє, чи були на конференції ухвалені деякі рішення, обов'язкові для виконання, рекомендації для державних органів?

Каздобіна: Ні. Як я розумію, глобальний світ тільки починає осмислювати загрози інформаційної революції ‒ точніше, використання її країнами, які хочуть вести інформаційну війну проти інших членів міжнародного співтовариства. Це сталося завдяки втручанню Росії у виборчі процеси в західних країнах. Проблему зрозуміли, але вирішення цієї загрозу для демократичних суспільств поки не придумали.

‒ Чи буде Міністерство інформаційної політики якимось чином коригувати плани своєї діяльності за результатами конференції?

Каздобіна: Я була на цій конференції вперше, і мені було цікаво зрозуміти, як у світі дивляться на це питання. Ми будемо продовжувати свою роботу, намагатися налагоджувати більше контактів з людьми, які працюють в інформаційній сфері, щоб краще зрозуміти місце в цій системі держави. Зрозуміти, як вона може втручатися, а як не може, адже дуже важливо зберігати свободу слова як запоруку суспільного діалогу і руху вперед. Але потрібно і захищати наш інформаційний простір від нових загроз.

Юлія Каздобіна
Юлія Каздобіна

‒ Нещодавно в Алушті відбувся так званий міжнародний медіафорум «Відкритий Крим своїми очима», який мав сприяти розвінчанню «пропагандистських міфів про Крим». Російський голова півострова Сергій Аксьонов оголосив, що українські ЗМІ неправдиво висвітлюють те, що відбувається в Криму, і насправді там все в порядку. При цьому наші колеги-журналісти озвучували думку, що, якщо у Севастополі є хоча б відносна свобода слова, то в Криму її немає в принципі. Що ви про це думаєте?

Юрченко: Після зачистки інформаційного простору, що почалася у 2014 році, говорити про існування в Криму незалежних ЗМІ в принципі неможливо. Там є різні медіа: як повністю контрольовані кремлівськими чиновниками, так і ті, що змогли перереєструватися і продовжити роботу після анексії. З усією повагою до колег і щирою любов'ю до деяких з них, які залишилися на півострові, писати про те, що не можна, вони не можуть. Квіточки, парки, море, комунальні проблеми ‒ ось про це можна якось писати. Але якщо питання стосується політики, територіальної приналежності Криму, пропаганди, переслідування журналістів, інакомислячих, політв'язнів, незалежної журналістики бути не може.

‒ На конференції у Відні українська делегація представила список душителів свободи слова в Криму. Що це за список і що з ним будете робити далі?

Юрченко: Я журналіст, моя задача ‒ інформувати людей, і я з цим списком точно нічого робити не буду. Його підготували правозахисники, це їх територія. Список склали представники Центру інформації про права людини за підтримки Міністерства інформаційної політики України. У список увійшли 50 осіб, правозахисники надіслали до прокуратури Автономної республіки Крим прохання порушити кримінальні справи щодо них. Більшість прізвищ з цього списку відомі як у Криму, так і за його межами. Це Володимир Константинов, Сергій Аксьонов, Наталя Поклонська, голова ФСБ Криму і Севастополя Віктор Палагін, міністр інформації підконтрольного Кремлю уряду Криму Дмитро Полонський. Ці люди так чи інакше пов'язані з переслідуванням журналістів, видавлюванням з Криму незалежних ЗМІ, посиленням інформаційної політики.

‒ Зараз вкотре загострюється дискусія навколо питання, наскільки в умовах війни з Росією українська сторона може або повинна обмежувати свободу слова. Де, на вашу думку, грань між правом на самовираження і питанням безпеки? Де закінчується свобода слова і починається цензура?

Юрченко: Про це якраз багато говорили на конференції ОБСЄ. Світова спільнота зараз намагається знайти відповідь на це питання. А це непросто ‒ і не тільки в Україні і Криму, а й у Туреччині, Сирії, Хорватії та інших країнах.

(Над текстовою версією матеріалу працювала Галина Танай)

XS
SM
MD
LG