Доступність посилання

ТОП новини

Втеча від ФСБ: історія кримчанки Наталі Харченко


Наталія Харченко, кримчанка, проукраїнська активістка

Півроку тому російські спецслужби почали дослідчу перевірку щодо кримчанки Наталі Харченко у зв'язку з її проукраїнськими публікаціями в соцмережі ВКонтакте. 12 січня цього року в сімферопольську квартиру, в якій Харченко проживала разом з чоловіком, двома дітьми і батьками, прийшли з обшуком співробітники ФСБ. Після цього Наталя побувала на допитах п'ять разів. Після останньої зустрічі зі слідчим вони з чоловіком вирішили залишити Крим. Подружжя намагається заново облаштувати життя в Києві, щоб мати можливість забрати дітей, які поки залишаються на півострові у родичів.

Наталя Харченко разом з чоловіком Андрієм Виноградовим не прийняли російську анексію Криму і з цієї причини в 2014 році виїхали на материкову частину України. Тоді вони деякий час жили в місті Дніпрі, але через фінансові труднощі повернулися до Сімферополя до батьків Наталі. Тут подружжя теж не приховувало своїх проукраїнських поглядів. Андрій Виноградов, зокрема, допомагав волонтерському Українському культурному центру в Сімферополі, а Наталя зберігала вдома українську символіку.

До поля зору російської ФСБ сім'я потрапила в січні. Виявилося, що представники спецслужб зацікавилися сторінкою Наталі Харченко в соцмережі ВКонтакте, де вона в 2014 році активно висловлювалася щодо російсько-українського конфлікту.

Після першого допиту з'ясувалося, що, окрім постів в соцмережі, в ФСБ цікавляться фотографією, на якій Наталія позує в камуфляжі з українським прапором на тлі кримських пейзажів. У всьому цьому спецслужби вбачають ознаки порушення статті 280.2 Кримінального кодексу Росії (екстремізм), хоча кримінальну справу за півроку так і не порушили. Замість цього стали регулярно допитувати кримчанку. Останнім часом виклики на допит почастішали. Непокоячись, що одного разу їй вручать постанову про порушення кримінальної справи і підписку про невиїзд, Наталя разом з чоловіком змушені були знову покинути свій дім. Зараз вони обживаються в Києві і сподіваються, що друга спроба влаштувати життя на материковій частині України виявиться вдалою.

«У вас ще буде час розкаятися»

«Я не можу там жити. Взагалі. Я дійшла до тієї точки кипіння, яка змусила мене це зробити (виїхати з Криму ‒ КР). Я і раніше хотіла поїхати, але через фінансові труднощі це було проблематично. А коли мене щотижня стали викликати на допити в ФСБ, я остаточно наважилася. Слідчий після першого допиту сказав мені: «Тут можна відкрити справу років на п'ять» (позбавлення волі ‒ КР)», ‒ розповідає Наталя Харченко Крим.Реалії.

Едем Семедляєв
Едем Семедляєв

​За її словами, найскладніше їй було пережити перший чотиригодинний допит, на який до неї не допустили адвоката Едема Семедляєва. «Під час першого допиту слідчий поводився дуже жорстко. Можливо, тому що адвоката не було, а, можливо, тому що був на всі 100% впевнений, що я розкаюсь. Він так і сказав: «У вас ще буде час розкаятися». Пізніше на одному з допитів він запитав мене: «Ну, що, ви ще не розкаялися?». Коли я відповіла негативно, він зобразив надзвичайне здивування. Те, що відбувалося упродовж чотирьох годин мого допиту в січні, я вважаю психологічним тиском. Тому що слідчий поводився так, немов я ‒ визнаний загальносвітовий злочинець», ‒ каже Наталя.

Слідчий поводився так, немов я ‒ визнаний загальносвітовий злочинець
Наталя Харченко

Слідчим ФСБ, який допитував її, є Ігор Скрипка. Він же веде кримінальну справу стосовно одного з лідерів кримськотатарського національного руху Ільмі Умерова, якого зараз судять за статтею 280.1 Кримінального кодексу Росії (заклики до порушення територіальної цілісності Росії). Ігор Скрипка прибув на службу до Криму із сусідньої Росії після анексії півострова.

Наталя Харченко розповідає, що Скрипка цікавився не тільки її сторінкою ВКонтакте, але і розпитував про зв'язки з «Правим сектором» і діяльністю в зоні АТО. «Я, звичайно ж, до всього цього відношення не маю. Питання про лікарську діяльності в АТО слідчий, мабуть, поставив тому, що я за освітою лікар-терапевт, до анексії Криму працювала у лікарні Сімферополя. Але ніде в АТО я не була», ‒ каже кримчанка.

Мені досі не зрозуміло, до чого ж такого я закликала, за що мене можна посадити на п'ять років
Наталя Харченко

​За словами Наталі, під час допитів слідчий Скрипка неодноразово чинив на неї психологічний тиск. «У мене склалося враження, що ці люди уявили себе мало не богами, вони дають зрозуміти, що у них необмежені повноваження і вони можуть робити все, що вони хочуть. Мені досі не зрозуміло, до чого ж такого я закликала, за що мене можна посадити на п'ять років. Я висловлювала свої думки, які гарантуються Конституцією, як України, так і Росії. Я не закликала бігати зі зброєю, не закликала до державного перевороту. Іноді у мене складається відчуття, що всі ці допити були спрямовані на те, щоб видавити нас з Криму. Одного разу Скрипка мені прямо сказав: «Краще б сиділи у своєму Дніпрі», ‒ розповідає вона.

«Мета ‒ змусити людей мовчати»

Правозахисники розглядають історію Наталі Харченко як один з прикладів переслідування кримчан підконтрольною Росії владою за проукраїнську позицію. Крим.Реалії неодноразово писали про те, як жителі півострова стають об'єктами кримінального та адміністративного переслідування за свої погляди. За пости в соцмережах, зокрема, переслідують ялтинську активістку Ларису Китайську. За використання української символіки в повсякденному житті був побитий, а потім звинувачений в екстремізмі севастополець Ігор Мовенко. Ще одну кримінальну справу порушили проти фермера з Роздольненського району Володимира Балуха, який розмістив на своєму будинку табличку «Вулиця Героїв Небесної сотні», а у дворі вивісив український прапор.

«Історія Наталі Харченко ‒ це один з прикладів переслідування людей в Криму за проукраїнську позицію, до того ж висловлену винятково в соцмережах. Таких фактів там багато. Ці дії спрямовані на те, щоб змусити людей мовчати. В такому випадку окупаційній владі буде легше оголосити, що в Криму всі одностайно за Росію, що немає ніякої іншої думки і спротиву», ‒ каже кримська журналістка і правозахисниця Олена Лисенко.

Якщо кримінальна справа проти кримчанки буде порушена, вона не зможе повернутися додому, поки півострів контролюють російські сили

​Факт виїзду Наталі з Криму, за словами правозахисників, не означає для неї порятунку від переслідувань ФСБ. Якщо кримінальна справа проти кримчанки буде порушена, вона не зможе повернутися додому, поки півострів контролюють російські сили.

Життя на материку

За словами Наталі Харченко, в Криму вони з чоловіком не змогли знайти підтримки навіть серед близьких людей. «Мій тато вважає, що події 2014 року коли-небудь забудуться, що все мине і буде нормально. А мама була за Росію з самого початку і сказала мені: «Ти догралася до того, чого хотіла, і ти потрапиш до в'язниці!». Я відповіла, що краще помру в Україні, ніж буду жити в Криму», ‒ каже Наталя.

Я не уявляю собі, як самостійно вижити, тому що все життя була прив'язана до батьків. Зараз мені складно. До Києва я приїхала з однією сумкою
Наталя Харченко

​Першим до Києва в пошуках житла і роботи поїхав Андрій Виноградов. Кілька днів тому приїхала і Наталя. Наразі подружжя шукає в столиці постійне житло і заробіток. Головна мета ‒ мати матеріальну можливість перевезти до Києва своїх дітей, які ще досі залишаються в Криму з бабусею і дідусем.

«Андрій Виноградов знайшов роботу, але поки що він стажується. Тобто йому не сказали, що це його постійне робоче місце. Наташа поки повноцінно працювати не зможе, оскільки в цій родині двоє маленьких дітей. У підсумку в родині поки тільки один годувальник. Наташа приїхала до Києва з однією сумкою, тому зараз їм потрібна матеріальна допомога і будь-яка інша допомога», ‒ розповідає правозахисниця Олена Лисенко.

Що саме потрібно сім'ї, Наталя Харченко говорити соромиться, хоча і зізнається, що будувати життя без фінансової підтримки батьків їй поки складно. «Я не уявляю собі, як самостійно вижити, тому що все життя була прив'язана до батьків. Зараз мені складно. До Києва я приїхала з однією сумкою. Дуже важко», ‒ говорить вона.

За словами правозахисників, серед першочергових потреб сім'ї ‒ гроші і речі. Для пожертв створений спеціальний рахунок.

XS
SM
MD
LG