Доступність посилання

Новий статус Криму: яким півострів буде в оновленій Конституції України


Ілюстративне фото

Після Дня Конституції України в медіа з новою силою розгорілися дискусії про новий статус Криму в Основному законі. Як відомо, ще минулого року президент Петро Порошенко доручив внести зміни в розділ «Автономна Республіка Крим» і передбачити створення на півострові національної територіальної автономії кримських татар. Кореспондент Крим.Реалії з'ясовував, яким чином зараз просувається робота над цією реформою і як реагують на можливу зміну статусу Криму в Україні й Росії.

Цього тижня ‒ 28 червня ‒ Україна відзначала День Конституції. Цього дня в медіа активно йшли дискусії щодо конституційної реформи, яка відбувається в країні. Серед іншого, обговорення стосувалося того, який статус матиме Крим після внесення змін до Основного закону. Найбільшого поширення набули заяви з цього приводу народного депутата від «Радикальної партії» Юрія Чижмаря. Російські та українські ЗМІ активно розтиражували його слова про те, що конституційна комісія отримала доручення від президента займатися питанням статусу Криму.

«Зараз комісія отримала доручення президента працювати саме над розділом десятим, де описаний статус Автономної Республіки Крим», ‒ сказав депутат.

Юрій Чижмарь
Юрій Чижмарь

Президент Порошенко доручив внести зміни до Конституції, щоб передбачити в ній створення на півострові національної територіальної автономії кримських татар. Однак сам Чижмарь не підтримує цю ідею і в ефірі «5 каналу» сказав, що, на його думку, Крим зовсім має втратити статус автономної республіки.

Це був такий собі незрозумілий антиукраїнський компроміс, який сьогодні дав досить негативні речі
Юрій Чижмарь

«Що стосується сьогодні, то ми відпрацьовуємо тільки щодо статусу Криму, тому що ми зрозуміли, що сьогодні Автономна Республіка Крим не може існувати в складі унітарної країни. Це був такий собі незрозумілий антиукраїнський компроміс, який сьогодні дав досить негативні речі», ‒ сказав нардеп.

Багато інформагентств, які публікували цю заяву, мабуть, заплутались у темі й помилково приписали Порошенку позицію Чижмаря про те, що Крим має бути звичайною областю.

Слова Порошенка й реакція Москви

Президент України доручив внести зміни в кримський розділ Конституції ще минулого року. Першу публічну заяву про це він зробив 18 травня на траурному реквіємі, присвяченому річниці депортації кримських татар.

«Ми хоч і з запізненням усвідомили необхідність створення в Криму національної автономії кримських татар із повним, зрозуміло, гарантуванням рівних прав і свобод етнічним українців, росіянам та іншим етносам півострова... І я звернуся до конституційної комісії із закликом створити найближчим часом із членів конституційної комісії, представників Меджлісу, експертів робочу групу з підготовки змін і доповнень до зазначеного розділу», ‒ сказав Петро Порошенко.

Рік по тому, 18 травня, на такому ж концерті-реквіємі він повторив цю ж заяву.

«Тиждень тому конституційна комісія за моїм дорученням ухвалила рішення про створення робочої групи з опрацювання пропозицій, змін і доповнень до Конституції України про Автономну Республіку Крим. Так, ми робимо перші кроки в питанні створення в Криму національної автономії кримських татар», ‒ сказав президент.

Російська сторона спочатку ніяк не відреагувала на ці заяви, але після Дня Конституції України в медіа почали з'являтися коментарі на цю тему від офіційної Москви.

Так, прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков наголосив, що Кремль розцінює слова Петра Порошенка як «заяву зарубіжного лідера відносно російської території».

Ми не сприймаємо заяви зарубіжних лідерів щодо наших регіонів
Дмитро Пєсков

«Я просто не розумію, про яку зміну статусу російського регіону може йтися... Ми не сприймаємо заяви зарубіжних лідерів щодо наших регіонів», ‒ процитувало Пєскова РИА Новости.

Щодо теми також висловився голова Комісії Ради Федерації з інформаційної політики Олексій Пушков.

«Порошенко доручив змінити статус Криму в Конституції України. Правильно, краще йому взагалі не згадувати як безповоротно втрачену територію», ‒ написав він на своїй сторінці у Твіттері.

Свою думку висловив і голова Криму, призначений Росією, Сергій Аксьонов. Зміну статусу півострова в Конституції України він назвав «ритуальною дією».

«Сьогодні в Києві говорять, що «працюють щодо статусу Криму», завтра оголосять, що змінили статус, ну і що? Вони чудово розуміють, що Крим ніколи не буде українським. І всі в світі це розуміють. Але треба постійно підігрівати кримську тему, вкидати інформаційні приводи, показувати якісь віртуальні «перемоги». Це одна з важливих умов існування режиму», ‒ йдеться в коментарі Аксьонова на його сторінці в Фейсбуці.

Підводні камені реформи

Як відомо, в поточній редакції Конституції, ухваленої 1996 року, Крим має статус автономної республіки, що є частиною України. У розділі 10 Основного закону йдеться, що АРК має свою Конституцію, яку ухвалює Верховна Рада Криму й затверджує український парламент.

Також там описана структура влади на півострові. У Конституції йдеться, що представницьким органом влади в Криму є Верховна Рада АРК, а виконавчим ‒ Рада міністрів. Голова Радміну обирається кримськими депутатами за погодженням з президентом України. Також у розділі 10 ідеться, що в Криму діє представництво президента України, статус якого визначається законом.

Також у Конституції детально описано, що саме відноситься до сфери компетенції кримських органів влади: питання сільського господарства й лісів, меліорації й кар'єрів, житлового господарства і т. д.

Навесні в Києві з'явилася робоча група для внесення змін до кримського розділу Основного закону. Її очолив Володимир Буткевич ‒ суддя Європейського суду з прав людини у відставці. Перше засідання групи відбулося 25 травня. Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров повідомив, що робоча група вже затвердила концепцію майбутніх змін і розпочала вироблення конкретних формулювань.

Рефат Чубаров
Рефат Чубаров

«Ми обговорили концепцію змін до десятого розділу Конституції. Сьогодні теж буде засідання підгрупи. Наступної п'ятниці буде засідання робочої групи. Ми вже готуємо формулювання. Ми вже провели необхідні дискусії, що стосуються термінології, представницьких органів в автономії. Знайшли певне розуміння і тепер працюємо над статтями», ‒ сказав Чубаров у коментарі для Крим.Реалії.

Ми вже провели необхідні дискусії, що стосуються термінології, представницьких органів в автономії
Рефат Чубаров

За його словами, у членів робочої групи є консенсус щодо того, що конституційний розділ має відобразити право кримськотатарського народу на самовизначення в формі національної територіальної автономії. Але Чубаров додав, що поки рано говорити про те, як будуть змінені конкретні пункти, що стосуються органів влади Криму, а також їхніх повноважень.

Народний депутат України Мустафа Джемілєв, який також перебуває у складі робочої групи, зазначив, що, на його думку, в Конституції не обов'язково називати Крим кримськотатарською автономією.

«Я, наприклад, прихильник того, щоб збереглося найменування «Автономна Республіка Крим». Необов'язково називати кримськотатарською автономією. Просто запровадити термін, що ця автономія утворюється в порядку реалізації права кримськотатарського народу на самовизначення в рамках української держави», ‒ сказав Джемілєв у коментарі для Крим.Реалії.

Мустафа Джемілєв
Мустафа Джемілєв

Наступним кроком, на думку депутата, мають стати зміни в локальній Конституції АРК. На думку Джемілєва, там варто прописати, що кримськотатарська мова є однією з офіційних у республіці.

«І друге ‒ це механізм представництва корінного народу в гілках влади автономної республіки. З тим, щоб вони могли ефективно захищати свої права. Не диктувати комусь свої права, а саме захищати. Ось над цим ми зараз в основному і працюємо», ‒ сказав Джемілєв.

Він зазначив, що наразі далеко не всі депутати підтримують внесення подібних змін. У цьому Мустафа Джемілєв бачить одну з найбільших проблем при зміні кримського розділу Основного закону.

Відповідно до законодавства, законопроект про внесення змін до Конституції має ухвалюватися двічі. Попередньо він ухвалюється простою більшістю. Але остаточно ухваленим законопроект вважається, якщо «за» нього на наступній черговій сесії проголосує не менше двох третин депутатів Верховної Ради. Тому без одностайності в сесійній залі змінити кримський розділ Конституції навряд чи вийде.

XS
SM
MD
LG