Доступність посилання

Заблокувати блокування: кримський депутат Держдуми заступився за анонімайзери


Держдума Росії ухвалила в першому читанні законопроект, що фактично забороняє користуватись інтернет-сервісами для обходу блокувань. Автори документа стверджують, що це припинить поширення «забороненої інформації» й «екстремістських матеріалів». Але депутат Держдуми від Севастополя Дмитро Бєлик запропонував не поширювати дію законопроекту на Крим. Він наголосив, що без VPN-сервісів і анонімайзерів жителі півострова не зможуть користуватися сайтами й додатками, які потрапили під західні санкції.

Законопроект №195446-7 про обмеження в роботі VPN і пошукачів був ухвалений у першому читанні 23 червня. Його повна назва ‒ Про внесення змін до Федерального закону «Про інформацію, інформаційні технології і про захист інформації». За ухвалення документа проголосували 363 депутати.

У пояснювальній записці до законопроекту йдеться, що він «впроваджується з метою запобігання шкідливим наслідкам від використання засобів обходу блокувань». До таких наслідків автори проекту відносять «поширення забороненої інформації, екстремістських матеріалів і порушення виняткових прав».

Як це працює

Головна мета законопроекту ‒ заборонити анонімайзерам і VPN-сервісам надавати доступ до заборонених сайтів.

У Росії блокування окремих веб-сторінок або цілих інтернет-сайтів відбувається за наступним алгоритмом. Профільне відомство ‒ Роскомнадзор ‒ виявляє, що зміст того чи іншого сайту суперечить російському законодавству, й надсилає власнику вимогу прибрати незаконний контент. Якщо він цього не робить, чиновники вносять адресу порталу, що містить порушення, до Реєстру заборонених сайтів. Після цього оператори зв'язку зобов'язані заблокувати доступ до нього для своїх клієнтів.

Подібні обмеження можна обійти за допомогою анонімайзерів, VPN-сервісів (Psiphon, ZenMate, Opera Free VPN) і анонімних мереж (Tor). Ці додатки, розширення та програми виконують функцію посередників: допомагають створити зашифровані канали зв'язку з іноземними серверами й перенаправляють через них інтернет-трафік користувачів. Саме ці інструменти збирається заборонити Держдума.

Як пише сайт «Медуза», в законопроекті записано, що послуги з обходу блокувань не можуть давати росіянам доступ до заборонених сайтів.

Роскомнадзор почне стежити за сервісами й мережами. Якщо виявить, що якісь із них дозволяють росіянам зайти на заблоковані сторінки, співробітники надішлють власникам вимогу

«Роскомнадзор почне стежити за такими сервісами й мережами. Якщо відомство виявить, що якісь сервіси, мережі чи програми дозволяють росіянам зайти на заблоковані сторінки через закордонні сервери, співробітники надішлють власникам вимогу ‒ зробіть, будь ласка, так, щоб росіяни не змогли з вашою допомогою зайти на такі й такі заборонені сайти. Якщо власники впродовж місяця не виконають вимоги, Роскомнадзор почне блокувати їхні сервери, за допомогою яких користувачі обходять блокування, і сайти, де вони встановлюють потрібну програму», ‒ пояснює запропонований депутатами механізм «Медуза».

Окрім того, законопроект забороняє пошуковим системам («Гугл», «Яндекс» та інші) показувати посилання на заборонені сайти та сторінки. Їм планують надати доступ до списків заборонених сторінок, який вестиме Роскомнадзор. За порушення власникам пошукових систем загрожує штраф на суму від 500 до 700 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

«Санкції отруюють життя»

З огляду на те, що на анексований Крим поширюється російське законодавство, норми законопроекту ‒ в разі його ухвалення ‒ поширюватимуться й на півострів. Але депутат Держдуми від Севастополя Дмитро Бєлик запропонував не забороняти в Криму сервіси для обходу блокувань, оскільки там діють міжнародні санкції. Політик стверджує, що працює над внесенням правок до законопроекту.

Санкції отруюють життя не тільки людям, які працюють у сфері IT, ‒ працювати під блокуваннями досить складно

«Внесення правок до законопроекту про заборону використання технологій обходу блокування сайтів, що дає преференції для жителів Севастополя та Криму, очевидне для будь-якої людини, яка хоча б раз побувала на півострові. Санкції отруюють життя не тільки людям, які працюють у сфері IT, ‒ працювати під блокуваннями досить складно. Страждають прості росіяни, які змушені застосовувати хитромудрі схеми, щоб завантажити той чи інший додаток, програму або гру», ‒ сказав він у коментарі виданню «Новый Севастополь».

Дмитро Бєлик
Дмитро Бєлик

Депутат при цьому наголосив, що, питання «безпеки та протидії тероризму мають стояти на чільному місці», проте у випадку з Кримом «необхідно шукати баланс між потребами населення й питаннями безпеки».

Можливо, виходом стане ухвалення списку анонімайзерів, які будуть доступними для кримчан і севастопольців до зняття з півострова санкці

«Можливо, виходом стане ухвалення списку анонімайзерів, які будуть доступними для кримчан і севастопольців до зняття з півострова санкцій», ‒ зазначив Бєлик.

Поки що не зрозуміло, чи знайде ініціатива севастопольця підтримку в російських парламентаріїв. Наприклад депутат Держдуми Костянтин Бахарев, обраний від Керченського округу, сказав, що чув про пропозицію свого колеги, але поки утримався від її оцінки.

«Я не вважаю коректним коментувати висловлювання своїх колег. Він має право на свою точку зору. Тому я не бачу приводу для коментаря», ‒ сказав Бахарев кореспонденту Крим.Реалії.

На питання про те, чи підтримає він поправку Бєлика, якщо вона буде виставлена на голосування, депутат сказав: «Ми її щонайменше обговоримо».

Костянтин Бахарев
Костянтин Бахарев

Без Google Play та українських ЗМІ

Через дії західних санкцій у Криму обмежений доступ до низки програм і додатків ‒ у першу чергу, виготовлених у США. Це пов'язане з тим, що Штати заборонили своїм компаніям інвестувати в Кримський півострів, а також імпортувати туди товари, послуги й технології з 1 лютого 2015 року.

Наприклад компанія Google заблокувала в Криму всі свої платні програми й комерційні сервіси. Кримські власники смартфонів і планшетів не можуть вільно користуватися двома популярними додатками ‒ службою Google Apps і магазином Google Play. У зв'язку з цим кримчани не мають змоги безперешкодно завантажувати й мобільні додатки через сервіси Google, як це робить більшість користувачів із Росії й України. Однак, за словами директора Центру захисту цифрових прав Саркиса Дарбіняна, ці обмеження можна обійти за допомогою VPN-сервісів.

VPN і анонимайзер дозволяє будь-якому користувачеві змінити свою справжню IP-адресу

«В цьому випадку VPN і анонимайзер дозволяє будь-якому користувачеві змінити свою справжню IP-адресу, яку йому надає інтернет-провайдер, на IP-адресу будь-якої іншої країни ‒ Нідерландів, Німеччини або Австралії. І отримати доступ до тих сервісів, до яких інакше він доступ отримати не зміг би», ‒ сказав Дарбінян.

За його словами, в Криму за допомогою VPN зараз можна обійти не тільки блокування сервісів Google, але й інших американських і європейських інформаційних продуктів, які вимкнули доступ для жителів Криму. Це стосується, наприклад, популярного сервісу онлайн-ігор Steam, інтернет-магазини Ebay, Amazon, Netflix й інших подібних платформ, котрі приєдналися до санкцій.

Якщо Держдума не почне забороняти засоби обходу блокування для кримчан, на півострові можна буде користуватися не тільки «санкційною» інтернет-продукцією, але й забороненими у Росії сайтами.

Зараз провайдери в Криму блокують більше сторінок, ніж у сусідній Росії. На півострові, наприклад, недоступні сайти українських медіа Цензор.Нет, Українська правда, Громадське радіо, «15 хвилин», АТР і багатьох інших. Сайт Крим.Реалії також блокують багато кримських провайдерів. При цьому для припинення доступу до перерахованих ЗМІ немає юридичних підстав ‒ Роскомнадзор не вносив їхні доменні імена до Реєстру заборонених сайтів. Експерти, опитані Крим.Реалії, припускають, що подібне блокування відбувається за негласним розпорядженням чиновників або силовиків на місцевому рівні. На сайти українських медіа, заблоковані таким способом, кримчани можуть зайти тільки за допомогою VPN-сервісів. І в разі їхньої відсутності ці ЗМІ виявляться для Криму недоступними.

XS
SM
MD
LG