Доступність посилання

Торговець перемир’ями


Учасники патріотичної ходи з нагоди третьої річниці визволення Краматорська від російських гібридних сил. Краматорськ, 5 липня 2017 року

Президенти Франції та Росії й федеральний канцлер Німеччини вперше зустрілись у тристоронньому форматі після обрання Емманюеля Макрона новим главою держави. Головною темою обговорення, звісно, була Україна. Головним висновком – необхідність перемир’я на Донбасі.

Якщо згадати, що головним підсумком першої зустрічі Дональда Трампа й Володимира Путіна теж було перемир’я – тільки в Сирії, то доводиться прийти до простого висновку. Головне й мало не єдине, що може «продати» Володимир Путін своїм співрозмовникам на Заході – так це те, що він і його союзники не стрілятимуть.

Сенс перебування російських і проросійських військ на Донбасі – в «повзучій» дестабілізації України, в стримуванні темпів її європейської та євроатлантичної інтеграції

Але це – бракований товар. Про перемир’я на сході України говорять майже з першого дня після підписання Мінських домовленостей. Але якщо навіть теоретично уявити собі, що на лінії розмежування припиняться обстріли, одразу стане очевидним, наскільки це є невигідним для Кремля. Тому що в цьому випадку майже припиниться дестабілізація ситуації в Україні. А натомість Володимиру Путіну доведеться утримувати окуповані території та платити заробітну плату непотрібним бойовикам із «народних республік». Весь сенс перебування російських і проросійських військ на Донбасі – в «повзучій» дестабілізації України, в стримуванні темпів її європейської та євроатлантичної інтеграції. І виходить, що Володимиру Путіну перемир’я зовсім не є потрібним.

У перемир’ї в Сирії не зацікавлений уже не тільки Путін, а й його союзник – президент Башар Асад. Асада не підтримує більшість сирійців. Єдиний доказ, яким він оперує для відновлення свого контролю над територією країни – це сила. Причому не тільки своя, але й російська. Й іранська. Якщо уявити собі, що якийсь регіон живе без постійних обстрілів, неважко припустити, що в цьому регіоні посиляться позиції опозиції та знову буде доведено, що сирійський режим здатен контролювати тільки частину Дамаска й території проживання алавітів. Тому будь-яке перемир’я в Сирії – хто б про нього не домовлявся – може бути тільки короткочасним.

Без чужого війська Донецьк і Луганськ не відрізнятимуться від Краматорська й Маріуполя

Україні потрібно не перемир’я, а мир

Україні потрібно не перемир’я, а мир. Досягти миру дуже просто – потрібно вивести з окупованих територій чужі війська. Вже наступного дня Донецьк і Луганськ нічим не відрізнятимуться від Краматорська й Маріуполя. Але Володимир Путін не зацікавлений у такому мирі.

Сирії потрібне не перемир’я, а мир. Досягти миру там не так просто, як в Україні, але можливо. Перша умова – негайна відставка Башара Асада з посади президента й демонтаж його злочинного режиму. Після цього відкривається перспектива формування коаліційного уряду країни, якому можна буде допомогти у встановленні контролю над територією і знищенні угруповання «Ісламська держава». Якщо з цим впорається демократичний уряд Іраку, то чому не впорається демократичний уряд Сирії?

Але Володимир Путін не зацікавлений у такому мирі. І в мирному світі також. Він зацікавлений виключно в торгівлі перемир’ями.

Віталій Портников, журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода

XS
SM
MD
LG