Доступність посилання

Турбіни «Сіменса» в окупованому Криму. Що чекає на порушників санкцій ЄС?


Газові турбіни «Сіменс»

Газові турбіни німецького концерну «Сіменс» були, попри санкції ЄС, доставлені в окупований Росією Крим. Представники концерну не заперечують, що турбіни туди доставлені, але запевняють, що це сталося без їхньої згоди, і обіцяють позиватися до російського партнера. Агенція «Рейтер» повідомила, що, всупереч обмеженню, чотири сіменсові газові турбіни вже доставлені на кримські електростанції. Як це сталося насправді?

Порушував «Сіменс» санкції Євросоюзу проти анексованого Росією українського півострова Крим, чи ні? Винен у цьому концерн, чи він сам став жертвою уже заплутаних партнерських відносин із кількома російськими партнерами? А якщо усе-таки винен, то яке покарання проти нього має бути застосоване? Навколо цих та інших тем нині точаться дискусії і в німецьких ЗМІ, і в ділових, бізнесових та політичних колах. Численні джерела стверджують, ніби турбіни виготовлені на спільному підприємстві «Сіменса» і «Силових машин» у Санкт-Петербурзі, але частково модернізовані ще одним російським партнером концерну – «Ростехом».

Питання поставки турбін «Сіменса» до Криму виникло ще торік, але концерн тоді спростував цю інформацію, посилаючись на те, що вони виготовлені для генерації енергії на півострові Тамань, що в Краснодарському краї. Нині, коли ця продукція усе-таки транспортована на півострів, концерн оприлюднив офіційну заяву, в якій стверджує, що газотурбінні установки, відправлені для проекту в Росії, доставлені на територію окупованого Криму без погодження з виробником.

Чи нестимуть відповідальність компанії, що порушили економічні обмеження проти Росії

Також на запит Радіо Свобода щодо скандальних поставок відповів речник концерну Філіп Енч, який відмовився особисто говорити, пояснивши, що ситуація навколо надто критична, тож у концерні вирішили усі заяви щодо цього випадку робити письмово.

«Повідомляємо, що «Сіменс» з надійних джерел отримав інформацію про те, що щонайменше дві з чотирьох газових турбін, які призначалися для проекту в Тамані, доправлені у Крим проти нашої волі. Ці дії означають порушення угоди із «Сіменсом» щодо поставок у Крим, безперечно заборонених для наших клієнтів. Тим часом наш клієнт неодноразово підтверджував письмово, що він не планує використовувати турбіни в Криму. Тому «Сіменс» позиватиметься до відповідальних за це осіб. Також «Сіменс» позиватиметься щодо дотримання усіх угод – з метою припинення подальших поставок у Крим, – а доставлене туди оснащення має транспортуватися у місце, зазначене в угоді, тобто в Тамань. В іншому разі «Сіменс» наполягатиме на її розірванні. Ми також наполягаємо на виконанні всіх правових експортно-контрольних умов нашими клієнтами та партнерами. Крім того, «Сіменс» також вивчатиме всі подальші наслідки. «Сіменс» розширив вивчення цього питання у внутрішніх відділах, а також у тих партнерів, котрих це стосується, у Росії. Із тим, щоб запобігти перевезенню устаткування або наданню послуг, які порушують приписи контролю за експортом. «Сіменс» також наполягає на тому, щоб усі важливі угоди щодо Криму були негайно призупинені», – йдеться у відповіді на запит Радіо Свобода.

Тим часом у дискусіях і фахівців, і політиків дедалі наполегливіше простежується проблема, котру вони досі обходили увагою: конкретна відповідальність тих, хто порушує санкції, запроваджені проти Росії, у тому числі, і в зв’язку з окупованим нею півостровом. В інтерв’ю Радіо Свобода речник Східного комітету німецької економіки Андреас Метс, який посилається на засоби масової інформації, заявляє про непричетність «Сіменса» до будь-яких порушень.

Фірма «Сіменс» робить усе для того, щоб у цьому конкретному разі дотримуватися умов санкцій

«Повідомлення щодо цього не нові, а на цю тему дискутують уже один-два роки. Досі ми не мали жодного порушення санкцій з боку німецьких підприємств. Умови щодо них суворо дотримуються. Також і фірма «Сіменс» робить усе для того, щоб у цьому конкретному разі дотримуватися умов санкцій. Інші оцінки ви маєте отримати від самого концерну», – порадив речник Східного комітету німецької економіки.

Лазівки для великого бізнесу

Про те, що німецький великий бізнес, концерни чи компанії намагаються обійти економічні обмеження проти Росії – не є таємницею. ЗМІ неодноразово повідомляли про низку порушень санкцій з боку підприємств, котрі постачають продукцію до Росії. Зокрема і в анексований Росією Крим, який, усупереч санкціям, з візитами відвідують західні, у тому числі й німецькі, підприємці, після чого там активізується ділова активність. Також у порти півострова прибувають кораблі – під прапорами західних країн.

Йорг Форбріг
Йорг Форбріг

Тому легко пояснюється, звідки в кримських супермаркетах з’являються товари західного виробництва: європейські підприємці знаходять шляхи постачання туди своїх товарів. Тому, як сказав в інтерв’ю Радіо Свобода старший директор програм Фонду Маршалла «Німеччина – США» Йорг Форбріг, вже очевидно, що бізнес, який зацікавлений співпрацювати з Кримом та й з Росією загалом, шукає можливості, аби обійти санкції. Тому, на думку Форбріга, останній випадок із «Сіменсом» не є несподіванкою.

Досі не маємо жодного досвіду в разі порушення санкцій, і як саме можна у правовому сенсі цьому протидіяти. Можливо, «Сіменс» стане таким випадком і прикладом

«Уже впродовж кількох останніх років ми спостерігаємо, як західні фірми обходять санкції ЄС. Щодо «Сіменса», то стає очевидним, що існують механізми, які дозволяють таку співпрацю між фірмами в обхід обмежень, а саме, наприклад, – через дочірні підприємства в Росії. Тобто дочірнє підприємство працює в Росії, воно постачається через фірми, які не є в списку санкціонованих: через дочірні підприємства вони мають змогу співпрацювати. Приблизно так само сталося у випадку із «Сіменсом». Це свідчить про слабкість санкцій ЄС, які можна так просто обійти. Досі не було прецеденту, коли б порушувалося кримінальне провадження проти підприємства, яке ігнорує обмеження. Ми досі не маємо жодного досвіду у разі порушення санкцій, і як саме можна у правовому сенсі цьому протидіяти. Можливо, «Сіменс» стане таким випадком і прикладом», – пояснює старший директор програм німецького Фонду Маршалла «Німеччина – США».

Мають бути створені правові рамки, які дали б змогу зробити санкції дієвішими

Ґешефт «Сіменса» для фахівців цілком зрозумілий: турбіни призначалися не для кримської станції, а для півострова Тамань, але дочірнє підприємство, в якому концерн має свою частку, переправило їх у Крим – для будівництва нової електростанції. Так само діють й інші схожі європейські компанії.

На думку експерта, враховуючи ситуацію із «Сіменсом», ЄС і Німеччина, котрі ініціювали санкції, мали б визнати, що вони постійно і систематично порушуються. Цю проблему слід висунути на порядок денний – серед політичних питань, щоб можна було говорити про наслідки цих порушень до тих, хто обходить обмеження. Мають бути створені правові рамки, які давали б змогу застосовувати заходи впливу проти порушників, зробити санкції дієвими.

Нині «Сіменс» шукає правові можливості, щоб вийти із неприємної ситуації, що швидше схоже на своєрідний засіб оборони. Але, враховуючи літні канікули, відпустки, спостерігачі припускають цілком можливу ймовірність, що під час цієї перерви, справа «засне». До того ж, нею переймаються здебільшого журналісти, які ведуть її розслідування. Політики, не кажучи про бізнес, дуже обережні, коли йдеться про певні оцінки щодо порушників санкцій. Представники бізнесу посилаються, зокрема, на те, що виникає напруження в економіці, виникають втрати щодо експортних поставок та робочих місць. А про політиків годі казати: вони перебувають у передвиборних процесах, тому вкрай стримані в оцінках і висловлюваннях.

Щодо німецьких ЗМІ, то вони справді послідовні у своїх висновках. Скажімо, «Франкфуртер альґемайне», на запитання: «Хто винен і чи винен?», вважає, що пояснення «Сіменса» – на зразок того, що винне дочірнє підприємство, чи російські партнери, це – «косметика» для захисту. У такий спосіб учасники процесу прагнуть убезпечити «Сіменс» від міжнародних санкцій.

Також видання «Шпігель» як аргумент проти «підкилимних» ігрищ бізнесу наводить приклад: «Керівник дочірньої фірми «Сіменса» – «Ростеху» – є другом Путіна, який разом з ним служив у Дрездені».

Щодо позиції уряду Німеччини у цьому питанні, то, як заявила раніше одна з речниць Міністерства економіки: «Це перебуває у відповідальності «Сіменса» – дотримуватися законів і санкцій». Берлін ві самого початку був скептично налаштований до ґешефтів із турбінами.

XS
SM
MD
LG