Британська газета The Times розповідає про те, як український бізнесмен роками наживався на репутації найстарішого університету Британії – Оксфордського, продаючи підроблені відзнаки та нагороди від його імені. Американський аналітичний центр Atlantic Council розмірковує над кроками, необхідними для боротьби із поширенням російської дезінформації. Американська щоденна газета The Washington Post пояснює, навіщо президент Росії Володимир Путін підтримує Північну Корею.
Впливова щоденна британська газета The Times розповідає про те, як український бізнесмен роками наживався на репутації Оксфордського університету, продаючи підроблені відзнаки та нагороди від його імені.
Видання зазначає, що організація під назвою «Європейська бізнесова асамблея», рекламувала себе як інституція при Оксфорді та продавала видумані нагороди, такі як «Пам’ятна нагорода королеви Вікторії», ціна яких досягала 9300 фунтів стерлінгів. За словами колишніх робітників цієї організації, їхнім завданням була масова розсилка електронних листів іноземним підприємствам та навчальним інститутам із повідомленням про те, що вони були номіновані на винагороду. А у разі зацікавленості, вони пропонували жертвам заплатити декілька тисяч фунтів стерлінгів для того, щоб «покрити адміністративні витрати», а також п’ятирічну ліцензію «на публічне використання бренду нагороди…та для маркетингових цілей», – повідомляє автор.
Колишні працівники цієї організації також повідомили, що їм треба було фокусувати увагу саме на тих країнах, де є більша вірогідність того, що люди купуватимуть нагороди: «На Близькому Сході, у Східній Європі та у Росії…де й досі панує ідея про те, що винагороди можна купити за гроші», адже «що таке 8000 фунтів стерлінгів за сертифікат, якщо на твоїй стіні буде ім’я Оксфорду», – ідеться у статті.
Повідомляється, що «усім, хто був зацікавлений в отриманні нагороди, пропонували декілька цінових варіантів, у тому числі «VIP-пакет» за 9300 фунтів стерлінгів, який передбачає, зокрема, промову на церемонії нагородження та можливість дати інтерв’ю для електронного журналу організації».
Автор зазначає, що цей бізнес належить українцям – батьку та сину, які керують із своїх офісів у центральному Оксфорді та в Україні. Вони «видали тисячі нагород з 2000 року та, імовірно, заробили на цьому мільйони фунтів стерлінгів», – зазначається у статті.
Речник Оксфордського університету сказав, що «Європейська бізнесова асамблея» ніяким чином не пов’язана із Оксфордським університетом, зазначає видання.
Дезінформація живиться слабкими місцями сучасної журналістикиМаксим Еріставі
Американський аналітичний центр Atlantic Council розмірковує над кроками, необхідними для боротьби із поширенням дезінформації. Автор статті Максим Еріставі зазначає, що ще кілька років тому він вважав, що дезінформація буде лише частиною внутрішньої політики Кремля, а лише рік по тому пропаганда вже «підживлювала» брутальну війну на сході України, а незабаром «дезінформація вже поширилася на весь світ».
Автор зазначає, що основним уроком для нього стало те, що «дезінформація живиться слабкими місцями сучасної журналістики», та при цьому творці пропаганди набагато краще знають, як треба використовувати основи журналістики, ніж самі журналісти».
Максим Еріставі: «Я дуже добре знаю, як працює російська пропаганда зсередини. Я бачив, як вона народжувалась в московському ньюзрумі, яким я керував».
Тому Еріставі звертає увагу на три основні «підказки», які допоможуть західним країнам краще боротися із проблемою поширення дезінформації.
Пропаганда виграє не тоді, коли охорона є слабкою, а коли держава саботує незалежні ЗМІМаксим Еріставі
По-перше, автор вважає, що необхідно бути так само «пристрасними до історій», як журналісти, які працюють на російські державні ЗМІ.
По-друге, контрпропаганда може нанести стільки ж шкоди, скільки й сама пропаганда. Тому будь-яка держава, яка хоче боротися із пропагандою, повинна робити це через суд, а не шляхом «покарання ЗМІ», тому що «пропаганда виграє не тоді, коли охорона є слабкою, а коли держава саботує незалежні ЗМІ».
По-третє, автор вважає, що треба підсилювати голос незалежних журналістів. «Чому пропаганда є такою ефективною? Люди люблять її, «тому що вона захоплююча, і не важливо, наскільки вона є неправдоподібною». Еріставі звертає увагу на те, що «справді важливі історії зазвичай привертають у десять-двадцять разів менше уваги, ніж вигадані».
Американська щоденна газета The Washington Post розмірковує над тим, навіщо президент Росії Володимир Путін підтримує Північну Корею. Автор статті вважає, що справа у тому, що це допоможе Росії перетворитися на «наддержаву».
Видання повідомляє, що 6 липня російська делегація в ООН у своїй офіційній заяві розкритикувала американський підхід до північнокорейської кризи. При цьому Росія також виступила проти пропозицій ООН запровадити санкції щодо Пхеньяну.
Та, як пояснює автор, справа полягає у тому, що Москва має певні економічні та геополітичні зв’язки із Пхеньяном. Більш того, він додає, що «Росія захищає Північну Корею таким чином, щоб і російська громадськість, і міжнародне товариство бачили Росію наддержавою».
Повідомляється, що Росія постійно повторює, що «її стратегія підтримування добрих відносин як з Північною, так і з Південною Кореєю має більше шансів для мирного врегулювання кризи КНДР, ніж агресивна позиція Вашингтону щодо Північної Кореї», – ідеться у статті.
«Щоразу, коли якась країна просить Москву допомогти та стати посередником у конфлікті, російські державні ЗМІ розповсюджують цю новину з усім серцем. Адже такі прохання демонструють російським націоналістам всередині країни міжнародний вплив Москви, а також спростовують уявлення західних країн про те, що Росія дипломатично ізольована», – зазначає видання.
Також автор звертає увагу на те, що Росія прагне стати лідером серед країн, які не погоджуються із дипломатичною та військовою політикою США, адже вона прагне визнання на міжнародному рівні. А тому у висновках видання зазначає, що через вищезазначені причини, зближення Москви із Пхеньяном найближчим часом лише посилиться.
