Нові антиросійські санкції США вже на порозі узаконення, однак у Брюсселі застерігають, що вони несуть небезпеку нових розколів. З одного боку, всередині ЄС між державами з твердішим підходом і країнами, що ведуть із Москвою ділові відносини. З іншого – між ЄС та Вашингтоном, відносини яких уже й нині дещо погіршилися. Тим часом у Києві у посиленні тиску на Росію вбачають логічну відповідь на дії держави-агресора. А дехто з європейських фахівців переконаний: нові санкції допоможуть ЄС зробити ще один крок до енергетичної незалежності від Росії.
Євросоюз та США ще в травні на саміті країн «Групи семи» вкотре стверджували, що між ними як союзниками в подальших санкціях щодо Росії має бути чітка координація дій.
Тим часом нижня палата Конгресу проголосувала за запровадження нових обмежень, через які в нинішньому вигляді під санкції можуть потрапити й ті компанії в ЄС, співпраця яких із Росією не порушує європейських санкцій, але виходить поза межі санкцій американських. Тобто, підтриманий Палатою представників Конгресу США новий набір антиросійських обмежень, з одного боку, позбавляє президента США Дональда Трампа повноважень їх пом’якшувати, з іншого – загрожує штрафами європейським інвесторам у енергетичні проекти, в яких російські підприємства мають принаймні 33% акцій.
Серед них – німецькі компанії Uniper і Wintershall, австрійська компанія OMV, французька Engie та англо-нідерландська компанія Shell, тобто ті підприємства, що мають на меті допомогти Росії будувати трубопровід «Північний потік»-2 з Росії до Німеччини.
Сейбрен де Йонґ, експерт з енергетичної безпеки з Центру стратегічних досліджень в Гаазі написав: «Останній пакет американських санкцій надсилає Євросоюзові попередження. Тепер компанії самі мають зважити ризики, які несе залучення до «Північного потоку-2».
У Брюсселі заявляють, що стурбовані можливим впливом цих санкцій на всю енергетичну безпеку європейської співдружності.
«Ми стежимо за цим процесом із деяким занепокоєнням щодо енергетичної незалежності та інтересів енергетичної безпеки Європейського союзу», – пояснив представник Єврокомісії Маргарітіс Схінас.
«Спершу Америка» не може означати, що інтереси Європи будуть останніми» – Юнкер
Єврокомісія зробила висновок, що якщо наші занепокоєння будуть недостатньо враховані, ми будемо готові належним чином відреагувати вже найближчими днямиЖан-Клод Юнкер
Тим часом голова цієї установи Жан-Клод Юнкер заявив, що «ЄС повністю налаштований на режим санкцій щодо Росії, однак єдність країн «Групи семи» щодо санкцій і тісна координація між союзниками є основою для забезпечення повної реалізації Мінських угод. Законопроект США може мати непередбачені однобічні наслідки, які впливають на інтереси енергетичної безпеки ЄС. Тому сьогодні Єврокомісія зробила висновок, що якщо наші занепокоєння будуть недостатньо враховані, ми будемо готові належним чином відреагувати вже найближчими днями», – заявив Жан-Клод Юнкер.
«Гасло «Спершу Америка» не може означати, що інтереси Європи будуть останніми», – застеріг голова виконавчого органу ЄС.
Аналітик з питань енергетичної безпеки в Центрі європейських політичних досліджень (CEPS) Крістіан Егенгофер каже, що рішення Вашингтона може позбавити ЄС можливості діалогу з Москвою, зокрема щодо безпеки України та в сфері енергетики. З іншого боку, на тривалішу перспективу ці санкції мали б допомогти європейцям стати більш незалежними від Росії енергетично.
Країни Балтії та Польща, що виступають проти Росії і «Північного потоку»-2, скористаються цими санкціями, щоб посилити тиск. Під знаком запитання опиниться імпорт російського газуКрістіан Егенгофер
«Це додасть стресу внутрішнім дискусіям в ЄС. Країни Балтії і Польща, що виступають проти Росії та «Північного потоку»-2, скористаються цими санкціями, щоб посилити тиск, – каже він. – На тривалішу перспективу, це виглядає позитивно, адже цей тиск посилиться й щодо Росії. Під знаком запитання опиниться імпорт російського газу».
Хоча, додає експерт, наразі жоден сценарій економічного зростання без російського газу в Євросоюзі не є реальним.
Як може відреагувати ЄС?
Серед можливих кроків у відповідь з боку ЄС на нові американські санкції, що зачіпають інтереси європейських компаній, є можливе ухвалення закону, аби обмежити юрисдикцію США у цій справі, або ж впровадження аналогічних обмежень щодо американських фірм.
Втім, як переконують експерти, ці заходи навряд чи зможуть отримати необхідну підтримку в Європейській раді на тлі протидії газпромівському проекту «Північний потік»-2 з боку держав-членів Центральної та Північної Європи.
Ці країни відстоюють позицію незгоди із газпромівськими проектами в Європі, бо це сконцентрує на одному шляху, тобто до Німеччини, надходження 70 відсотків газу з Росії. Київ та низка європейських столиць застерігають, що це допоможе Росії далі використовувати ціни на газ або його відімкнення для шантажування й просування своїх інтересів.
З іншого боку, це також завдало б економічної шкоди Україні, бо позбавило б її транзитних прибутків.
Євродепутат Яцек Сарюш-Вольські пише: «Втрата Україною платежів за транзит послабить її економіку, енергетичну безпеку, а отже, підірве політику ЄС щодо Києва».
Нові санкції «формують загальне бачення політики щодо Росії» – Хара
Але в новому пакеті американських санкцій важливою є не лише енергетична частина, звертає увагу Олександр Хара, експерт фонду «Майдан закордонних справ».
Там зазначено, що президент США повинен вимагати від Росії вивести свої війська не лише з території східної України й Криму. Є там і Південна Осетія, й Придністров’я. Тобто, це формує загальне бачення політики щодо РосіїОлександр Хара
«Там додаються нові санкції, але важлива й інша річ – це корупція, відмивання брудних грошей та інші речі, що відбуваються в Росії. Потім – підтримка інших країн та їхньої територіальної цілісності. Там зазначено, що президент США повинен вимагати від Росії вивести свої війська не лише з території східної України й Криму. Є там і Південна Осетія, і Придністров’я. Тобто, це формує загальне бачення політики щодо Росії і що вона є причиною цих конфліктів», – зауважив український експерт.
Закон про провадження нових санкцій США спрямований не лише на енергетичні, але й на фінансові, залізничні, судноплавні, металургійні та гірничодобувні галузі.
Зі свого боку, президент України Петро Порошенко назвав рішення Палати представників Конгресу США щодо санкцій проти Росії важливим, бо розплата Росії за агресію має зростати:
«Важливим є рішення Конгресу США щодо санкцій проти Росії за потужної двопартійної підтримки. Ціна агресії має збільшуватися!», – написав він у мережі Twitter 26 липня.
Тим часом реакції Москви на рішення Палати представників американського Конгресу традиційно негативні й сповнені погроз. Зокрема, як заявив заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков, «Вашингтон – це джерело небезпеки. Це потрібно розуміти й діяти, пристосовуючись до такого розуміння: зважено, розумно, обережно, спокійно, без емоцій. До таких дій ми й будемо готові». Дипломат додає, що «це очевидний усвідомлений вибір ворогів Росії в США».
Що далі?
Палата представників Конгресу США 25 липня проголосувала за запровадження нових санкцій проти Росії. Цей законопроект підтримали 419 конгресменів, проти були троє.
Тепер Сенат, який раніше голосував за схожий законопроект, має підтримати документ, орієнтовно в серпні, що надійде з Палати представників. Після схвалення обома палатами законопроект упродовж тижня ляже на стіл президентові Дональду Трампу.
В адміністрації Трампа заявили, що президент ще не вирішив, чи підпише документ.
«Хоча президент підтримує різкі санкції проти Північної Кореї, Ірану та Росії, Білий дім вивчає поправки й очікує їхнього надходження на президентський стіл», – заявила речниця Білого дому Сара Сандерс.
Обидві палати мають достатньо голосів, щоб повторно проголосувати за законопроект у разі можливого вето президента.
