Доступність посилання

Російська влада четвертий рік поспіль продовжує набір кримчан до лав своєї армії. Масованою пропагандою служби в Збройних силах Росії супроводжуються багато масових заходів на півострові. Кримчан прямо на вулицях закликають на службу до російської армії всупереч міжнародному законодавству й рішенням Генасамблеї ООН, які це забороняють. Чи можливо притягнути організаторів цих акцій до відповідальності за порушення міжнародного законодавства і як цього домогтися, з'ясовували Крим.Реалії.

Щорічно на строкову службу до російської армії вирушають кілька сотень кримчан. Паралельно чиновники ведуть кампанію просування контрактної служби в Збройних силах Росії. І якщо перших років після російської анексії Криму місцевих залишали служити на півострові, то з цього року ситуація змінилася ‒ тепер кримчани нарівні з росіянами служать у регіонах сусідньої Росії.

У солдати за оголошенням

Цього року за час весняного призову на службу до російської армії, за повідомленнями Міноборони Росії, були покликані понад 2 тисячі кримчан. Більш ніж половина призовників ‒ 1,7 тисячі (65%) відіслані для служби на Чорноморському флоті, відзначають у Міноборони Росії.

Черга до сімферопольського військкомату, грудень 2014 року
Черга до сімферопольського військкомату, грудень 2014 року

Минулого року в межах осіннього призову на службу до російської армії вирушили приблизно півтори тисячі кримчан, повідомляв підконтрольний Росії військовий комісар Криму Анатолій Малолєтко. «Завдання (Генштабу Збройних сил Росії ‒ КР) на осінь те саме, що і було навесні. Ми повністю підготувалися до цього заходу. <...> У Південному федеральному окрузі ми займаємо практично четверте місце за кількістю призваних ресурсів», ‒ сказав він російським ЗМІ.

З 2014 року в Криму проводиться масована пропаганда служби в російській армії. Акціями щодо призову кримчан до російської армії супроводжуються основні державні свята. На вулицях встановлюються інформаційні стенди, де кримчанам пропонують записатися на службу за контрактом.

Місцеві Центри зайнятості пропонують службу в російській армії як альтернативу цивільній роботі

Допомагають в цьому й місцеві Центри зайнятості, які пропонують службу в російській армії як альтернативу цивільній роботі. З плюсів ‒ порівняно високі зарплати та соціальний пакет.

Паралельно рекламну кампанію активно розгорнули в кримських ЗМІ. На контрактну службу до російської армії набирають просто за оголошеннями в газетах. «У житті кожної людини настає момент, коли необхідно зробити вибір майбутньої професії. Якщо ви бажаєте отримати професію військового, вступити до військових училищ і після закінчення отримати офіцерське звання ‒ оптимальний варіант досягнення мети», ‒ подібні оголошення ми неодноразово зустрічали на сторінках газети Білогірського району «Сільська новь». Присутні вони й в інших кримських ЗМІ.

Оголошення про набір кримчан у російську армію в газеті «Сельская новь» від 24 травня 2017 року
Оголошення про набір кримчан у російську армію в газеті «Сельская новь» від 24 травня 2017 року

Міжнародна заборона

Організація призову кримчан до російської армії та інформаційна допомога в цьому є порушенням міжнародного законодавства, стверджує координатор Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник. За її словами, йдеться про порушення 51 статті четвертої Женевської конвенції.

«Ця стаття свідчить, що на окупованій території держава, яке на цей момент контролює цю територію, не має права призивати громадян до своєї армії. Забороняється зокрема пропаганда і тиск навіть для добровільного вступу. Той момент, що пропаганда в Криму досить сильна, з точки зору міжнародного права також є порушенням з боку Російської Федерації. Також забороняються будь-які види примусових робіт, які можуть так чи інакше прив'язувати до військових операцій. Тому всі ці мілітарні аспекти заборонені з точки зору міжнародного гуманітарного права. І призов, який Росія зараз намагається проводити в Криму, в черговий раз порушує норми міжнародного права», ‒ пояснює вона.

Призов, який Росія зараз намагається проводити в Криму, в черговий раз порушує норми міжнародного права
Ольга Скрипник

Про порушення міжнародного законодавства в Криму у зв'язку з призовом місцевих жителів до російської армії також говориться у звіті моніторингової місії з прав людини ООН, оприлюдненому навесні цього року.

Окрім четвертої Женевської конвенції заборона російської влади призивати кримчан до Збройних сил Росії міститься в резолюції Генеральної асамблеї ООН, схваленій у листопаді минулого року.

Останній кейс ‒ смертна кара

За словами експертів, українська влада має можливість залучити до відповідальності винних у організації призову кримчан до російської армії. Вони можуть ініціювати цей процес як всередині країни, так і в міжнародних судах.

Юрист-міжнародник Борис Бабин зазначає, що факти незаконного призову кримчан на службу до російської армії можуть розглядатися в Європейському суді з прав людини як частина доказів порушення прав людини в міждержавних процесах України.

«Ті, хто піддаються незаконному призову до лав російської армії, та їх родичі можуть звертатися до ЄСПЛ і до низки конвенційних органів. Але треба пам'ятати, що міжнародним злочином є саме насильницький призов осіб, які проживають на окупованій території, державою-окупантом. Якщо людина добровільно йде до російської армії, то в цьому випадку йдеться не про відповідальність тих осіб, які його призвали, а про відповідальність цієї людини за її протиправні дії проти України», ‒ говорить він.

Борис Бабин
Борис Бабин

У межах українського національного законодавства організація російської призовної кампанії в Криму та участь у ній, за словами Бабина, можуть трактуватися як військовий злочин ‒ стаття 438 Кримінального кодексу України (порушення законів і звичаїв війни). Вона передбачає покарання, а саме позбавлення волі від 8 до 15 років, а також довічне ув'язнення.

Міжнародне гуманітарне право теж кваліфікує організацію призову кримчан до російської армії як військовий злочин, відзначає юрист «Регіонального центру прав людини» Віталій Набухотний. За його словами, такі злочини розглядаються Міжнародним кримінальним судом.

Теоретично за такі діяння в майбутньому можна притягнути до відповідальності вищих посадових осіб Росії
Віталій Набухотний

«Теоретично за такі діяння в майбутньому можна притягнути до відповідальності вищих посадових осіб Росії. Така практика є, хоча вона і закінчується в 40 роках минулого століття. Є кейс Роберта Вагнера, який на початку 40 років після окупації Ельзасу і Лотарингії у Франції почав поширювати німецьке громадянство на французів і вони мали відбувати військову службу в лавах німецької армії, тобто, по суті, воювали проти французької армії. Вагнер був засуджений 1946 року французьким військовим судом і засуджений до смертної кари», ‒ каже Набухотний.

У сучасних реаліях подібні вироки вже не виносяться. Яким він може бути в разі розгляду міжнародним кримінальним судом, сказати складно ‒ немає практики. Кримський кейс може стати першим після Другої світової війни.

XS
SM
MD
LG