Фінал «хитрих планів» Кремля

Спеціально для Крим.Реалії

Кремлівське «вставання з колін», що почалося з окупації Криму, безславно завершилося. Російське керівництво публічно визнало провал спроб легалізувати захоплені українські території. Ніякого «розміну» анексованого півострова на «мирний план» щодо ОРДЛО, «боротьбу з тероризмом» у Сирії й інші сумнівні кремлівські послуги не буде. Кримчан очікує посилення санкцій, падіння рівня життя, мілітаризація, антиукраїнська істерія й посилення репресій.

Американський політичний клас ухвалив стратегічне рішення ‒ жодних домовленостей, і тим більше компромісів, із режимом Володимира Путіна не буде. І в російському уряді це чудово усвідомлюють. Прем'єр-міністр Дмитро Медведєв назвав підписання президентом США Дональдом Трампом санкцій «повноцінною торговельною війною».

«По-перше, надіям на покращення наших відносин із новою американською адміністрацією ‒ кінець. По-друге, Росії оголошена повноцінна торговельна війна. По-третє, адміністрація Трампа продемонструвала повне безсилля, найбільш принизливим чином передавши виконавчі повноваження Конгресу. Це змінює розклад сил у політичних колах США», ‒ сказав російський прем'єр. За його словами, режим санкцій «зберігатиметься десятиліттями, якщо не станеться якогось дива», й відносини Росії та США будуть «украй напруженими» незалежно від складу Конгресу чи особистості президента.

Дмитро Медведєв офіційно визнав, що «епопея» із захоплення Криму й наступні спроби легалізувати вкрадене зазнали нещадного фіаско. Йдеться про найбільше зовнішньополітичне ураження Москви з моменту розвалу СРСР. На ідеях «обміняти» Крим на «мирний план» щодо ОРДЛО, «боротьбу з тероризмом» у Сирії й інші сумнівні кремлівські послуги поставлена жирна крапка. Розділення території СНД на сфери впливу, повернення до ялтинсько-потсдамського світу, «федералізація» України, поступовий демонтаж НАТО й інші путінські «хотілки» тепер стали історією.

У найбезглуздішому становищі опинилася кримська «влада». «Спікер» Володимир Константинов, «голова» республіки Сергій Аксьонов і решта учасників «кримської весни», які повірили кремлівським «данайцям». Їм обіцяли швидкий крах України й визнання півострова російським. Але Москва їх обдурила. Учасники анексії виявилися заручниками кремлівської вертикалі. Якщо Володимир Путін втратить владу, цих панів можуть видати Києву, де на них чекають суд і в'язниця.

Анексія півострова, війна на Донбасі й атаки на американську демократію опинилися в одному пакеті. Європейські політики можуть і далі говорити про готовність пом'якшити обмеження в разі реалізації «мінських домовленостей», але тепер це лише красивий жест. Кодифікація антиросійських заходів означає, що Москві доведеться забратися з усіх зайнятих територій і виконати низку принизливих вимог. Зокрема, щодо демократизації внутрішньополітичного життя. Західній спільноті й сусіднім країнам потрібна гарантія, що через 15-20 років до влади в Росії знову не прийдуть реваншисти.

Зовнішньополітичне відомство США націлене на відновлення територіальної цілісності України. Спецпредставник Державного департаменту в Україні Курт Волкер повідомив, що проблема Криму нічим не відрізняється від проблеми Донбасу. «Це територія, яка була захоплена й окупована, хоча у випадку Криму Росія також оголосила, що анексувала цю територію. Це просто неприйнятно ‒ ви не можете просто прийти й захопити шматок чужої країни. Тому не може бути ніякого визнання, ніякої легітимності ні для російських кроків на сході України, ні в Криму», ‒ зазначив Волкер.

Навесні-влітку 2014 року кремлівська дипломатія змогла на короткий проміжок часу відокремити проблему кримського «референдуму» від бійні на Донбасі. Президент Путін і його підлеглі неодноразово говорили, що питання Криму «закрите». Тепер ясно, що вони поспішили з висновками або намагалися видати бажане за дійсне. Що буде далі? Ухвалення закону про санкції ‒ важливий крок у політиці стримування Кремля, але не останній. Москву чекає чергова порція економічних обмежень. Особливо проти окупованого Криму. По-перше, він є коренем проблеми. По-друге, «Кримнаш» ‒ больова точка московської клептократії.

Ніякого російського «добробуту» в республіці не буде. У Москви немає грошей на утримання «особливих» регіонів. Чечні фінансування не скоротять, а Криму ‒ можуть. Республіканські або московські чиновники, котрі обіцяють кримчанам покращення життя, нахабно брешуть. Кримчан очікує подальше падіння економіки, мілітаризація, антиукраїнська істерія й посилення репресій. Усе, що Кремль може запропонувати підневільному населенню, так чи інакше пов'язане з війною.

За три роки Путін став до нудьги передбачуваним. На рішення Заходу він звик відповідати ескалацією, використовуючи Крим і ОРДЛО як плацдарми. Але з кожним разом виходить усе гірше й гірше. Одразу після підписання закону про санкції, у Вашингтоні дали зрозуміти, що готові озброїти Україну. Американські військові уважно стежать за тим, що відбувається в Криму й навколо нього. Командувач армією США в Європі Бен Ходжес сказав в інтерв'ю київським журналістам, що Кремль нарощує військову інфраструктуру на кордоні з Україною. На його думку, Москва не розглядає варіант добровільного виходу з Криму. Такі заяви ‒ підготовка інформаційного фону для посилення тиску на Москву через мілітаризацію півострова, яка загрожує безпеці країн НАТО.

Три роки тому анексований Крим був головним геополітичним трофеєм Володимира Путіна. Потім півострів став валізою без ручки та предметом торгу. Тепер же «Кримнаш» ‒ ракова пухлина, що пустила метастази в російському державному організмі. Або кремлівські еліти позбудуться його, або він згубить путінський режим, а потім і всю країну.

Сергій Стельмах, кримський політоглядач (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки)

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції