Доступність посилання

Кажуть, що обіцяного три роки чекають. Пам'ятаю, кримчанам перед «референдумом» обіцяли золоті гори у вигляді високих прибутків і щастя в «рідній гавані». Ось уже три роки вони живуть у нових реаліях. І що в результаті?

Високі прибутки після закінчення трьох років виявились у більшості кримчан на такому рівні, що на ці гроші можна лише існувати, але ніяк не гідно жити. Простий люд уже так і каже ‒ що «з гривнями було краще». І дійсно, 2013 року на сто гривень можна було купити набагато більше, ніж зараз на тисячу рублів.

На тлі падіння рівня прибутків у значної частини кримчан їхня якість життя серйозно страждає від збільшеної до абсурду російської бюрократії. Якщо до 2014 року майже всі міністерства розташовувалися в будівлі Радміну на вулиці Кірова, 13, а районні й міські адміністрації займали по одному будинку, то тепер чиновників стало стільки, що міністерства й комітети розкидані по всьому Сімферополю, а районні й міські чиновники займають по кілька будівель. А їх же треба чимось зайняти! А оскільки працювати на розвиток економіки вони не вміють, то займають їх будь-якою бюрократичною рутиною, в результаті якої звичайні люди змушені вистоювати довгі години в нескінченних чергах у численних держустановах для отримання простенької довідки. Найгірше, що це прийшло і в сферу медицини. Тепер елементарний аналіз здати стало великою проблемою!

Найгірше доводиться тим, хто звик до свободи слова

Найгірше доводиться тим, хто звик до свободи слова. З цим у Криму стало зовсім погано. Головне, не знаєш чи можна комусь довіряти. Якщо раніше цією думкою навіть не переймалися, говорили, що думали, то тепер думаєш, перш ніж щось сказати. Інститут сексотства настільки розрісся, що одкровення в бесіді зі знайомими може закінчитися бесідою в Центрі Е.

Втрата довіри один до одного ‒ це велика проблема, перш за все для громадянського суспільства Криму. А про який тоді повноцінний розвиток громадянського суспільства можна говорити? Не дивно, що незалежних кримських громадських активістів влада поголівно записує до лав «міських божевільних», тим самим значно знижуючи їхній статус для населення. При такому розкладі далеко не кожна людина, яка відчуває потребу в суспільній діяльності, наважиться реалізувати свій потенціал. Навіщо, якщо замість самореалізації на благо суспільства можна отримати «вовчий квиток» від влади?

Проте є розвиток гіпертрофованої бюрократії, кумівства й корупції, є розвиток тиску на вільнодумство, розвиток інституту сексотства, розвитку страху і тривоги

Ось і виходить, що немає довіри в суспільстві, немає свободи слова, немає розвитку громадянського суспільства. Проте є розвиток гіпертрофованої бюрократії, кумівства й корупції, є розвиток тиску на вільнодумство, розвиток інституту сексотства, розвитку страху і тривоги. У підсумку в Криму відбуваються процеси, які загрожують страшними втратами: вбивають не тільки демократію й громадянське суспільство, а й знищують кар'єрами унікальність кримської природи. Все робиться на догоду високопосадовцям-бізнесменам, які перетворили Крим на свої золоті копальні, збагачуючись, не зважаючи ні на що й ні на кого. Як стерв'ятники рвуть вони тіло своєї здобичі...

Кримчани все це бачать, багато що розуміють, але зробити вже нічого не можуть. Це при українській владі вони могли влаштовувати мітинги й перекривати дороги, відстоюючи свої цивільні права. Тепер все інакше. Тепер вони в Росії...

Зарема Сейтаблаєва, кримчанка, блогер (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки)

Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції

XS
SM
MD
LG