Доступність посилання

Катерина замість Маркса: чи відбудеться в Криму своя декомунізація?


В середині серпня депутат Сімферопольської міськради від КПРФ Степан Кіскін попросив нинішнього очільника Криму Сергія Аксьонова стати «гарантом збереження радянської історії півострова» й не перейменовувати вулицю Карла Маркса на Катерининську. Яке ж минуле ближче кримським ідеологам ‒ СРСР чи царська Росія?

​Український історик, співробітник науково-дослідної частини історичного факультету Київського національного університету Василь Павлов зазначає, що й у Росії, і в Криму заведено змішувати несумісні погляди на події минулого.

Василь Павлов
Василь Павлов

‒ Переоцінка історичних подій відбувається в багатьох країнах світу. Росія унікальна своєю еклектикою та подвійними стандартами. Наприклад, у Москві є пам'ятник діячам 15-ї козачої дивізії СС, встановлений зусиллями РПЦ. Але коли в Україні шанують пам'ять дивізії СС «Галичина», то це, з точки зору росіян, реабілітація нацизму. Кримське ж суспільство застрягло в парадигмі 70-х-80-х років 20-го століття. З одного боку, є потужний вплив радянської міфології, зважаючи на числені топоніми, але одночасно починає насаджуватися міф про світлий Крим при «матінці Катерині». Спільне між цими несумісними, здавалося б, речами ‒ міф про сильну державу-завойовника.

Виграє ідеологія російських націоналістів ‒ коли була прекрасна біла імператорська Росія
Максим Горюнов

​Російський філософ і публіцист Максим Горюнов прогнозує, що декомунізація Росії відбудеться зовсім скоро, але на користь іншого імперського міфу.

Максим Горюнов
Максим Горюнов

‒ Я думаю, коли Ленін на Красній площі, а Романови в Манежі ‒ це тимчасовий стан, перехідний період. Закінчиться це, швидше за все, на користь Романових, оскільки декомунізація, яка не відбулася в Росії в 90-х, має рано чи пізно відбутися. Вулиці Карла Маркса перейменують на Катерининські в усій країні. Якщо Росія залишиться путінською в широкому сенсі слова, то з найбільшою ймовірністю виграє ідеологія російських націоналістів ‒ коли була прекрасна біла імператорська Росія, за якою вслід 70 років нікому не потрібної історії, гідної забуття. Причому йдеться про імперію зразка другої половини 19-го століття, де ще не розвинулися демократичні інститути й процвітало станове суспільство.

Максим Горюнов також бачить схожість між пізньою Російською імперією та пізнім СРСР, не виключаючи, що загальні риси цих епох зіллються в новій синтетичній ідеології.

Радянський і дореволюційний періоди надалі монтуватимуться в найхимерніших поєднаннях
Василь Павлов

Василь Павлов заперечує, що нинішня Росія не готова відмовитися від головного досягнення радянського 20-го століття.

‒ З сучасного російського міфу неможливо виключити «Велику Вітчизняну війну», яка зміцнює міф Йосипа Сталіна й жодним чином не поєднується з міфом Романових. Швидше за все, радянський і дореволюційний періоди надалі будуть монтуватися, як сьогодні, в найхимерніших поєднаннях. У всякому разі, я не бачу передумов для загибелі імперського міфу, який однаково живлять різні епохи російської історії.

XS
SM
MD
LG