24 серпня, у День Незалежності України, центром Києва крокуватимуть понад чотири тисячі українських військових, під військовий марш УНР, на знак вшанування пам’яті учасників Української революції 1917-1921 років та створення УНР. Українці часто порівнюють події сторічної давнини з тим, що відбувається у країні нині – адже і тоді, і тепер народ України веде боротьбу за державність і незалежність проти Росії.
У двадцятому сторіччі Україна 5 разів могла стати незалежною державою. Але, як зазначають науковці, суверенітет здебільшого проголошували окремі частини земель «від Сяну до Дону» – автономна Україна поставала від Закарпаття до Кубані, але в різний час і за різних обставин. Але саме об’єднання українських земель ЗУНР та УНР в єдину державу, хоч і відбулося лише символічно, проте воно окреслило географічні, політичні та ідентифікаційні контури єдиної України.
На цьому наголошував президент Петро Порошенко у цьогорічному виступі на вшанування Злуки.
«Ми втратили цілих 75 років, щоб знову стати на той шлях, якого так і не здолали на початку двадцятого століття. Тож ми не стільки святкуємо, скільки аналізуємо помилки наших далеких попередників – аналізуємо для того, щоб зараз уникнути подібного самим. Вивчити, засвоїти і не повторити – от що зараз головне», – зазначив Порошенко.
Наразі можна говорити про те, що українці – найбільший у Європі народ, який створив власну державність після кількох століть її відсутності, і це є феноменом європейської історії, пише історик Кирило Галушко у тижневику «Дзеркало тижня».
«Україна становить собою унікальний приклад єдності за умов демократії, а не диктатури. Бо у нас, окрім держави, є й суспільство. Багато в чому сила, а не слабкість України – в її різноманітті: якщо Львів і Маріуполь живуть разом, попри все, що суспільство критикувало 25 років і відчуло за останні три, значить, щось їх тримає. І цікава історія подальшої інтеграції та консолідації України буде повчальною для інших. Аналогів немає», – стверджує експерт.
Україна 1917-го та 2017-го: знайдіть відмінності
«Історія столітньої давності актуальна для України – і ключовими ворогами, які були тоді та які є зараз, і ключовими проблемами нашого суспільства, у тому числі ментальними якимись проблемами, які не давали нам самореалізуватись», – наголосив історик та публіцист Олександр Палій в інтерв’ю Радіо Свобода.
Унікальні артефакти доби Української революції 1917–1921 років показали в історичному музеї (фотогалерея)
Досвід УНР, гетьманської України Павла Скоропадського у формуванні державності актуальний для сучасної України, адже ані зовнішній її противник, ні внутрішні суспільно-політичні та ментальні проблеми фактично лишилися незмінними, каже Палій.
Ключовою відмінністю сьогодення Палій називає підтримку України та солідарність з боку Євросоюзу, США та інших провідних країн світу, котра була відсутня у час створення УНР, упродовж Української революції 1917-1921 років. Нині, коли Україна боронить свою незалежність і територіальну цілісність, проводить внутрішні реформи, українці мають підтримку з боку міжнародної спільноти, що дозволяє їм зміцнювати свою державність, зауважує фахівець.
Держави світу вже знають, сказати б, «ціну Росії», на жаль, цього не було сто років томуОлександр Палій
«Держави світу вже знають, сказати б, «ціну Росії», на жаль, цього не було сто років тому. Тоді світ не був такий прозорий і неможливо було перевірити щось, тим більше перевірити «за один клік», як це можливо зараз. Нині російська пропаганда орієнтується виключно на нижчі верстви населення, еліту росіяни обдурити не можуть, але намагаються її купити – в якихось країнах це вдається, а десь ні. Водночас ми бачимо відмінність ситуації не лише у кращий, але і в гірший бік: ми прийшли до нинішньої Незалежності через сто років колосальних демографічних втрат», – додає Палій.
Історик і публіцист Сергій Грабовський додає: українська історія, як і історія будь-якої держави, має певні алгоритми та певні виклики, які потребують належної відповіді з боку політиків і суспільства. Існування української держави без відповідей на такі виклики, як імперська, загарбницька політика Росії та відсутність суспільно-політичної консолідації навряд чи можливе, наголошує експерт.
«Ні в добу УНР, ані в добу Української держави гетьмана Скоропадського повноцінної відповіді на ці виклики не було, ба більше – вони актуальні і зараз. Але нинішня Україна – це, образно кажучи, одночасно і УНР, і Українська держава Скоропадського та, перепрошую, у чомусь і махновська Україна», – пояснює експерт Радіо Свобода.
Об’єднати ж українців мають спільна боротьба проти російської агресії, проведення глибинних реформ, а також просвітництво, наука й культура, зазначають експерти.
А ще, додають, не варто забувати ті сторінки історії України, завдяки яким 24 серпня 1991 року стало можливим відновлення державності.
