Доступність посилання

«Кримські одкровення» Порошенка


Президент України Петро Порошенко виступає зі щорічним посланням до Верховної Ради України. Київ, 7 вересня 2017 року

Спеціально для Крим.Реалії

Київ і Москва опинилися з різних боків «кримського глухого кута». Україна поки не може силою звільнити окупований півострів, а Кремль ‒ домогтися визнання анексії з боку Заходу.

Президент Петро Порошенко визнав, що Україна не може повернути анексований Крим силою. Держава зобов'язана використовувати всі міжнародно-правові механізми для того, щоб тягар анексованого півострова став «непідйомним» для Кремля. «Чи можемо ми «відбити» Крим у Росії силою? Реалістично ‒ ні. Чи піде вона звідти самостійно? На жаль, ні. Але ми можемо з вами створити умови, щоб Крим став для Москви непідйомним тягарем. Так злодій іноді викидає вкрадене, коли воно починає йому пекти. Ми маємо створити всі умови, щоб воно (анексований Крим ‒ КР) йому почало пекти», ‒ сказав президент.

Притягнення Росії до правової відповідальності український президент назвав «тривалим, але ефективним процесом». «Ми використовуємо інструменти міжнародного права, санкції, міжнародні суди, арбітраж, різні міжнародні платформи, моніторингові механізми, починаючи від ООН і закінчуючи ЮНЕСКО... Так, ми змусимо Росію відповідати мовою права за свої дії на території України», ‒ запевнив Порошенко. Він також згадав рішення Міжнародного суду ООН у Гаазі, що зобов'язало Росію «припинити порушення прав людини в Криму й політику расової дискримінації на півострові».

Петро Порошенко фактично визнав, що план «Женева плюс», запропонований ним раніше, себе не виправдав

Президент України констатував реальний стан справ. Санкції й міжнародний тиск поки не змусили Кремль забратися з окупованих територій. У нинішній ситуації важливо звернути увагу на інші аспекти, що стосуються президентського виступу. Петро Порошенко фактично визнав, що план «Женева плюс», запропонований ним раніше, себе не виправдав. Росіяни категорично відмовляються обговорювати питання Криму. Вони все ще вважають, що проблема «розсмокчеться», західні політики рано чи пізно змиряться з анексією. У певному сенсі Київ і Москва опинилися в рівній ситуації. Україна поки що не може силою повернути власну територію, а Кремль ‒ легалізувати вкрадене. Російська влада, звичайно, намагається вдавати, що їм байдужа позиція Заходу. Виходить вкрай непереконливо. Особливо на тлі постійних істерик навколо санкцій, які як би «допомагають» їхній економіці, але при цьому Москва відкрито домагається їхнього скасування. В першу чергу щодо Криму, який неможливо розвивати без західних технологій. Розрахунок, що американці та європейці дозволять Росії «акуратно» обходити кримські санкції, не виправдався.

Нібито Порошенко визнав, що колишні плани Києва на силове звільнення Криму провалилися

Кримська «влада» в черговий раз неправильно (в усякому разі, на словах) оцінила заяви українського президента. Руслан Бальбек, незаконно обраний до російської Держдуми, у властивій йому манері озвучив чергову конспірологічну версію. Мовляв, Порошенко поскаржився до «вашингтонського обкому» на дії Росії, яку так і не вдалося зламати санкціями, Кремль «встояв» перед західним тиском. І нібито Порошенко визнав, що колишні плани Києва на силове звільнення Криму провалилися. Хоча український президент від початку наполягав саме на дипломатичних засобах звільнення півострова.

Адміністрація російського президента, на відміну від кримської «влади», розуміє, що «гра», затіяна Путіним 2014 року, починає виходити з-під контролю. Крим, на їхню думку, «дуже часто» обговорюють на міжнародних майданчиках. Анексія є підставою для резолюцій, у яких Росія фігурує як країна-окупант і порушник міжнародного права. Більше того, відбуваються важливі зміни в західному мисленні. Навіть обережні європейці схиляються до ідеї надання Україні летальної зброї. Один із таких прикладів ‒ стаття колишнього прем'єра Швеції Карла Більдта, опублікована в The Washington Post. Він вважає, що керівництво США і ЄС має показати Володимиру Путіну, що вони не вірять у його блеф, і російському лідерові доведеться підтвердити свою позицію конкретними діями. Зокрема, виконанням так званих мінських домовленостей. «Адміністрація Трампа, безумовно, має просуватися вперед у питанні постачання озброєнь. Чому Україні має бути відмовлено в праві захищатися?», ‒ запитує Більдт. Хоча ще рік тому європейські політики критикували такі ідеї, непокоячись, що це спричинить ще більшу ескалацію на Донбасі.

Експертна думка в США також «радикалізується». Американці, як завжди, рухаються на крок вперед від європейців. Уже звучать заклики про необхідність відправити до Чорного моря американський військовий флот, щоб перешкодити Кремлю «закрити» Керченську протоку. В цьому плані Петро Порошенко правий: Крим «припікає» Путіну вже зараз. Тому російський лідер знову намагається вивести півострів за дужки європейської політики й забалакати процес, запропонувавши сумнівний варіант із легкоозброєними «миротворцями» на Донбасі.

Путін використовує старі фокуси, але безрезультатно. «Забалакати» наслідки російської агресії, як це було навесні-влітку 2014 року, у кремлівського ватажка вже не вийде

Російський лідер у черговий раз наступає на колишні граблі. Він намагається отримати все (Крим і контроль над усією Україною), зображуючи із себе «посередника в переговорах», який не має жодних зобов'язань. Путін використовує старі фокуси, але безрезультатно. «Забалакати» наслідки російської агресії, як це було навесні-влітку 2014 року, у кремлівського ватажка вже не вийде. Альтернативний варіант, який передбачає переговори щодо анексованого півострова, Путіна категорично не влаштовує. Кремль всіляко відмовляється від дискусії щодо Криму, але нескінченно довго «тягнути гуму» росіяни не зможуть.

Сергій Стельмах, кримський політоглядач (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки)

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

XS
SM
MD
LG