Брюссель – Засвоївши минулі уроки, коли Росія вдавалася до газового крану для своїх політичних інтересів, співдружність європейських держав нині зробила значний крок до унеможливлення використання блакитного палива Москвою як політичної зброї чи інструменту шантажу. Європейський парламент підтримав законодавство, де центральною ланкою є положення про взаємодопомогу та солідарність на випадок нових газових криз. Характерно, що цей крок був зроблений саме в момент, коли російський «Газпром», попри намагання прокласти «Північний потік-2» – новий газогін у обхід України, раптом збільшив транзит газу до ЄС українською газотранспортною системою.
Днями російський «Газпром» надіслав Україні замовлення на транспортування до ЄС 315 мільйонів кубометрів газу. Тобто, за останній тиждень щоденне перекачування блакитного палива українською ГТС збільшилося на 47 мільйонів кубометрів. Хоча такі значні коливання обсягів транзиту й не передбачають контракти між «Газпромом» і «Нафтогазом», в українській компанії запевнили, що виконають цю заявку, яка, пояснюють росіяни, викликана плановими ремонтними роботами на газогоні «Північний потік», що з’єднує Росію та Німеччину.
Тим часом, поки тривають дискусії між Україною та Росією щодо формули ціни на газ, щодо якої останнє слово має сказати Стокгольмський арбітраж, у Євросоюзі намагаються, так би мовити, зміцнити свій «енергетичний імунітет» на випадок нових газових криз. Співдружність імпортує аж 65 відсотків газу, до того ж, здебільшого із Росії, хоча невеликі кількості «блакитного палива» також надходять з Норвегії та Алжиру. Однак не забувають європейці спровокованих Росією криз 2006 та 2009 років, коли частина споживачів раптом опинилася без газу протягом двох-трьох зимових тижнів.
Європейський парламент, що представляє інтереси понад півмільярда громадян, у вівторок підтримав законопроект, підготовлений польським євродепутатом та колишнім головою Європарламенту Єжи Бузеком.
Чи запрацює європейський «механізм солідарності»?
Тепер ЄС матиме змогу оперативно відреагувати на можливу нестачу енергоносія у будь-якій точці співдружності. Так званий «механізм солідарності» в газопостачанні буде задіяний автоматично щоразу, коли якась країна чи регіон ЄС постане перед небезпекою перебоїв надходження «блакитного палива». При цьому держави-сусіди будуть змушені надавати допомогу в постачанні газу іншим, де у цій сфері виникли проблеми.
«Солідарність передбачає, що в критичні моменти ми постачатимемо газ із одних держав до інших для повного забезпечення господарств чи таких важливих соціальних установ, як лікарні, школи, а також до важливих газових електростанцій для уникнення перебоїв у постачанні струму», – пояснив Бузек.
«Це законодавство допоможе нам забезпечити безперебійне та безпечне газопостачання не лише в ЄС, але й поза його межами у тісній співпраці з державами-членами Енергетичного співтовариства», – зауважив єврокомісар з енергетичної політики Міґель Аріас Каньєте. Україна є членом Європейського енергетичного співтовариства з 2011 року.
Регіонально-газове співробітництво, «групи ризику» та «коридори надзвичайного постачання»
Автор звіту, євродепутат Єжи Бузек пояснив, що віднині газопостачання європейцям будуватиметься на таких принципах: «По-перше, у нас буде механізм, що вмикатиметься в разі серйозних проблем із постачанням природного газу, по-друге, буде список споживачів, які потребують захисту. Далі – регіональне співробітництво, тобто, йдеться про спільний аналіз загроз і спільно розроблювані надзвичайні плани».
Нарешті, каже Бузек, будуть сформовані «групи ризику» держав, що найбільш вразливі, та запропоновані «коридори надзвичайного постачання». «Усе це – відповіді на великі побоювання багатьох країн», – зазначив парламентар.
Іншим важливим елементом нових правил на європейському ринку газу стане прозорість в укладенні контрактів на постачання газу з-за кордону. Тепер діятиме вимога до енергетичних компаній повідомляти керівні установи ЄС про наміри укладати контракти на постачання газу, що є критичними для європейської енергетичної безпеки. При цьому контроль за подібними контрактами здійснюватиме Європейська комісія.
На четвер, 14 вересня, на пленарній сесії Європарламенту заплановані дебати щодо планів прокладання газпромівського газогону «Північний потік-2». Росія вже віддавна прагне збудувати другу гілку газогону до Німеччини. Критики цього проекту, включно із офіційним Києвом, вважають, що, на відміну від першої черги «Північного потоку», запланована друга не має економічного обґрунтування і є суто політичним проектом Кремля, що має на меті збільшити залежність Європи від російського газу і водночас далі зменшити доходи України від транзиту російського газу.
