13 вересня кримчанина Рената Параламова відвезли в невідомому напрямку люди в масках і без розпізнавальних знаків після обшуку в його будинку. Він вийшов на зв'язок з родичами лише наступного дня й розповів, що «невідомі катували його, надягали на голову мішок, давали розряди оголеними дротами». Родичі кримчанина Рената Параламова стверджують, що впізнали одного з учасників його викрадення серед відвідувачів кримського управління ФСБ Росії.
Журналіст Тарас Ібрагімов розповідає подробиці викрадення і пошуків Рената Параламова.
– Російські силовики перелізли через паркан його будинку, щоб провести обшук, причому разом зі свідками, а потім відвезли його з собою. Родичі та адвокат швидко почали пошуки, обдзвонили всі міські та районні відділи поліції, навіть центр «Е» в Сімферополі, але марно. Наступного дня в поліції сказали, що Ренат Параламов був у ФСБ, його відпустили, а потім він добровільно повернувся, щоб дати додаткові пояснення. Ближче до обіду, о третій годині дня, його знайшли на автовокзалі Сімферополя у досить важкому стані.
Сам Ренат Параламов описує свої пригоди у ФСБ так:
«Були завдані удари – ну, це стандартне. Що було нового: вони зняли з мене штани, оголили сідниці й приставили два якихось предмети – я так зрозумів, це дроти, бо сам був у масці, у мішку. І заліпили скотчем. І давали розряд періодично. Вони викликали лікаря, зробили три уколи мені – що за уколи, я не знаю. Після цього прийшов травматолог, жінка, вона посмикала щелепу. Було дуже боляче. Потім укол зробила в середину ротової порожнини, сказала, що я лукавлю, що я брешу, що це все дурниця, і пішла. Потім мене посадили на коліна, знову зав'язали скотчем, натягнули на голову ремінь і почали стягувати. Після другої стяжки щелепа закрилася, і мова трохи зрозумілішою стала. Поклали і далі почали катувати. Я не зміг витримати, сказав, досить мене катувати. Мене змусили підписати два протоколи, де я обмовляв себе, своїх знайомих деяких і тих, кого їм вигідно було».
Кримський адвокат Еміль Курбедінов зазначає, що в цій історії про законність дій російських силовиків і мови бути не може.
– Поки що від державних органів немає жодної реакції на наші скарги. Єдине – активістів, які пішли подавати заяви до ФСБ, самих затримали, а потім відпустили. Їх протримали багато годин, намагалися налякати і зібрати інформацію: відбитки, зразки ДНК зі слини. Усе це, звичайно ж, незаконно. Те, що співробітники ФСБ прийшли до Рената Параламова зі свідками – лише спосіб приспати пильність, зробити вигляд, що все нібито відбувається за законом. Насправді, ці свідки – теж співробітники ФСБ і не можуть бути об'єктивними. До речі, вони перестрибували через паркан будинку разом із силовиками – де ви бачили таких «свідків»? Коли на місце прибули активісти, ці люди закрили свої обличчя, вони боялися.
Поки що Ренату Параламову не висунули звинувачення, але він стверджує, що підписав рішення суду не про обшук, а про «огляд» його будинку.
Голова російської міжрегіональної громадської організації «Комітет із запобігання катуванням» Ігор Каляпін пропонує теоретичний порядок дій у схожих випадках.
– У нас кожен третій випадок – саме такий: людину затримують, катують і змушують щось підписати. У Чеченській республіці взагалі всі справи такі. Слідчий комітет зобов'язаний займатися такими посадовими злочинами силовиків. Для цього потрібно терміново фіксувати тілесні ушкодження, причому не за допомогою лікарів, а за участі експертів та за постановою слідчого. Так можна встановити всі подробиці, аж до того, з якого металу були виготовлені електроди. Інша справа, що сумлінного слідчого, який працював би проти ФСБ, складно знайти в Російській Федерації і, тим більше, у Криму.
(Над текстовою версією матеріалу працював Владислав Ленцев)
