На формування позитивного іміджу України в бюджеті 2018 року передбачено 77 мільярдів гривень, і частина з них піде на створення Українського інституту при МЗС. Хоча така інституція потрібна, вважає політичний експерт Богдана Бабич, приватний культурний сектор все ж ефективніший. Крім того, вона зазначає, що Росія все одно витрачає більше на антиукраїнську пропаганду.
Політична експертка Богдана Бабич впевнена, що Росія витрачає на формування вигідного їй іміджу України значно більше від заявлених українським урядом 77 мільйонів гривень. Для порівняння вона наводить суми, які витрачають на свій міжнародний імідж інші держави:
Найбільше у світі витрачає на свій імідж Китай. Друге місце займає США, далі йде РосіяБогдана Бабич
«Найбільше у світі витрачає на свій імідж Китай – 6,6 мільярдів доларів. Я думаю, що в цьому році буде більша цифра – це перше місце. Друге місце займає США – 1,5 мільярди, далі йде Росія і 300 мільйонів доларів теж про щось говорять. Я думаю, частина з цих коштів йде на негативний імідж України», – сказала вона в ефірі «Ранкової Свободи».
Із Бабич згодний журналіст та письменник Юрій Макаров. За його даними, загалом на пропаганду Росія лише офіційно витрачає два мільярди доларів щорічно.
«Частково це (фінансування – ред.) стосується таких інституцій, як агенція «Спутник», якою керує Дмитро Кисельов, Russia Today, «Россотрудничество», – перераховує він. При цьому значна частина коштів витрачається на трансляцію пропагандистських меседжів за кордон, впевнений він. Натомість українські ЗМІ, нарікає журналіст, не працюють із аудиторією за кордоном, якщо не рахувати поодиноких випадків:
Британські політики фактично не мали уявлення про те, що робиться на Сході України. Двогодинна дискусія значною мірою змінила ситуацію в їхніх мізкахЮрій Макаров
«Мій товариш Євген Степаненко, з яким ми працюємо у програмі «Війна і мир» на Першому каналі (канал UA:Перший – ред.), деякий час тому робив доповідь у Палаті общин британського парламенту. Він з'ясував, що британські політики – це не люди з вулиці – фактично не мали уявлення про те, що робиться на Сході України. Принаймні щоб мати цілісну думку – так, щось десь чули. Двогодинна дискусія значною мірою змінила ситуацію в їхніх мізках», – згадує він.
Приватні ініціативи ефективніші за державні – Бабич
Як зазначає голова комітету Верховної Ради у закордонних справах Ганна Гопко, розмови про створення Українського інституту при МЗС тривають вже близько трьох років.
«Нам відомо, що у 2018-му році планується відкриття офісів у трьох столицях – геополітичних центрах», – анонсує вона.
За словами Гопко, до створення подібної установи спонукають спроби Росії окупувати українську історію – як, наприклад, заяви Володимира Путіна про Анну Київську в Парижі.
Також, зауважує депутатка, у парламенті заслухають звіт щодо використання коштів «на промоцію України», які виділили з бюджету цього року.
2016-го року МЗС отримав додатково 300 мільйонів гривень, на цей рік 1 мільярд. Це бюджет більш-менш функціонування, але ще не ефективної роботиГанна Гопко
«2016-го року МЗС отримав додатково 300 мільйонів гривень, а на цей рік фактично – 1 мільярд. Хоча все одно бюджет Міністерства закордонних справ раніше був бюджетом виживання, а зараз – це бюджет більш-менш функціонування, але ще не ефективної роботи, оскільки багато витрат і на міжнародні позови, які Україна ініціювала у різних судах», – каже Гопко. Саме тому вона вважає важливим контроль над використанням коштів та визначенням пріоритетів.
Богдана Бабич погоджується із тим, що Україні потрібна інституція, яка презентувала б її, як, наприклад, British Council представляє Велику Британію, а Американський дім – США. Поки що, на її переконання, в побудові іміджу країни громадський сектор ефективніший за владу:
Приватні ініціативи, виставки, успіхи наших спортсменів і науковців – це, власне, і покращує імідж УкраїниБогдана Бабич
«Наші культурні проекти за кордоном, навіть власне перемога Джамали на «Євробаченні» – дуже великий внесок в імідж України. Такі приватні ініціативи, виставки, успіхи наших спортсменів і науковців – це, власне, і покращує імідж України, тому що нашу країну сприймають через людей».
Таким чином, жодне державне фінансування не перевершить людську ініціативу, впевнена експертка.
Натомість Юрій Макаров впевнений, що все залежить від конкретних персоналій. Успішною представницею державного сектору у сфері міжнародної презентації України він вважає письменницю та співачку Ірену Карпу, яка обіймає посаду аташе з культури в посольстві України у Франції.
«Коли вона приїхала до Франції, почала працювати не з нашою діаспорою, що є само по собі важливим, але їх особливо мотивувати не треба. Вона почала працювати з французькими творчими колами», – згадує він. І, хоча конкуренція в культурному житті Парижа висока, діяльність Карпи дала плоди, вважає письменник:
Аудиторія, з якою ми ніколи не працювали, раптом усвідомила, що Україна – це класноЮрій Макаров
«Вони почали робити якісь виставки, збіговиська, концерти, і та аудиторія, з якою ми ніколи не працювали, раптом усвідомила, що Україна не просто існує чи воює, Україна – це класно».
Тож Макаров робить висновок, що приналежність культурних діячів до державного чи приватного сектору важить менше, ніж навички та мотивація конкретних людей.
