Доступність посилання

Рік тому в Криму провели вибори до Державної думи Росії. Мандати депутатів російського парламенту отримали вісім кримських політиків і чиновників. За час роботи в Держдумі вони встигли «засвітитися» в публічних скандалах.

Перший конфлікт був пов'язаний з організацією самого виборчого процесу в Криму. Влада України, США, низки європейських країн і Парламентська асамблея Ради Європи не визнали результати думських виборів на півострові. У Європі та США депутатів Держдуми від Криму внесли до санкційних списків. Їхні прізвища не вносять до офіційних делегацій для участі в міжнародних заходах на територіях інших країн. Тому основна їхня діяльність зосереджена всередині Росії та на території анексованого Криму. Але й там вони щоразу потрапляють у публічні скандали.

Від прогалин у декларації до «міні-ІДІЛу»

Рекордсменом щодо участі в скандалах є екс-прокурор анексованого Криму Наталія Поклонська. З перших днів депутатської діяльності з нею один за іншим траплялися конфузи.

Спочатку вона надала російському полководцю Олександру Суворову цитату, яка тому не належить.

Потім назвала Нідерланди «заокеанською країною» ‒ хоча держава такою не є.

А в червні цього року журналісти виявили, що Поклонська не внесла майно чоловіка до своєї щорічної декларації про доходи. Хоча раніше неодноразово про нього згадувала.

У російській філії компанії Transparency International повідомили, що у Поклонської є квартира в Донецьку, яку вона теж не внесла до декларації про доходи. У відповідь депутат повідомила, що у неї немає ні чоловіка, ні квартири, вибухнувши критикою на адресу правозахисників, і навіть погрожувала поскаржитися на них до правоохоронних органів.

Ще один скандал розгорівся на релігійному ґрунті. Поклонська оголосила, що замироточив бронзовий бюст останнього російського царя Миколи II, встановлений у каплиці поряд із прокуратурою Криму.

Але «диво» виявилося не більше ніж міфом ‒ у Кримській єпархії Української православної церкви Московського патріархату спростували факт мироточення.

А зараз триває скандал навколо фільму російського режисера Олексія Учителя «Матильда». Наталія Поклонська розгорнула проти нього масовану кампанію ‒ і тепер на знак протесту проти показу в Росії невідомі громлять кінотеатри, підпалюють автомобілі та мінують об'єкти. Підпалити намагалися й студію режисера Учителя. Він говорить, що боїться за життя близьких і колег.

Нещодавно члени комітету Держдуми Росії з культури засудили дії Поклонської щодо Учителя та його фільму, назвавши те, що відбувається «міні-ІДІЛом» і порівнявши з діяльністю «чорносотенців», які діяли в Росії на початку XX століття.

Бізнес-імперія та земельні схеми

Колишній куратор «кримської самооборони», а нині депутат Держдуми Росії Михайло Шеремет часто фігурує в земельних скандалах.

Кримський громадський активіст і блогер Олександр Таліпов, який раніше працював із Шереметом у російському уряді Криму, не втомлюється розповідати про успіхи сімейного бізнесу свого колишнього шефа. За інформацією Таліпова, за останній рік, поки Шеремет є депутатом, його сімейні фірми, засновані тещею-пенсіонеркою Ганною Хоречко, активно виграють державні тендери.

Окрім того, громадський активіст звинувачує Шеремета в тому, що він за допомогою корупційних схем оформив у власність низку земельних ділянок на південному березі Криму. Як підтвердження він наводить виписки з держреєстру власності.

«У зазначених наділах співробітники поліції, прокуратури, ну і, звичайно, дружина Шеремета Оксана й ділянки його «друзів». У Шеремета шикарна, рівна ділянка, з чудовим сусідом, Сергієм Бородкіним (депутатом кримського парламенту ‒ КР), ще чотири ділянки на мамі, дружині, дочці друга Шеремета, чисто випадково, напевно, є ділянка з прізвищем помічника Шеремета Надоняна! А подивіться на робочу схему, як хтось любовно вивів на ділянці букву М ‒ Міша!» ‒ пише блогер.

Шеремет ці звинувачення залишив без відповіді. Мовчать і підконтрольні Росії правоохоронні органи Криму, до яких звертається громадський активіст у кримських ЗМІ.

Спроби проскочити повз санкції

Двічі ставав об'єктом міжнародної уваги депутат від Криму, який представляє в Держдумі ЛДПР, Павло Шперов. На початку липня цього року він хотів взяти участь у роботі сесії Генеральної асамблеї ПАЧЕС у Стамбулі. Але його мандат не визнали під час реєстрації учасників. Шперов був змушений залишити захід.

«При затвердженні мандатів нових членів національних делегацій за наполяганням української делегації в ПАЧЕС ганебно була провалена спроба керівництва Держдуми Російської Федерації протягнути якогось Шперова Павла, жителя Севастополя, незаконно оголошеного депутатом Держдуми за результатами незаконно організованих «виборів» на тимчасово окупованій території АРК і Севастополя», ‒ повідомляв тоді народний депутат України й один з учасників заходу Рефат Чубаров.

За його словами, аргументи українських парламентарів підтримали майже всі національні делегації ‒ окрім Вірменії.

Через два тижні після події Шперов намагався потрапити на територію Молдови (перебуваючи при цьому в списку санкцій ЄС). Але прикордонники в аеропорту Кишинева не пустили його в країну.

Російські ЗМІ поширили пояснення прес-служби прикордонної поліції Молдови, в якому зазначено, що приводом для відмови у в'їзді Шперову послужив той факт, що група росіян, серед яких був кримчанин, не виконала умови для санкціонованого перетину державного кордону.

Звинувачення в замаху на активіста

Руслан Бальбек
Руслан Бальбек

Ще один депутат Держдуми від Криму ‒ Руслан Бальбек ‒ нещодавно «засвітився» в кримських ЗМІ у зв'язку з нападом на будинок активіста, лідера організації «Милли Фирка» Васві Абдураїмова.

В ніч з 11 на 12 вересня невідомі кинули «коктейль Молотова» в будинок Абдураїмова (при цьому ніхто не постраждав). Активіст стверджує, що так йому помстилися за протести проти будівництва мікрорайону «Кримська роза» в Сімферополі. Цю землю чиновники обіцяли роздати кримським татарам ‒ учасникам галявин протестів, але тепер її збирається забудовувати фірма «Моноліт», пов'язана з родиною підконтрольного Росії кримського уряду Сергія Аксьонова.

«Його (Руслана Бальбека ‒ КР) політичні та бізнес-інтереси потрапили в суперечність із тією позицією, яку маю я особисто й наша організація. В уряді Аксьонова Бальбек займався всіма акціями протесту й гарантував кримській та федеральній владі, що розрулить їх за дві секунди. Але його рішення зрештою виявилося в тому, щоб позбавити кримських татар землі й продати її комерційним структурам», ‒ розповів Абдураїмов севастопольському сайту «Примечания».

Бальбек, у свою чергу, ухилився від відповіді на ці звинувачення.

Бойкот закордонним брендам і дружба з бойовиками

Депутат від Криму Андрій Козенко бере участь у процесі інтеграції «русского міра» на окупованій частині Донбасу. Він регулярно викладає в соцмережі фотографії з бойовиками невизнаних «ДНР» і «ЛНР». Козенко регулярно відвідує окуповані Росією грузинські території ‒ Південну Осетію й Абхазію.

Окрім того, Козенко намагається протистояти західним санкціям щодо себе та Росії. Наприклад, минулого року, після того як депутат опинився в списку санкцій влади Швейцарії, він закликав ігнорувати швейцарські бренди годинників і носити тільки російські.

«Уточнюю: санкції ‒ у відповідь, оскільки я свої санкції відносно Швейцарії ввів значно раніше, коли це ще не стало клоунадою. Годинники ношу винятково російського виробництва: колекція «Русский час» торгового дому «Полет». І закликаю всіх депутатів і чиновників оголосити такий же бойкот Швейцарії!» ‒ звернувся він до колег у Facebook.

А в 2016 році, після того як Туреччина запровадила санкції відносно Росії, Козенко публічно закликав відмовитися від турецьких готелів і відпочивати в Криму. Але вже через рік після цих закликів дружина депутата в соцмережах боролася за отримання подарунка ‒ чайного набору з Туреччини, брелока й магніту.

XS
SM
MD
LG