Доступність посилання

У підконтрольному Росії Сімферопольському районному суді 27 вересня оголосили вирок у справі Ільмі Умерова, одного з лідерів кримськотатарського національного руху. У травні 2016 року в Бахчисараї відбулися масові обшуки та затримання серед кримських татар. У результаті були арештовані четверо місцевих жителів, яких ФСБ звинуватила в участі в забороненій у Росії мусульманській партії «Хізб ут-Тахрір». Того ж дня у своєму будинку в Бахчисараї був затриманий заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров. Його відвезли на допит до Сімферополя і висунули звинувачення в сепаратизмі, тобто публічних закликах до порушення територіальної цілісності Росії (ст. 280.1 КК РФ «Публічні заклики до здійснення дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності Російської Федерації»).

«У березні 2016 року громадянин Умеров, перебуваючи на території України, виступав у прямому ефірі українського телеканалу АТR, де публічно закликав до необхідності порушення територіальної цілісності РФ. Потім виступи Умерова були розміщені в мережі Інтернет», ‒ прокоментувала справу проти Умерова тодішній прокурор Криму Наталія Поклонська.

Суддя замість умовного терміну дав реальний ‒ два роки колонії-поселення

Умерову загрожувало до п'яти років позбавлення волі. До кінця судового процесу, що розпочався в червні наступного року в Сімферопольському районному суді, прокурор Денис Семенчук вимагав для нього три з половиною роки позбавлення волі умовно і три роки заборони на ведення будь-якої публічної діяльності.

Однак суддя замість умовного терміну дав реальний ‒ два роки колонії-поселення.

Умеров і надалі наполягає на своїй невинуватості, а його адвокати вже повідомили, що оскаржуватимуть будь-який обвинувальний вирок.

‒ Я вважаю себе лише громадянином України, ‒ сказав під час виступу в дебатах сторін Ільмі Умеров. ‒ У 2014 році відкрито виступив проти так званого референдуму, так званого приєднання, і всього, що відбувалося надалі. Анексію називаю анексією, а встановлену владу ‒ окупаційною. Вважаю, що необхідно повернутися до кордонів 1991 року, які встановилися при розвалі СРСР. Ці кордони визнані в світі й підтверджені відповідними документами між Україною та Росією.

Цю позицію заступник голови Меджлісу обстоював від самого початку переслідування в межах кримінальної справи про сепаратизм, посилаючись на договір Росії та України «Про кордони», який так і не був змінений після подій 2014 року, та на офіційні заяви міжнародних структур про невизнання російського статусу півострова. За час слідства та судового процесу таких заяв стало значно більше, починаючи з резолюції Генасамблеї ООН 68/262 «Про територіальну цілісність України» і закінчуючи квітневим рішенням міжнародного суду ООН у Гаазі, де кримські татари та українці в Криму називаються «вразливими». Тексти резолюцій та заяв адвокати Умерова намагалися долучити до матеріалів справи, але суд їм відмовляв, посилаючись на те, що вони не мають відношення до обвинувачення проти заступника голови Меджлісу.

Умеров цю фразу в такому вигляді не вимовляв, а «необмежене коло осіб» склали 711 глядачів запису ефіру на YouTube

Звинувачення проти Умерова формально було висунуте після його інтерв'ю кримськотатарському телеканалу ATR, яке він дав у студії 19 березня 2016 року. Телеканал тоді перебував у Криму, проте після декількох обшуків був змушений переїхати до Києва, оскільки Роскомнагляд не видав йому ліцензію на мовлення в Росії. Як випливає з обвинувального висновку, під час ефіру Умеров, «діючи з мотивів політичної ворожнечі відносно Російської Федерації і факту входження до її складу Республіки Крим як нового суб'єкта..., з метою публічного впливу на свідомість і волю необмеженого кола осіб, а також схиляння їх до здійснення екстремістських дій... звернувся із закликами до виконання дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності Російської Федерації, а саме ‒ на повернення Республіки Крим під юрисдикцію України».

Основні претензії російських силовиків викликало бажання Умерова посилити санкції проти Росії та його фраза: «Треба змусити Росію піти з Криму, Донбасу та Луганська». Під час судового процесу з'ясувалося, що Умеров цю фразу в такому вигляді не вимовляв, а «необмежене коло осіб» склали 711 глядачів запису ефіру на YouTube на момент висунення обвинувачення. Запис тривав близько 40 хвилин, Умеров говорив кримськотатарською мовою. Переклад його виступу зайняв десять щільних сторінок у матеріалах справи.

Співробітники ФСБ забрали його з лікарні до психіатричної клініки, де Умеров був замкнений майже на місяць

Під час слідства Умеров намагався оскаржити порушення кримінальної справи в суді, але безрезультатно. У травні 2016 року у нього взяли підписку про невиїзд. ФСБ запросила свого фахівця Ольгу Іванову провести лінгвістичну експертизу та відповісти на запитання: чи є у промові Умерова заклики до сепаратизму. Експерт відповіла ствердно. Ще один експерт порівняв паспорт Умерова і «чоловіка з коротким світлим волоссям, одягненого в світлу сорочку, краватку і темний класичний піджак», який виступав у ефірі ATR, і визнав, що це «одна й та ж особа». Зрештою, слідчий запросив у суду можливість провести судово-психіатричну експертизу, суд дозволив, але Умеров від добровільного її проходження відмовився. 11 серпня, під час судового засідання, коли розглядалася вимога слідчого, йому стало зле, приїхала швидка допомога, і заступника голови Меджлісу госпіталізували. Через тиждень співробітники ФСБ забрали його з лікарні до психіатричної клініки, де Умеров був замкнений майже на місяць.

У перший же день у клініці в Умерова забрали телефон, заборонили передачі й зустрічі з рідними. Дверей у палатах не було, навколо весь час перебували хворі. Спекотного літа вони спали на вулиці, куди виставили ліжка. Умерову не можна було зберігати в палаті особисті речі, і поводилися з ним, як і з іншими хворими. Він не їв лікарняну їжу, адже боявся, що його можуть нагодувати психотропними препаратами.

Замість експертизи з ним регулярно розмовляли лікарі.

За кілька днів Умерову стало зле настільки, що він втратив свідомість

‒ Вам просто потрібно визнати, що ви помиляєтеся, і всі від вас відчепляться, ‒ сказала йому під час однієї з таких бесід лікар. За кілька днів Умерову стало зле настільки, що він втратив свідомість. Після того як ця інформація потрапила в ЗМІ, слідчий Ігор Скрипка запевнив рідних, що тепер для нього створять кращі умови. Умерову видали окремий ключ від туалету, дозволили телефонувати і двічі на день вживати їжу, яку йому привозили родичі.

Умеров провів у клініці 21 день. За цей час правозахисники та західні політики заговорили про повернення каральної психіатрії як методу роботи російських спецслужб. Президент України Петро Порошенко говорив про це в інтерв'ю CNN. Член Ради з прав людини при президенті Максим Шевченко назвав переслідування Умерова поверненням каральної медицини. «Якщо тут насправді перейшли до каральної психіатричної медицини в інтересах слідства, це жахливий симптом. Якщо це робиться з санкції кримської влади або силових структур, це просто злочин», ‒ сказав Шевченко. Він обіцяв доповісти про переслідування Умерова Володимиру Путіну, але зробив він це чи ні, невідомо. «Меморіал» назвав справу проти Умерова політично мотивованою, а дії силовиків ‒ незаконними. Представники ЄС і Держдепу виступили із занепокоєнням щодо повернення каральної медицини. «Я оцінив проведення експертизи як «одну велику тортуру», яка має на меті залякати, деморалізувати й принизити мене», ‒ говорив Умеров у суді.

Ільмі Умеров
Ільмі Умеров

Єдиним питанням, яке слідчий хотів поставити адвокату, виявилося «чи є Умеров членом Меджлісу»

Заступник голови Меджлісу був визнаний осудним, судовий процес почався майже через рік. Інтереси Умерова в суді захищали місцеві адвокати Еміль Курбедінов, який отримав цього року правозахисну премію Front Line Defenders, та Едем Семедляєв, а також Марк Фейгін, який приїхав з Москви. Ще одним адвокатом мав стати Микола Полозов, який вів у цей час справу ще одного заступника голови Меджлісу Ахтема Чийгоза, обвинуваченого в організації масових заворушень. Так слідство й суд назвали антисепаратистський мітинг кримських татар і українських активістів у березні 2014 року. Однак Полозова зі справи фактично «вибили», і в суді він виступав вже як свідок. Взимку 2017 року суддя Верховного суду Криму Юрій Латинін дозволив слідчому Скрипці допитати Полозова як свідка у справі Умерова. Полозов назвав це замахом на адвокатську таємницю, а єдиним питанням, яке слідчий хотів поставити адвокату, виявилося «чи є Умеров членом Меджлісу». Останнім в команду захисників Умерова увійшов дисидент і публіцист Олександр Подрабінек, фахівець з вивчення методів каральної психіатрії Радянських часів. Прокурор Олег Саргінов, який представляв державне обвинувачення, протестував.

Меджліс був заборонений Верховним судом Криму за ініціативи Наталії Поклонської, яка назвала діяльність організації «антиросійською». У вересні 2016 року заборону підтвердив Верховний суд Росії, членство в організації стало підпадати під антиекстремістське законодавство. Через півроку Міжнародний суд ООН зобов'язав Москву відновити Меджліс, але виконувати це рішення Росія не поспішає, хоча кримськотатарські активісти у зв'язку з цим подали до Верховного суду Криму заяву про перегляд заборони.

Висновки про наявність закликів випливають із «загальної спрямованості тексту
Ольга Іванова

Основний свідок звинувачення, допитаний у суді, ‒ експерт ФСБ Ольга Іванова, яка готувала експертний висновок у справі Умерова. Вона ж проводила експертизу у справі кримського журналіста Миколи Семени, також обвинуваченого в сепаратизмі. В експертному висновку в цій справі адвокати нарахували 72 граматичні помилки, а рецензент назвала Іванову некомпетентною. Проте її думка про сепаратизм у виступі Умерова стала базою для звинувачення. «Висновки про наявність закликів випливають із «загальної спрямованості тексту», ‒ зазначила в суді Іванова.

Іванова проводила експертизу російського перекладу промови Умерова кримськотатарською мовою й назвала його стенограмою. Після допиту перекладача Хубедіна Саледінова стало зрозуміло, що переклад був вельми вільний і на стенограму не схожий. Єдиним, хто міг знати кримськотатарську мову з усіх учасників справи Умерова, був оперуповноважений ФСБ Володимир Шевченко, який до 2014 року працював у СБУ і займався питаннями, пов'язаними з кримськими татарами. У протоколі допиту він стверджує, що «отримав оперативну інформацію», а в суді повідомив, що сам моніторить ЗМІ і виявив виступ Умерова. Обвинувачений назвав це доносом.

Перекладача Саледінова допитували два дні: виступ Умерова транслювали на екран у залі суду, перериваючи на кожній фразі, щоб перекладач встигнув передати її російською. Текст кримськотатарською взагалі ніхто не намагався зробити, Саледінов і для ФСБ перекладав на слух. Перекладач плутався, забував слова, із залу йому підказували, а пристави закликали до тиші. «Треба їх вплив має бути, щоб Росія вийшла з Криму і Донбасу», ‒ так перевів Саледінов суперечливу фразу Умерова.

Суддя Андрій Кулішов, роздратований постійними помилками перекладача, запитав: «Це дослівний переклад, ви впевнені? Ви ж чуєте, що він не має логіки». «Ось це слово» треба «я не вимовляв», ‒ прокоментував переклад Умеров і запитав у Саледінова, як звучить слово «треба» кримськотатарською? Перекладач зам'явся і з залу підказали: «керек». Саледінов визнав, що в промові Умерова цього слова немає, а наприкінці допиту пояснив: «Слідчий, чи то Музика, чи то Скрипка, три-чотири рази викликав мене для перепідписання. Він міг змінити текст. Якщо є розбіжність, то це його провина». Прокурор не витримав і зажадав допитати слідчого в суді.

Ігор Скрипка в суді тримався нервово, на більшість питань відповідав, що він забув, але може подивитися й перевірити. Кілька понятих у суді повідомили, що в ФСБ вони були тільки один раз, а в матеріалах справи зберігається кілька їхніх допитів з однаковим текстом. «Це ж їхні слова, до чого тут я, я тільки записував з їхніх слів», ‒ відповів на це Скрипка. Перекладача він звинуватив у наклепі й наголосив, що особисто записував за ним переклад, який той промовляв усно. Саледінова викликали вдруге. Він був переляканий і плутано пояснив, що ні в чому не впевнений. Після допиту перекладача Умеров наголосив: «Ми ще не почали працювати, а справа вже розвалюється».

З боку захисту виступили вісім осіб, всі кримські татари, які розуміли промову Умерова. «Він припустив, що... санкції можуть бути застосовані для того, щоб Росія сама ухвалила рішення залишити Крим і Донбас. Він виступав за відновлення кордонів України і Росії в міжнародно визнаному форматі», ‒ зазначив Наріман Джелял, один зі свідків. «Усі свідки ‒ носії кримськотатарської мови. Всі свідки дивилися передачу, де виступав Умеров, але ніхто не почув закликів до виконання дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності РФ», ‒ зазначив під час дебатів сторін адвокат Семедляєв.

‒ Як сказав давньогрецький філософ Аристотель, «слово ‒ найсильніша зброя людини». А мислитель і поет Омар Хайям... ‒ почав свій виступ у дебатах прокурор, а наприкінці вимагав для Умерова три з половиною роки позбавлення волі умовно й заборону ведення громадської діяльності.

Умеров у відповідь знову оголосив про свою невинуватість. «Повідомляю, що ця справа сфабрикована проти мене за мою позицію, за мою думку, за те, що відкрито говорю, що не визнаю юрисдикцію Російської Федерації в Криму», ‒ сказав він. І пояснив, що слово «треба», яке експерт ФСБ розцінила як заклик, в промові на каналі ATR не вживав, про що й говорив перекладач у суді. Наприкінці Умеров і зовсім зажадав винести окрему ухвалу та порушити кримінальну справу проти Скрипки й Іванової за фальсифікацію матеріалів.

Олександр Подрабінек під час судового розгляду запропонував зробити запит до Конституційного суду Росії, щоб у Москві пояснили, як стаття про сепаратизм 280.1 Кримінального кодексу співвідноситься з 29-ю статтею Конституції, яка гарантує свободу слова. Суд це зробити відмовився.

‒ Наскільки я розумію, суду зручніше спиратися на Кримінальний кодекс, а не на Конституцію Росії, ‒ зазначив захисник під час дебатів. ‒ Неминуче постане питання про притягнення до кримінальної відповідальності тих, хто фабрикував неправдиві докази й виносив неправомірні вироки. Бо злочини проти правосуддя не можуть залишатися безкарними.

Українська сторона в особі прокуратури Автономної Республіки Крим, яка базується в Києві, відреагувала на справу Умерова оголошенням підозри одному з прокурорів, пообіцявши, що такі ж будуть висунуті також і судді. «Підготовлений проект підозри щодо прокурора, який бере участь у цій справі. Окрім того, збираються докази, що ця справа повністю сфальсифікована. Найближчим часом ми зможемо говорити про підозру не тільки відносно до прокурора, який підтримує обвинувачення, а й щодо суддів», ‒ повідомив ще у серпні представник української прокуратури АРК Олександр Даракчі. Підозра прокурору була висунута за статтею державна зрада, але ім'я не називалося. Ймовірно, йдеться про прокурора Олега Саргінова, який представляв державне обвинувачення на початку процесу. Його діяльність українські колеги назвали «підривною», зокрема й «шляхом фальсифікації матеріалів кримінальної справи проти Умерова».

‒ Я не вважаю себе винуватим у чомусь перед Росією! Це вона винувата переді мною! Це вона вчинила акт агресії щодо України, коли окупувала й анексувала мою Батьківщину ‒ Крим! ‒ наголосив у останньому слові Ільмі Умеров. ‒ Сьогодні в Криму зрадники України судять тих, хто не зрадив. Зрадники судять патріотів. Боротьба триває, незалежно від змісту вироку. Кримськотатарський народ захищає тут безпеку всього цивілізованого світу. Якщо агресія Росії щодо України та Криму залишиться безкарною, це стане прецедентом, який порушить весь світовий лад.

«До зустрічі в Гаазі» ‒ так завершив свій виступ Ільмі Умеров.

XS
SM
MD
LG