Доступність посилання

Ми задоволені підтримкою, яку Україна надає кримським татарам – Ердоган


Президент України Петро Порошенко (п) і президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган (л) у Києві, 9 жовтня 2017 року

Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган зустрівся з президентом України Петром Порошенком у Києві в рамках шостого засідання Стратегічної ради високого рівня між Україною та Туреччиною. Вони обговорили порушення прав кримських татар в окупованому Росією українському Криму, економічну співпрацю та підписали низку міжнародних угод. Як Києву трактувати цей візит Ердогана і чи може Україна зараз вважати Туреччину своїм партнером?

Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган прилетів до Києва зі своєю першою леді Еміне Ердоган та кількома десятками турецьких чиновників. Він привітався з почесною вартою Адміністрації президента українською мовою і дві години розмовляв із президентом України Петром Порошенком «тет-а-тет».

Замість запланованих 45 хвилин – переговори віч-на-віч між президентами України й Туреччини тривали три години.


Підбиваючи підсумки, президент Порошенко привітав турецького колегу з 25-річчям встановлення дипломатичних відносин між Україною та Туреччиною.

Він подякував Ердогану за «підтвердження незмінної підтримки суверенітету і територіальної цілісності України». Президент Туреччини також вважає неприпустимою ситуацію, що склалась на півострові, сказав Порошенко.

Обшуки й арешти, утиски та переслідування, залякування та витіснення усіх, хто не згоден із окупацією та політикою загарбників, стали буденністю, на жаль, в окупованому Криму
Петро Порошенко

«Обшуки й арешти, утиски та переслідування, залякування та витіснення усіх, хто не згоден із окупацією та політикою загарбників, стали буденністю, на жаль, в окупованому Криму. Об’єктами особливих утисків із боку окупаційної влади стали на півострові кримськотатарська громада й представники Меджлісу кримськотатарського народу. Ахтем Чийгоз, Ільмі Умеров, Микола Семена – список жертв політичних репресій весь час продовжується», – сказав президент України.

Президенти України й Туреччини домовилися про спільний моніторинг ситуації з правами людини в Криму і закликали Росію виконувати міжнародне законодавство.

Росія має відновити повагу до міжнародного права
Петро Порошенко

«Росія має відновити повагу до міжнародного права, виконати положення резолюції Генеральної асамблеї ООН 71/205 від 19 грудня 2016 року. А також, дуже важливо, тимчасові заходи, запроваджені в квітні 2017 року рішенням Міжнародного суду ООН», – наголосив Порошенко.

Київ розраховує, що Анкара долучиться до друзів деокупації Криму, сказав президент Порошенко.

Реджеп Ердоган підтвердив: Туреччина не відступилась від підтримки суверенітету України.

Туреччина продовжуватиме підтримувати суверенітет України
Реджеп Ердоган

«Туреччина продовжуватиме підтримувати суверенітет України, її територіальну цілісність, включно з Кримом, і політичну консолідованість. Ми не визнали і не визнаємо незаконну анексію Криму. Ми задоволені підтримкою, яку Україна надає кримським татарам, які довели вірність своїй країні. Ми продовжуватимемо пильно слідкувати за станом наших братів і підтримуватимемо це питання на міжнародному порядку денному», – заявив Ердоган.


За словами президента Туреччини, Україна – ключова держава в сфері безпеки в регіоні. Також Ердоган додав, що уряд Туреччини вірить в дипломатичні кроки для припинення беззаконня в Криму і у підтримку Мінських домовленостей.

Нашим бажанням є, щоб конфлікт на сході закінчився якнайшвидше
Реджеп Ердоган

«Нашим бажанням є, щоб конфлікт на сході закінчився якнайшвидше. Проблему може бути вирішено тільки на основі міжнародного права та територіальної цілісності України. В рамках цього ми підтримуємо Мінський процес», – додав Ердоган.

Київ та Анкара: торгівля й інвестиції

Обговорили Порошенко й Ердоган також економічну співпрацю Києва та Анкари. За словами президента України, лише за останні шість місяців товарообіг між державами зріс майже на 20%. Також значно підвищився рівень турецьких інвестицій в Україну.

Туреччина увійшла в топ-5 торговельних партнерів України і в топ-10 іноземних інвесторів України
Петро Порошенко

«Туреччина увійшла в топ-5 торговельних партнерів України і в топ-10 іноземних інвесторів України. І довгоочікувана двостороння угода про захист інвестицій надасть додаткового поштовху двосторонній співпраці», – сказав Порошенко.

Він також зазначив, що поглибилась співпраця в оборонній, оборонно-промисловій і космічній галузях. Наділі Україна та Туреччина планують тісніше співпрацювати у сферах енергетики, а також гуманітарної співпраці, резюмував Порошенко.

Загалом у рамках візиту Ердогана Україна та Туреччина підписали 9 міждержавних документів, в тому числі про захист інвестицій та уникнення подвійного оподаткування.

Востаннє Порошенко і Ердоган зустрічалися під час чергової сесії Генасамблеї ООН наприкінці вересня.


Джемілєв: я надсилав Ердогану листа про посилення репресій у Криму

Офіційним приводом для зустрічі президентів стало шосте щорічне засідання Стратегічної ради високого рівня між Україною та Туреччиною. Офіційні заходи з нагоди приїзду Реджепа Ердогана закінчаться пізно ввечері, розповів Радіо Свобода екс-голова Меджлісу кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, який також брав участь у засіданні Стратегічної ради.

Порушення прав кримських татар в окупованому Криму та допомога переселенцям із півострову є ключовими темами переговорів як для української, так і для турецької сторони, сказав він. За словами Джемілєва, півтора тижні тому він надсилав Ердогану листа про посилення репресій на окупованому Росією півострові. І лідер кримськотатарського народу розраховує, що Ердоган врахував це в переговорах із Путіним.

«Адже там продовжують арешти і обшуки», – наголосив Джемілєв.


Анкара між заробітком і політичними цінностями

Анкара неодноразово висловлювала підтримку суверенітету України. Проте саме через економічні інтереси Туреччина публічно відмовляється долучатись до санкцій щодо Росії через анексію Криму та агресію на Донбасі, говорить лідер кримських татар Мустафа Джемілєв.

І хоч Порошенко говорить про прогрес, проте товарообіг Туреччини з Україною зараз є на рівні лише півтора-два мільярди доларів. У той час як із Росією – на рівні 35-40 мільярдів доларів, говорить Джемілєв. Окрім того, Туреччина закуповує значну частину російського природнього газу. Тож Анкара зараз зважає, у першу чергу, на свою економіку, каже Джемілєв.


Скажімо, турецькі судна продовжують ходити в кримські порти, усупереч забороні України. На це звертають увагу експерти фонду «Майдан закордонних справ» та журналісти видання BlackSeaNews за допомогою GPS-треків супутникових навігаційних систем, встановлених на кораблях та суднах. Проте Київ реагує на такі порушення переважно дипломатичними заявами.

Зокрема, коли у серпні всупереч забороні, турецьке судно Ramzi під прапором Того розвантажилось у порту Феодосії, то у Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб наголосили: це розглядатиметься як порушення норм міжнародного права, що підриває суверенітет України. Проте переважно все обмежується заявами: турецький балкер Kanton – чи не єдиний плавучий засіб, який Україна арештувала за таке порушення.


Разом із тим Туреччина не змінює позиції щодо Криму.

«На цю тему ми неодноразово говорили з Ердоганом. Я його запитував, як він може зустрічатись із людиною, яка окупувала нашу землю, і під його керівництвом відбуваються такі репресії. Він казав: політика – одне, а економіка – інше, і ці речі ми чітко розділяємо. І що «у питаннях Криму, територіальної цілісності України в нас ніколи нічого не зміниться, це наша міцна позиція», – переказав Джемілєв слова президента Туреччини.

Така позиція дозволяє Туреччині підтримувати дружній діалог із Києвом і обговорювати з Росією умови будівництва міжнародного проекту газопроводу «Турецький потік». Цей проект розморозили восени 2016 року, і якщо його вдасться реалізувати – Україна може втратити десятки мільярдів доларів, прогнозують експерти.

Анкара між Москвою і Києвом

Наприкінці вересня президент Росії Володимир Путін приїжджав на переговори з президентом Туреччини Реджепом Ердоганом до Анкари. Вони обговорили врегулювання ситуації в Сирії і участь у процесі обох держав.

Після того візиту російські медіа зазначали, що період напружених відносин між Анкарою і Москвою (після того як Туреччина збила російський літак Су-24 у листопаді 2015 року) остаточно позаду. За останній рік Ердоган та Путін зустрічались уже п’ять разів: турецький лідер, зокрема, двічі приїздив до Росії.

На тлі цього відносини Туреччини з західними партнерами стали прохолоднішими. Скажімо, Сполучені Штати 8 жовтня оголосили про призупинення видачі усіх видів американських гостьових віз у Туреччині, і турецький уряд негайно оголосив таке ж призупинення у відповідь.

Президент України Петро Порошенко (ліворуч) та президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган у Києві. 9 жовтня 2017 року
Президент України Петро Порошенко (ліворуч) та президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган у Києві. 9 жовтня 2017 року

ЗМІ звертають увагу на те, що дипломатичному протистоянню передував арешт працівника американського консульства у Стамбулі у зв’язку з підозрою про його зв’язки з невдалим минулорічним переворотом в Туреччині.

А незабаром після зустрічі з Путіним Ердоган заявив, що Анкара більше не потребує членства в Європейському союзі. Він розкритикував політику ЄС і найпотужніших його держав за «лояльне ставлення до тероризму». І додав, що співпраця між Анкарою і Брюсселем нерівноправна.

Відносини ЄС та Туреччини загострились після того, як Ердоган провів референдум про внесення змін до Конституції, які суттєво розширили його повноваження. Утім, питання вступу було проблемним і до того: переговори розпочались у 2005 році, і не досі не мали успіху.

Путін офіційно не коментував заяви Ердогана про відмову від курсу на ЄС. Утім, багато міжнародних оглядачів переконані, що президент Росії зацікавлений у тому, щоб Євросоюз ослаб і втратив союзників. А також, що Анкара й Москва планують і надалі працювати разом у питанні Сирії, щоби відсунути інтереси США убік.


Відносини між Туреччиною і Заходом охолоджуються не перший рік, і проблем не бракувало навіть до приходу партії Ердогана до влади у 2002 році. Про це говорить експерт Ради зовнішньої політики «Українська призма» та Центральноєвропейського університету (Будапешт) Марина Воротнюк.

Проте в перше десятиліття його перебування при владі Анкара чітко позиціонувала себе як надійного партнера Заходу з європейським порядком денним та амбітною продемократичною програмою, розповідає вона. Проте і співпраця з Росією теж була в пріоритеті, тож не можна говорити, що Туреччина зараз «повертається до Москви», додає Воротнюк.

«Їхні відносини не є ситуативними. Швидше, це – політика балансування та співпраця з тих питань, де інтереси обох сторін співпадають», – каже експерт.

Проте Захід не може не зважати на Туреччину, адже вона є важливим гравцем світової політики, членом «Великої двадцятки».

Є питання глобальної безпеки, де Туреччина відіграє важливу роль
Марина Воротнюк

«Сама себе вона характеризує в дипломатичному дискурсі як «глобальну силу», частіше її називають «середньою силою» (middle power), але фактом є те, що є питання глобальної безпеки, де Туреччина відіграє важливу роль. Наприклад, під час міграційної кризи ЄС був змушений домовлятися з Туреччиною про регулювання міграційних потоків шляхом підписання спеціальної угоди. Вирішення сирійського питання важко уявити без Туреччини», – додає Воротнюк.

І з огляду на геополітичну вагу Туреччини, її підтримка дуже важлива Україні. Зокрема, Анкара грає ключову безпекову роль в Чорноморському регіоні, і Україні варто працювати в цьому напрямку, резюмує експерт.

XS
SM
MD
LG