З боку силовиків ми спостерігаємо «кавказький сценарій» у Криму ‒ Джеппаров
Абдурешит Джеппаров
Три роки минуло від дня викрадення сина і рідного племінника кримського правозахисника Абдурешита Джеппарова. Відтоді про них немає жодних звісток. Про викрадення людей на півострові, політичне переслідування та аналогії кримської ситуації з «кавказьким сценарієм» правозахисник розповів в інтерв'ю Крим.Реалії.
‒ Розумію, що вам боляче говорити на цю тему, але чи є якісь новини про вашого сина та племінника?
‒ 27 вересня минуло три роки, як викрали мого сина Джеппарова Ісляма і племінника Іслямова Джевдета. Відтоді нічого не відомо про їхню долю.
‒ Ця подія мотивувала вас стати до лав кримських правозахисників?
‒ І не тільки. Два дні по тому ‒ 29 вересня 2014 року ‒ був повішений Едем Асанов у Саках, далі, 3 жовтня, викрадений Ескендер Апселямов. Той рік і та осінь були багаті на всі ці негативні події. Ось тоді й почала функціонувати наша Кримська контактна група з прав людини. 14-го жовтня відбулася наша перша зустріч із Сергієм Аксьоновим, де темою порядку денного стали викрадення людей у Криму.
‒ Чи на рівні Москви піднімалася ця тема?
‒ Того ж дня у Москві відбулася щорічна зустріч Ради з прав людини з президентом Росії. На цій зустрічі правозахисник Микола Сванідзе доповідав Володимиру Путіну про те, що в Криму відбуваються події, коли викрадають людей. Він назвав наявні на той момент факти. Путін відповів, що він про це не знав і що цього не повинно більше бути.
‒ Ви повірили йому?
‒ Після такої заяви ми трохи заспокоїлися, ми сподівалися, що й справді більше подібного не буде. Але в серпні 2015 року був викрадений Арісланов Мухтар, також двоє жителів Керчі: Ганієв Руслан і Терехов Арлен. Потім було резонансне викрадення Ібрагімова Ервіна. Тоді ми переконалися, що російський президент сказав, але не до всіх дійшло його побажання, щоб викрадення більше не траплялися.
‒ Скільки на сьогодні фактів викрадення людей у Криму?
Слідчі нас намагаються заспокоювати, мовляв, що ви так хвилюєтеся, на Кавказі все набагато гірше
‒ Викрадених у нас вже близько двох десятків людей. З погляду стороннього обивателя ніби й не так багато, навіть ті ж слідчі нас намагаються заспокоювати, мовляв, що ви так хвилюєтеся, на Кавказі все набагато гірше ‒ там ці речі відбуваються частіше, й людей зникає більше.
‒ Чи згодні ви з тим, що в Криму події можуть розвиватися за «кавказьким сценарієм»?
‒ Якось була публікація на Крим.Реалії, в якій російський журналіст говорив, що «у нас в Криму готується або вже практикується «кавказький сценарій». У нашому ж розумінні «кавказький сценарій» ‒ це занадто об'ємне явище. Під ним можна багато чого мати на увазі, зокрема й перехід на війну в гори й військову протидію російським силовикам. У нашому випадку цього нічого немає.
‒ Чому цього не відбувається?
У Криму немає протистояння, якого чекали і чекають від кримських татар. І це, можливо, нас рятує
‒ Кримські татари в Криму не змінюють своєї мирної доктрини нашого національного руху. У нас у Криму немає протистояння такого, якого від нас чекали і чекають. І це, можливо, нас рятує. Хоча нас на це провокують різними діями, на які ми могли б реагувати більш агресивно, але ми цього не робимо. Тому в цій частині я не бачу «кавказького сценарію» в Криму.
‒ А за іншими показниками?
‒ Інша справа ‒ за кількістю викрадених і зниклих. Може, комусь здасться, що ця кількість не така велика, як на Кавказі. Але при цьому потрібно враховувати, що на тому ж Кавказі населення, схильного до нехороших процесів, в десять разів більше, ніж кримських татар у Криму. В проекції ми отримаємо порівнювані числа. Тому в цій частині, так, є схожість із «кавказьким сценарієм»: хапають людей, садять людей, викрадають людей, катують людей, вбивають людей. Чому я можу говорити, що вбивають людей ‒ достатньо згадати випадок Решата Аметова.
Антологія зниклих безвісти активістів у Криму
1/11Решат Аметов, кримськотатарський активіст.
Був викрадений людьми у камуфляжній формі в центрі Сімферополя 3 березня 2014 року під час одиночного пікету проти окупації Криму Росією біля будівлі Ради міністрів Криму. Пізніше його тіло зі слідами тортур було виявлене в селі Земляничне Білогірського району. На момент викрадення йому було 39 років.
У результаті анексії Росією Криму загадкові зникнення і викрадення людей стали нормою на півострові
2/11Тімур Шаймарданов, кримський татарин, активіст громадської ініціативи «Український народний дім», у березні 2014 року брав участь у гуманітарній допомозі українським військовим у Криму.
26 травня 2014 Шаймарданов вийшов з дому в Сімферополі у своїх справах і більше не повертався, зв'язок з ним обірвався цього ж дня. Свідки й родичі повідомляли про причетність членів «кримської самооборони» до викрадення активіста. На момент зникнення йому було 33 роки.
У результаті анексії Росією Криму загадкові зникнення і викрадення людей стали нормою на півострові
3/11Сейран Зінедінов, кримський татарин, активіст громадської ініціативи «Український народний дім».
Сейран Зінедінов займався пошуками зниклого колеги по громадській діяльності Тімура Шаймарданова. Увечері 30 травня 2014 року Сейран Зінедінов зустрівся з дружиною Шаймарданова, але після цієї зустрічі додому не повернувся. Сигнал мобільного після зникнення був зафіксований на території пансіонату «Дельфін» біля Євпаторії. Родичі Зінетдінова повідомляли про існування відеозапису з камери спостереження, на якому зафіксовано, як активіста проти його волі посадили в автомобіль. Свідки повідомляють про причетність до викрадення «кримської самооборони». На момент зникнення активісту було 32 роки.
У результаті анексії Росією Криму загадкові зникнення і викрадення людей стали нормою на півострові
4/11Василь Черниш, українець, учасник «Автомайдану», займався пошуком викрадених активістів у Криму, раніше був співробітником СБУ в Севастополі.
Востаннє Василь Черниш виходив на зв'язок з родичами 15 березня 2014 року. З тих пір про його місце перебування нічого невідомо. Активіст «Автомайдану» Олексій Гриценко заявив, що їм вдалося з'ясувати, що Черниша з його квартири в Севастополі забрали співробітники міліції й відвезли в невідомому напрямку. На момент зникнення йому було 36 років.
У результаті анексії Росією Криму загадкові зникнення і викрадення людей стали нормою на півострові
5/11Іван Бондарець, українець, учасник протестів на Майдані в Києві.
Після приїзду до Сімферополя Бондарець Іван і його громадський колега Валерій Ващук подзвонили родичам і сказали, що їх затримала міліція в Сімферополі. Після цього вони повідомили, що їх випустили, і вони йдуть на зустріч з колегами по українському рухові. З того моменту зв'язок з ними перервався. На момент зникнення активісту було 23 роки.
У результаті анексії Росією Криму загадкові зникнення і викрадення людей стали нормою на півострові
6/11Валерій Ващук, українець, учасник протестів на Майдані в Києві.
Активіст прибув до Сімферополя зі своїм колегою Іваном Бондарцем. Звідти вони подзвонили родичам і повідомили, що їх затримала міліція. Після цього їх випустили і вони вирушили на зустріч з колегами по українському рухові. З того моменту вони не виходили на зв'язок. На момент зникнення Ващуку було 28 років.
У результаті анексії Росією Криму загадкові зникнення і викрадення людей стали нормою на півострові
7/11Іслям Джеппаров, кримський татарин.
Іслям – син кримськотатарського активіста Абдурешита Джеппарова. За словами свідків, у вересні 2014 року в Білогірську двоє чоловіків у масках, одягнені в чорну форму, імовірно, члени «кримської самооборони» обшукували Ісляма Джеппарова і Джавдета Іслямова. Після чого насильно посадили їх у мікроавтобус і відвезли в напрямку Феодосії. На момент викрадення хлопцю було 18 років.
У результаті анексії Росією Криму загадкові зникнення і викрадення людей стали нормою на півострові
8/11Джевдет Іслямов, кримський татарин.
Чоловік був викрадений у вересні 2014 року в Білогірську разом з сином кримськотатарського активіста Абдурешита Джеппарова Іслямом. На момент зникнення йому було 22 роки.
У результаті анексії Росією Криму загадкові зникнення і викрадення людей стали нормою на півострові
9/11Ервін Ібрагімов, кримський татарин, депутат Бахчисарайської міської ради 6-го скликання, головний спеціаліст відділу міжнаціональних відносин Бахчисарайської райдержадміністрації АР Крим.
У травні 2016 року в Бахчисараї невідомі у формі ДПС Росії зупинили Ібрагімова, що проїжджав поруч з будинком вулицею Миру 9. Після чого примусили його сісти в автомобіль і відвезли в невідомому напрямку. 1 червня біля бару «Арпат» в Бахчисараї було знайдено паспорт і трудову книжку викраденого Ібрагімова. На момент викрадення Ібрагімову було 30 років.
У результаті анексії Росією Криму загадкові зникнення і викрадення людей стали нормою на півострові
10/11Едем Асанов, кримський татарин. Працював рятувальником у санаторії в Євпаторії.
Зник 29 вересня 2014 року в Саках. За словами сестри, Асанов вийшов з дому, щоб сісти на автобус і відправитися на роботу в санаторій. Пізніше він був знайдений повішеним у занедбаному будинку в Євпаторії. Родичі наполягають: смерть Асанова не пов'язана з політичними процесами в Криму. Однак стала відома інформація про те, що тезка Едема був вказаний у клопотанні про продовження строку арешту українському режисеру Олегу Сенцову в «справі кримських терористів». На момент зникнення Асанову було 25 років.
У результаті анексії Росією Криму загадкові зникнення і викрадення людей стали нормою на півострові
11/11Мухтар Арісланов, кримський татарин. Працював учителем фізкультури в одній із шкіл Сімферопольського району.
27 серпня 2015 року вийшов з дому за продуктами на ринок «Заліський» в Сімферополі і не повернувся. Свідок бачив, як двоє чоловіків у поліцейській формі вели Арісланова, а після посадили в мікроавтобус і відвезли в напрямку міста. На момент зникнення чоловікові було 45 років.
У результаті анексії Росією Криму загадкові зникнення і викрадення людей стали нормою на півострові
Previous slide
Next slide
Загалом виходить, що з боку силовиків ми спостерігаємо «кавказький сценарій» у Криму.
Поготів, що всі визнають, що кавказькі республіки й весь північний Кавказ ‒ це внутрішня територія Росії, тому, виходячи з логіки керівництва Росії ‒ робимо там, що хочемо, це, мовляв, наша справа. А щодо Криму інша ситуація, тут багато питань стосовно статусу території, тому ми ‒ під пильною увагою всього міжнародного товариства з його інститутами, і розгорнути тут повномасштабний «кавказький сценарій» проблематично.
Кримчанин, журналіст (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки). Співпрацює з Крим.Реалії з 2016 року. Пише про проблеми районів степового Криму, зокрема, про екологічну ситуацію, водопостачання, соціальні проблеми, економіку та порушення прав людини в регіоні.