Доступність посилання

Крим і Каталонія: порівнювати їх недоречно – експерти


Мітинг на підтримку незалежності Каталонії. Барселона, 10 жовтня 2017 року

Київ – Деякі оглядачі порівнюють референдум за незалежність у Каталонії, який відбувся 1 жовтня цього року, з так званим «референдумом» у Криму 16 березня 2014 року, що відбувся після захоплення озброєними російськими військовими ключових об’єктів півострова. Інші, навпаки, вбачають паралелі з виходом самої України зі складу Радянського Союзу в 1991 році. Лідери країн Євросоюзу та влада в Україні не визнали та засудили каталонський референдум як незаконний.

Але політики, дипломати, науковці радять Києву, не забуваючи про проблеми, пов’язані з анексією Криму, вивчити та проаналізувати результати нинішньої «каталонської кризи».

Нині Іспанія та влада Каталонії шукають шляхи для залагодження конфлікту та подальшого співіснування, а порівняння Криму та Каталонії і в Україні, і в ЄС вважають спекулятивними. Так, на міжнародних слуханнях «Україна: що далі?» у Брюсселі про це говорив колишній міністр закордонних справ Швеції, співголова Європейської ради зовнішніх відносин Карл Більдт. Він нагадує: міжнародна спільнота визнає територіальну цілісність України і не визнає анексії Росією частини її території.

Карл Більдт
Карл Більдт

«Проведення нелегальних референдумів в Каталонії і в Криму нічого не варті. Забутьте про такі порівняння – Каталонії і Криму. Не потрібно дивитися «Супутник» (російське державне пропагандистське агентство – ред.)», – порадив шведський політик.

Богдан Чума
Богдан Чума

До того ж, як зазначають політики та науковці, каталонський референдум – результат внутрішніх проблем Іспанії, центральний уряд не зміг об’єднати своїх прихильників-жителів Каталонії і виявив слабкість своєї внутрішньої політики. Про це в ефірі проекту Радіо Свобода «Крим. Реалії» каже іспаніст, доцент кафедри світової історії Українського католицького університету Богдан Чума.

«Референдум у Каталонії був організований односторонньо, і для Мадрида та для більшості іспанського політикуму цей референдум є загрозою для існування Іспанії як держави. Він став ознакою слабкості центрального уряду, тому що у своїй більшості населення Каталонії не було за незалежність краю. За слабкості Мадриду, який не включався у цю боротьбу, тому що він не спромігся жодним чином мобілізувати своїх каталонських прихильників, «незалежники» вели активну мобілізаційну політику своїх прихильників», – наголошує експерт.

«Референдум у Каталонії провели самі каталонці без впливів з-за кордону» – Лосєв

Жодним чином не можна порівнювати те, що відбувалось у Криму, з тим, що відбувається у Каталонії, оскільки у Криму відбулась військова операція Росії із захоплення частини української території, пояснює в інтерв’ю для Радіо Свобода історик, кримчанин Ігор Лосєв. За його словами, проведений у Криму «референдум» проходив в умовах фактичної військової окупації АРК.

«У Криму була звичайна, банальна військова операція армії Російської Федерації, спрямована на встановлення контролю над українською територією. Що стосується Каталонії, то там не було ніякого зовнішнього втручання, не було ніяких іноземних військ, збройного терору проти місцевого населення. Все робили самі каталонці в умовах суверенної Іспанії без якихось впливів з-за кордону», – розповідає Лосєв.

Експерт також рекомендує подивитись російський пропагандистський фільм «Крим», щоб переконатись, що мала місце саме окупація та анексія, а «референдум» мав її узаконити в очах кримчан та населення Росії.

«Охочі можуть подивитися фільм «Крим», знятий у Росії на гроші військового відомства й за особистої ініціативи міністра оборони Російської Федерації Сергія Шойгу: так показано, що ніяких виступів місцевого населення у Криму та у Севастополі не було. Зате була велика кількість російських бронетранспортерів, бойових машин, піхоти тощо. І вся ця техніка носилася вулицями кримських міст», – вважає Лосєв.

Навіть політики з відверто проросійською позицією в Європі не посилаються на жодний референдум і називають анексію анексією. Так, 10 жовтня президент Чехії Мілош Земан на сесії Парламентської асамблеї Ради Європи назвав анексію Криму Росією «доконаним фактом» і припустив можливість «певної компенсації» за анексований Росією український Крим «у фінансовій формі» чи «нафтою або газом».

В Україні заявляють: Крим був і залишається частиною України, яку незаконно анексувала Росія. Ба більше, за словами президента України Петра Порошенка, репресії російських силовиків на території анексованого півострова перетворили його на «острів несвободи».

«Крим необхідно повернути Україні, ми не продаємо і не купуємо Крим. Це не питання грошей, нафти, газу або ще чогось, це питання закону і порядку в Європі та у цілому світі», – сказав Порошенко 11 жовтня під час виступу на сесії ПАРЄ.

Уроки Каталонії у контексті проблем Закарпаття

Каталонську кризу центральна влада України має уважно вивчити і зробити висновки, але не стільки у зв’язку з Кримом, скільки у контексті різкого загострення відносин між Україною та Угорщиною через новий закон про освіту, точніше, статтю про мову викладання у школах національних меншин.

Маркіян Лубківський
Маркіян Лубківський

«Українській владі сьогодні треба дуже серйозно подумати над тим, як врегулювати ситуацію навколо закону про освіту і проявити жорсткість, міцність у питанні функціонування української мови, а з іншого боку, розпочати цивілізований європейський діалог із національними меншинами для того, щоб забезпечити їхні права, не порушуючи права українців, і уникнути таким чином будь-якої напруги чи то на Закарпатті, чи то на Буковині», – вважає дипломат, колишній посол України у Хорватії Маркіян Лубківський.

XS
SM
MD
LG