Доступність посилання

«У Конституції України зміниться сама сутність АРК» – експерт


Наталя Беліцер

З травня нинішнього року в робочій групі, створеній в рамках Конституційної комісії України, ведеться розробка та обговорення змін до розділу Х чинної Конституції України, в якому йдеться про Автономну Республіку Крим. Результати роботи групи потім будуть подані на розгляд до Верховної Ради України.

До складу робочої групи входять народні депутати, чиновники профільних українських міністерств, представники Меджлісу кримськотатарського народу, юристи, науковці та незалежні експерти (загалом – 25 осіб).

Про вже підготовлені розробки і дискусії з приводу майбутнього Криму Крим.Реалії розповіла представниця робочої групи, експерт Українського інституту демократії імені Пилипа Орлика Наталя Беліцер.

Наталя Беліцер
Наталя Беліцер

– Які завдання поставлені перед робочою групою?

Зміни чинної редакції розділу Х Конституції України матимуть принциповий характер

– З огляду на гарячі дискусії стосовно майбутнього деокупованого Криму і статусу корінного кримськотатарського народу, що точилися і продовжують вирувати серед українського політикуму й активної частини громадянського суспільства, зрозуміло, наскільки складне завдання постало перед членами робочої групи. Бо зміни чинної редакції розділу Х (Конституції України – КР) матимуть принциповий характер. Вони стосуються не тільки таких питань, як, наприклад, компетенції органів представницької і виконавчої влади майбутньої автономії чи розподіл повноважень між ними і центральними органами влади, як то зазвичай встановлюється у статутах або конституціях інших територіальних автономій у складі унітарних держав.

Насамперед, йдеться про зміну самої сутності АРК, тобто «переформатування» цієї де-факто російської/російськомовної автономії у такий спосіб, щоб у ній були надійно гарантовані колективні права корінних народів – у першу чергу, кримських татар – і разом з тим, повністю захищені індивідуальні права людини, права та легітимні інтереси інших етнічних спільнот.

– Як часто відбуваються засідання робочої групи?

– Перше засідання робочої групи відбулося 24 травня. Протягом наступних засідань, що тривали щотижнево майже без перерви на літні канікули, була створена окрема, вужча за складом експертна підгрупа, яка наразі збирається кілька разів на тиждень і послідовно опрацьовує різні версії окремих статей, що надходять від членів робочої групи, для подальшого розгляду.

– Які напрацювання вже є і над чим поки що дискутують представники робочої групи?

Досягнуто згоду в тому, що автономії – бути, і що головним резоном її існування є невід’ємне право корінного кримськотатарського народу на самовизначення на своїй історичній Батьківщині

– Зокрема, досягнуто згоду в тому, що автономії – бути, і що головним резоном її існування є невід’ємне право корінного кримськотатарського народу на самовизначення на своїй історичній Батьківщині. Тобто ця територіальна автономія буде формою реалізації права на самовизначення кримських татар з урахуванням прав двох інших нечисленних корінних народів – караїмів і кримчаків – та гармонізацією міжетнічних відносин з членами інших етнічних груп без дискримінації жителів Криму за будь-якою ознакою.

Питання назви автономії буде остаточно вирішене наприкінці роботи над всіма статтями. Поки що переважають такі пропозиції, як «Кримськотатарська автономія» та «Кримська автономія» (хоча є і низка прихильників збереження наявної назви). Цікаву пропозицію висунув відомий юрист Сергій Головатий: на його думку, варто назвати майбутню автономію просто «Крим», згідно з поширеною практикою надання територіальним автономіям географічних назв (згадаймо Гренландію, Фарерські острови, Південний Тіроль тощо), дистанціюючись таким чином від радянських традицій і підходів.

– Над якими статтями вже завершена робота?

– Як приклад більш-менш узгоджених положень, Стаття 134 (перша стаття розділу Х чинної Конституції) пропонується у такій редакції:

Кримськотатарська автономія/Кримська автономія є невід'ємною складовою України, що здійснює свої повноваження в межах, визначених Конституцією України.

Джерелом особливого статусу Кримськотатарської автономії/Кримської автономії є право кримськотатарського народу на самовизначення як корінного народу України.

Наступна Стаття 135: Кримськотатарська автономія/Кримська автономія має Конституцію…, яку ухвалює Верховна Рада Кримськотатарської автономії/Кримської автономії за погодженням з Курултаєм кримськотатарського народу та затверджує Верховна Рада України не менш як половиною від конституційного складу Верховної Ради України.

Пункт перший статті 135 говорить: У Кримськотатарській автономії/Кримській автономії, поряд із державною мовою, застосовується кримськотатарська мова у всіх сферах суспільного життя, за винятком визначених законом.

На цьому етапі немає сенсу викладати всі деталі обговорення подальших статей. Триває копітка, напружена робота, протягом якої необхідно не тільки домовитися про спільні концептуальні підходи, а й перевірити відповідність закладених норм іншим статтям Конституції, законам та законопроектам України (включно із законопроектами про статус кримськотатарського народу і про корінні народи України), а також визначити, які саме законодавчі акти потребуватимуть відповідних змін (наприклад, закон про вибори, про освіту, про мови та інші)...

– Де у подальшому обговорюватимуться пропозиції щодо внесення змін до Конституції України?

– Узгоджені робочою групою пропозиції будуть представлені на розгляд усієї Конституційної комісії, і тільки після схвалення нею – подані (мабуть, Президентом України) до Верховної Ради.

Зрозуміло, що бажано досягти кінцевого результату якомога швидше, але досвід інших демократичних країн, зокрема, Північної Європи, що стикалися з подібними проблемами у ситуаціях значно сприятливіших, ніж у сучасній Україні, доводить, що законодавчі й конституційні процеси у таких випадках тривають роками. Наприклад, робота над виробленням тексту, узгодженням і процедурою ухвалення Північної Саамської Конвенції була розпочата у 2002 році, а підписана урядами трьох країн – Норвегії, Швеції і Фінляндії – 13 січня 2017 року. Очікується, що за сприятливих обставин ця конвенція, спрямована на захист прав корінного народу саамі, набуде чинності у 2019 році.

XS
SM
MD
LG