Доступність посилання

Чому Путін звільнив Чийгоза та Умерова


Ільмі Умеров, Ахтем Чийгоз та народний депутат України Мустафа Джемілєв на церемонії привітання у Борисполі, 27 жовтня 2017 року

Гості програми «Ваша Свобода»: Віталій Мартинюк, керівник міжнародних програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ»; Наріман Джелял, активіст кримськотатарського національного руху («Скайпом»); Антон Наумлюк, журналіст Російської редакції Радіо Свобода

27 жовтня до Києва прибули заступники голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз та Ільмі Умеров, які раніше були звільнені з російської в’язниці і передані турецькому керівництву. Вони спочатку були доставлені з території анексованого Криму до Туреччини. Там відбулася їхня зустріч із президентом Реджепом Таїпом Ердоганом. І ось соратники, друзі, громадськість зустрічали Ахтема Чийгоза і Ільмі Умерова в аеропорту «Бориспіль».

Ердоган вирішив не розривати стосунки з Російською Федерацією. Це цілком вписується у політику Туреччини, яка ставить економічні пріоритети на перший план
Віталій Мартинюк

Віталій Портников: Пане Мартинюк, як Ви вважаєте, чому Путін пішов на звільнення Ахтема Чийгоза і Ільмі Умерова?

Віталій Мартинюк: На сьогоднішній день очевидно, що у Путіна не так багато світових лідерів, з якими може спілкуватися так, як із Ердоганом. Не зважаючи на збитий турецькими військовиками російський літак, все-таки Ердоган вирішив не напружувати, не розривати стосунки з Російською Федерацією. Це цілком вписується у політику Туреччини, яка ставить економічні пріоритети і економічну співпрацю на перший план.

Таким пропагандистським посилом Путін залучає мусульман Росії на свій бік
Віталій Мартинюк

Під питання також ставилася низка енергетичних проектів, включаючи «Турецький потік» і будівництво АЕС в Туреччині. Путін відгукнувся. Хоч і не можна говорити про його повну міжнародну ізоляцію, втім, все-таки він має і обмежене коло контактів, і це коло міжнародної співпраці з Росією поступово звужується для самого Кремля. Кремль хоче збільшити авторитет Путіна. Не так багато часу залишилося до президентських виборів. Таким пропагандистським посилом Путін залучає мусульман Росії на свій бік, показуючи, що може зробити певні кроки на звільнення заручників, які є мусульманами.

– Пане Джелял, наскільки Ви погоджуєтеся зі сказаними словами Ахтема Чийгоза, що це звільнення показало кримськотатарському народу, що на його боці є сили і є підтримка? Наскільки це так сприймається у Криму?

За підтримки в першу чергу Української держави, за підтримки міжнародних партнерів можливо буде звільнити Крим і повернути його де-факто до України
Наріман Джелял

Наріман Джелял: Я не став би акцентувати тільки на цьому. Але не погоджуватися також не можу. Кримськотатарський національний рух має дуже багату і довгу історію. І неодноразово саме завдяки підтримці міжнародної спільноти, окремих держав кримські татари перемагали, у першу чергу під час повернення на батьківщину. І сьогодні за підтримки в першу чергу Української держави, за підтримки міжнародних партнерів і всієї спільноти можливо буде все ж таки звільнити Крим і повернути його де-факто до території України. Треба дуже багато зусиль і тих, хто проживає у Криму, і насамперед української держави, української армії, щоб та ціль, про яку казав Ільмі Умеров, була досягнута, зрештою.

– Пане Мартинюк, а для чого Ердогану було втручатися в історію з Чийгозом та Умеровим? Він міг виграти ситуацію, а міг і не виграти. Як відомо, коли ставиш такі умови, пропозиції непередбачуваному лідеру, то можеш і програти. Це був ризик з його боку.

Віталій Мартинюк
Віталій Мартинюк

З початку 2014 року Туреччина була не надто активна у кримському питанні. Ердоган зробив важливий для себе крок, показав, що підтримує територіальну цілісність України
Віталій Мартинюк

Віталій Мартинюк: Це був політичний ризик. Напередодні практично не було інформації, що відбудеться таке звільнення. Ердоган був зацікавлений, тому що не був впевнений до кінця, що може відбутися. Путін є непередбачуваним – може вчинити так, як вважає за потрібне. З початку 2014 року Туреччина була не надто активна у кримському питанні, щодо протистояння України російській агресії. Тут Ердоган зробив важливий для себе крок, показав, що дійсно підтримує територіальну цілісність України, і самому кримськотатарському народу, що підтримує їх.

Ердогану потрібні внутрішні союзники. Союзниками хоче отримати саме кримськотатарське населення Туреччини
Віталій Мартинюк

Водночас треба зважити на внутрішню ситуацію в Туреччині – на проведений референдум про незалежність Курдистану. Ердогану потрібні внутрішні союзники. Такими союзниками хоче отримати саме кримськотатарське населення Туреччини. Звільнення громадян України відбулося, але з нього намагаються отримати дивіденди лідери різних країн по-своєму.

– Пане Джелял, Ви вважаєте, що кримськотатарський рух сьогодні має підтримку з боку Анкари, ваших співвітчизників, які знаходяться в Туреччині вже сторіччями? Наскільки можна говорити про підтримку не суто символічну, а й практичну, з точки зору саме відстоювання ідеї територіальної приналежності Криму до України?

Наріман Джелял: Треба говорити про те, чого ти бажаєш і що маєш насправді. Кримськотатарська діаспора в Туреччині на шляху формування політичної свідомості. Вона не переживали депортації 1944-го, набагато раніше були змушені покинути батьківщину. Однак є моральна підтримка і є намагання підтримати й матеріально. Політичні акції, які проводить кримськотатарська діаспора в Туреччині, зокрема біля посольства Російської Федерації, через спілкування з керівництвом Туреччині, дає певний результат. Дуже багато можна почути, що хотілося б більше, конкретніше. Однак така ж претензія є і до співгромадян в Україні, щоб і українська держава і співвітчизники більше приділяли уваги, щоб допомагати тим, хто залишається у Криму, українським громадянам будь-якої національності.

– Пане Наумлюк, як в Росії поставилися до звільнення Ільмі Умерова і Ахтема Чийгоза? Саме так звільняли радянських дисидентів – несподівано, просто у літак саджали, і вони опинялися в якісь західній столиці, без пояснення причин, теж секретними указами.

Антон Наумлюк
Антон Наумлюк

Надвечір з’явилася інформація, що Путін помилував у зв’язку з запитом муфтія кримських мусульман в Криму. Перевірити цю інформацію не вдається
Антон Наумлюк

Антон Наумлюк (переклад): Традиційно повторюється ситуація за радянським сценарієм. Жодних оголошень, жодних пояснень рішення Кремля щодо звільнення Чийгоза і Умерова не було до вечора цього дня. Скоріш за все, увага міжнародного співтовариства до звільнення викликала появу бодай якихось пояснень. Надвечір з’явилася інформація через підконтрольні силовикам і владі ЗМІ про те, що Путін помилував у зв’язку з запитом муфтія кримських мусульман в Криму. Перевірити цю інформацію не вдається.

– Пане Джелял, Ви знаєте про те, що це було прохання керівника муфтіяту? У Криму про це говорять?

Наріман Джелял: Говорять тільки ті, хто повинен відпрацьовувати цю версію. Я не чув ні від кого зі знайомих, щоб вони повірили в це. Я був посвячений на останньому етапі настільки, наскільки й Ільмі Умеров, в цю ситуацію.

Про жодну участь муфтія Еміралі Аблаєва, який співпрацює з Кремлем, невідомо. Навпаки, муфтій не бажав докладати зусиль щодо звільнення людей
Наріман Джелял

Про жодну якусь участь муфтія мусульман Криму Еміралі Аблаєва, який був муфтієм і до 2014 року, але зараз співпрацює з Кремлем, невідомо. Навпаки, за останні роки в ситуації з переслідуванням кримських татар, мусульман Криму ми мали зворотну ситуацію, коли муфтій не бажав докладати зусиль щодо звільнення різних людей, не проявив бажання давати показання у суді задля рятування Ахтема Чийгоза чи будь-яких інших людей. Про якійсь, можливо, його кулуарні прохання не можу говорити, але в публічному просторі... повний нуль.

Наріман Джелял
Наріман Джелял

Я думаю, що це вигадки ФСБ, щоб якось пояснити крок Путіна. Тому що і Чийгоз, і Умеров жорстко відмовилися писати будь-які прохання, листи до президента Росії
Наріман Джелял

Я думаю, що це вигадки ФСБ, щоб якось пояснити крок Путіна. Тому що і Чийгоз, і Умеров жорстко відмовилися писати будь-які прохання, листи до президента Російської Федерації. Кримський муфтіят стовідсотково залежний від російської влади – буде підтверджувати будь-яку версію...

Сценарій, який відбувається в Криму сьогодні, в першу чергу панування ФСБ, пов’язане з тим, хто очолює. Це Палагін. До цього відпрацьовував аналогічні методи тиску «досить вдало» в Башкортостані. У Криму за будь-яку незгоду не тільки кримські татари, а й навіть сьогодні ті, хто ходив на так званий «референдум» чи підтримував російську присутність в Криму, знають тепер, що... цього робити не можна.

XS
SM
MD
LG