Доступність посилання

Українські інформаційні телеканали в серпні та вересні 2017 року приділили 2% ефіру темам з анексованого Криму та 8% ‒ подіям із зони АТО. Такі результати моніторингу озвучив голова Національної ради з питань телебачення та радіомовлення України Юрій Артеменко.

Член Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Сергій Костинський вважає, що українські ЗМІ недостатньо висвітлюють те, що відбувається в Криму й на Донбасі.

Україна має знати імена та обставини життя політв'язнів, загиблих бійців і заслужених ветеранів АТО
Сергій Костинський

‒ Мені здається, висвітлення подій у Криму й на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей дуже не вистачає. Журналісти зазвичай чекають, поки станеться щось неприємне: обшуки, утиски кримських татар або обстріли, загибель українських вояків. Це неправильний підхід. Потрібно не просто згадувати в новинах, а аналізувати ті чи інші заяви, ситуації. Окрім того, на мій погляд, вся Україна має знати імена та обставини життя політв'язнів, загиблих бійців і заслужених ветеранів АТО. Це герої своєї країни. На жаль, нашій державі не вистачає інструментарію для повноцінного висвітлення подібних тем. Дуже добре, що наша ситуація відрізняється від російської, де всі основні ЗМІ ‒ федеральні, але в цьому й мінуси є.

Сергій Костинський
Сергій Костинський

Сергій Костинський каже, що проблему могли б вирішити державні конкурси серед комерційних телеканалів.

Програмний директор громадської організації «Детектор медіа» Роман Шутов зазначає, що українським журналістам потрібно розповідати більше людських історій з Криму.

Окупацію необхідно показувати в деталях і дуже конкретно
Роман Шутов

‒ Ми робили схожі вимірювання в квітні 2017 року ‒ і теж констатували, що тема Криму замовчується. Справа навіть не в тому, що матеріалів мало, а в тому, що вони дуже урізані, заретушовані, офіціозні. Звичайно, є й об'єктивні труднощі: журналісти не мають доступу на окупований півострів, там не знімеш, не збереш якісний матеріал, не перевіриш інформацію. В результаті не видно проблем конкретної людини, ми не заглиблюємося в них. А що там з екологією в Криму, як зараз перетинають адмінкордон, як живуть на півострові громадяни України, які не виїхали звідти? Окупацію необхідно показувати в деталях і дуже конкретно. Це приверне увагу не тільки жителів материкової України, а й самих кримчан.

Роман Шутов
Роман Шутов

Роман Шутов застерігає від того, щоб віддавати державі головну роль у регулюванні того, як висвітлюють кримські події в українських ЗМІ. На його думку, це завдання мають узяти на себе громадські некомерційні організації.

Головний редактор видання «Українська правда» Севгіль Мусаєва зазначає, що при нинішньому інформаційному потоці кримські теми не дуже цікаві українцям, за невеликим винятком.

Матеріали про кримських політв'язнів і суди «не продаються»
Севгіль Мусаєва

‒ На жаль, ні новини, ні великі матеріали про кримських політв'язнів і суди «не продаються». Послати журналіста до Криму на судове засідання ‒ велика розкіш. Найбільше читали за весь час текст про те, як Ахтему Чийгозу дали попрощатися з хворою матір'ю. Ми зробили фоторепортаж, і він набрав 10-12 тисяч переглядів, що для нашого видання дуже мало.

Севгіль Мусаєва
Севгіль Мусаєва

Останній сплеск інтересу до Криму припав на скандал із турбінами Siemens, хоча це не можна назвати чисто кримською темою. Люди просто звикли чути про обшуки у кримських татар і про суди над політв'язнями, а от попит на економічне життя не закритий. Українцям справді цікаво, що відбувається з Кримом в економічному плані, в медицині, у владі тощо.

(Над текстовою версією матеріалу працював Владислав Ленцев)

XS
SM
MD
LG