Вранці 8 листопада російські силовики провели в Криму кілька спецоперацій: обшуки відбулися в будинках кримських татар у селищі Зарічне, Старому Криму, Бахчисараї та, як з'ясувалося пізніше, в Сімферополі. У Бахчисараї обшукували будинок Сейтумера Сейтумерова, активіста організації «Кримська солідарність» ‒ об'єднання родичів кримських політв'язнів і активістів, та менеджера ресторану «Салачик», власника якого заарештували за місяць до цього за звинуваченням в участі в забороненій у Росії ісламській партії «Хізб ут-Тахрір».

У Сейтумерова вилучили комп'ютер, де, зокрема, зберігалися відео й фото з засідань і заходів «Кримської солідарності». Кримськотатарські правозахисники та активісти стверджують, що справжньою метою силовиків було якраз отримати доступ до цих файлів. Формально Сейтумерова звинуватили в публікації 2012 року символіки «Хізб ут-Тахрір» на своїй сторінці «ВКонтакте». Підконтрольний Кремлю Бахчисарайський районний суд призначив йому дві тисячі рублів штрафу. За аналогічним звинуваченням Абдурамана Меджитова заарештували на 15 діб адміністративного арешту. Про його затримання вранці ніхто не дізнався, повідомити юристам він не зміг, і в суді його ніхто не захищав.

Юристи Ліля Гемеджи та Рустем Кямілєв, які працювали на засіданні Бахчисарайського суду, захищаючи Сейтумерова, поверталися ввечері до Сімферополя, коли стало відомо, що на адміністративному кордоні Криму з материковою Україною російські прикордонники на КПВВ «Перекоп» затримали сімох жінок, дружин фігурантів «справи Хізб ут-Тахрір». Мер'єм Куку та Заріна Джеппарова з Ялти, інші ‒ з Сімферополя, їхніх чоловіків затримали рік тому, в жовтні 2016-го.

Фатма Ісмаїлова зателефонувала юристам і залишила телефон увімкненим, говорити з нею було не можна, в трубці чулися крики, прохання викликати швидку допомогу й накази прикордонників. На якому прикордонному посту все відбувається, було незрозуміло, через півгодини вдалося з'ясувати, що всі жінки поверталися з Херсонської області, де оформляли українські документи для дітей, і були затримані при переході адмінкордону в районі «Чаплинки», російський прикордонний пост ‒ «Перекоп». Поїздку організувало об'єднання «Бизим Балалар» ‒ організація, яка допомагає дітям кримських політв'язнів на півострові. Керівництво організації домовлялося про сприяння з представником президента України в Криму Борисом Бабіним, офіс якого розташований у Херсоні.

До цього часу з прикордонного Армянська на прикордонний пост приїхав місцевий активіст, який підтвердив, що з жінками ведуться спеціальні заходи перевірки. «Вийшов прикордонник, мабуть, начальник зміни, ‒ розповів активіст. ‒ І оголосив, що згідно із законом жінок можуть тримати на кордоні до 72 годин. Коли я сказав, що вони намагаються зв'язатися з адвокатом, а прикордонники цього не дозволяють, він відповів: «Ну давайте телефон цього адвоката, може, і знадобиться». Після цього з Сімферополя до адмінкордону виїхав адвокат Едем Семедляєв, зв'язку з жінками вже не було, майже в усіх забрали телефони.

«Швидку допомогу на кордон з Армянська викликали двічі. Спочатку знепритомніла Аліме Абдуллаєва, але медичну допомогу їй викликали тільки через сорок хвилин. До цього часу жінка-прикордонник, яка відмовилася назватися, говорила: «Що ви тут театр влаштували». Коли стало погано Гузель Саледіновій, швидка приїхала знову. Жінка в формі зазирнула до кімнати, де перебувала більшість жінок, і запитала: «Кому тут ще погано, виходьте, щоб швидку знову не викликати потім».

«Коли ми їхали з Криму, ніяких претензій до нас не було, ми досить швидко перейшли кордон, ‒ розповіла Фатма Ісмаїлова. ‒ А на зворотному шляху нас затримали російські прикордонні служби, коли взяли наші документи й ставили додаткові запитання. «Де були, з якою метою, хто ваш чоловік і чим він займається», ‒ запитували. Ми, як чесні мусульманки, відповіли, що наші чоловіки перебувають під слідством. Це їх насторожило. Запитали статтю. Ми сказали: «За 205.5 (стаття 205.5 Кримінального кодексу Росії, організація діяльності терористичної організації та участь у діяльності такої організації ‒ КР)». Це ще більше їх насторожило. Коли дізналися, що всі наші чоловіки під слідством, забрали паспорти й сказали, що буде опитування, бесіда. Ми запитали, які є підстави для особистого допиту. Мені сказали: «Ви плутаєте допит із опитуванням, це всього лише розмова на дві хвилини, з вами поспілкуються й відпустять, нічого страшного немає».

Першу на опитування повели Мер'єм Куку, дружину кримськотатарського правозахисника Еміра-Усеїна Куку з Ялти, заарештованого у «справі Хізб ут-Тахрір» (на фото вище ‒ друга справа). Жінки висунули умову, щоб не залишатися наодинці з прикордонником. Назватися він відмовився, сказав лише, що є співробітником ФСБ. У цей час Аліме Абдуллаєвій стало погано, жінки кричали, щоб викликали «швидку». З цього моменту юристи вже чули, що відбувається на адмінкордоні через увімкнений телефон.

«Це налякало прикордонників. Ми кричали, кликали на допомогу, вони довго думали, ‒ викликати швидку чи ні. Сказали тільки, що медпрацівника та ліків на посту немає. Ми реагували на відсутність допомоги дуже емоційно, ми самі злякалися за свою сестру», ‒ розповіла Фатма Ісмаїлова. Замість швидкої допомоги до жінок під'їхала вантажівка, звідки вийшли озброєні автоматами військові в масках і встали навколо них. Через годину приїхала швидка допомога, фельдшер одразу сказав, що Абдулаєву необхідно відвезти до лікарні в Армянськ, прикордонники зробити цього не дали. Жінку привели до тями, зробили укол, і швидка поїхала, щоб через годину повернутися. «Таке було грубе до нас ставлення, всі зверталися зі злобою. Не знаю, що зі мною в цей момент сталося, може в пориві нервів я відчула, що кудись іду, що не відчуваю свого організму й не можу його контролювати. Почала падати, відчуваю, що зі мною щось роблять, але не пам'ятаю що. Я тоді ще подумала: «Якщо я помру й тоді всіх відпустять, то нехай так і трапиться», ‒ розповіла Аліме Абдуллаєва.

«Потім нас повели на допити, й тільки тоді з'ясували, що Аліме нікуди не повезли, прикордонники просто заборонили це зробити, ‒ розповіла Фатма Ісмаїлова. ‒ Мене завели до кімнати, я попросила, щоб хтось ще перебував із нами, оскільки я мусульманка, або хоча б відкрили двері. Чоловік почав ставити запитання, у відповідь я попросила назватися. Він подумав і показав посвідчення: «Старший охоронець Задов Олександр Іванович». Я потім, щоб не забути, постійно його ім'я-по батькові називала».

Під час опитування прикордонник пояснив, що їх насторожила реакція жінок, які почали кричати й вимагати лікарів. «А ми сприймали це так, що дорогій людині, нашій сестрі погано, нам здавалося, що вона вмирає, ми не знали, що з нею, може, серце або тиск, а допомоги їй ніхто надавати не хотів», ‒ пояснила йому Ісмаїлова.

Ісмаїлову запитували про батьків, дітей, але коли питання стали стосуватися чоловіка й цілей поїздки жінок до Херсона, відповідати вона відмовилася, пославшись на 51-шу статтю Конституції (Росії ‒ КР). Особливо того, хто допитував, цікавило, як близько й давно вони знайомі з Мер'єм Куку. Про це запитували всіх затриманих. «Коли я під час допиту сказала, що ніяких терористів у Криму взагалі не знаю, мені стали говорити про те, що нещодавно в Алушті сталася диверсія», ‒ розповіла Фера Адбуллаєва. Передбачувана диверсія на газогоні поблизу Алушти сталася 1 листопада. Цього ж дня поліцейські допитали Ебазера Куку, брата арештованого Еміра-Усеїна Куку. У нього запитували, де він був у ніч на 1 листопада, узяли зразки ДНК і сфотографували.

Затриманих жінок опитували почергово. У Аліме Абдуллаєвої, якій викликали швидку, запитували про зв'язки із забороненою в Росії ІДІЛ. «Вони запитували щось про бороду чоловіка, про те, чи не їздив він до ІДІЛ, чи знаю я, що це таке, чи не збираюся я туди. Таке відчуття було, що вони намагалися скористатися моїм самопочуттям, я ще до тями не до кінця прийшла, і питали дуже жорстко», ‒ розповіла Абдуллаєва.

«Коли я відмовилася відповідати, Олександр Іванович вийшов, я залишилася одна, швидко подивилася в телефон і побачила, що величезна кількість людей за нас хвилюється, що адвокат уже виїхав до кордону. Ви не повірите, як це окрилює, як нам допомогло розуміння того, що ми не одні», ‒ розповіла Фатма Ісмаїлова. Потім до неї увійшли троє прикордонників, один із них у камуфляжній формі та рукавичках. Побачивши у неї в руках телефон, вони спробували його забрати, але Ісмаїлова вимагала скласти протокол вилучення. У всіх, окрім неї, телефони вилучили, переглянули й скопіювали всі контакти.

У цей час на адмінкордоні йшов дощ, жінкам запропонували зайти до невеличкого вагончика. Світла там не було, стояли ліжка з брудною білизною, і заходити вони туди відмовилися. Ісмаїлову та Феру Абдулаєву прикордонник заштовхала силою, іншим довелося підкоритися. З вагончика їх не відпускали навіть до туалету, через деякий час погано стало Гузель Саледіновій, і швидку довелося викликати вдруге.

Адвоката Едема Семедляєва, який приїхав до адмінкордону з журналістами, до жінок не пустили. Черговий приймальні ФСБ у Джанкої оголосив, що жодної необхідності в його присутності немає, а з жінками ведуться додаткові заходи перевірки. Тоді Семедляєв сказав, що хоче пройти через адмінкордон, попросив журналістів записати його коротку заяву й пішов шукати затриманих.

«Я йду на прикордонний пункт для надання правової допомоги своїм підзахисним, ‒ сказав він і пояснив необхідність відео. ‒ Запишіть, щоб було, а то раптом і я там зникну». «Приблизно в цей час всі прикордонники, серед них і ті, які кричали на нас, погрожували» провести опитування «по-поганому», стали раптом такими ввічливими. А перед Мер'єм Куку і зовсім вибачилися», ‒ розповіли жінки. Через півгодини їх усіх відпустили, ще через двадцять хвилин повернувся адвокат, якому довелося переходити адмінкордон і тут же повертатися. На кордоні жінки провели більше ніж сім годин, причин додаткової перевірки прикордонники їм так і не пояснили.

«Не знаю навіть, чому ми так всі відреагували, ‒ замислюється Фатма Ісмаїлова. ‒ У нас у всіх рік тому відбулися обшуки, заарештовані наші чоловіки, ми всі цілий рік живемо тільки судами, передачками, новими обшуками й арештами. Але тоді, на кордоні, нам здавалося, що ми в руках цих військових і залишимося. Якесь доконане відчуття беззахисності й небезпеки».

Обшуки й затримання в околицях Сімферополя, після яких були арештовані п'ять чоловік, відбулися в жовтні 2016 року. З цього часу п'ять сімей увійшли в «Кримську солідарність», дружини заарештованих стали активістками. У будинку Ліани Джемаденової, де зібралися п'ятеро із затриманих на адмінкордоні жінок, на стіні великий екран телевізора, який показує одну і ту ж картинку з камер, встановлених навколо будинку після обшуку. «Кілька останніх днів в один і той же час, ввечері, коли вже темніє, приходить якийсь чоловік і світить ліхтариком прямо в камеру. Я перший раз злякалася дуже, покликала сусідів, вони прибігли, але чоловік втік, а на наступний день знову прийшов. Мабуть, перевіряє, чи працює камера, чи бутафорія», ‒ припустила Джемаденова.

«Діти постійно запитують про батька. Дочка підросла, їй уже рік і місяць. А ми весь час чекаємо, коли повернеться чоловік і батько. Це постійне відчуття небезпеки», ‒ говорить Джемаденова. «Іду, ‒ розповідає Аліме Абдуллаєва. ‒ І чую, діти, мої та сусідські, грають у дворі в суд: ‒ Я ‒ суддя. А я ‒ адвокат Курбедінов, а я ‒ журналіст Наумлюк. А я ‒ секретар суду, перестаньте говорити з підсудним, це заборонено!». Їй вторить Фера Абдуллаєва, це дружини двох братів, заарештованих у «справі Хізб ут-Тахрір»: «А я свого сина відучила навмисно від думки, коли він раніше часто зітхав і казав: «Краще б мене забрали, а не бабашку, я ж бешкетую, а тато нічого ж не зробив» («баба» ‒ «тато» кримськотатарською).

Незважаючи на важке звинувачення в тероризмі, за словами жінок, проблем із сусідами чи в школі не виникло. «Сусіди все прекрасно розуміють, що ніякі ми не терористи. Та й люди, якщо не засліплені пропагандою, теж розуміють», ‒ розповідає Аліме Абдуллаєва. Жінки активні в соціальних мережах, часто коментують дії силовиків у Криму. Зараз їх впізнають на ринках, іноді підходять незнайомі люди й запитують, як здоров'я чоловіків і чи не потрібна їм допомога. Під час розмови Фатмі Ісмаїловій, у якої був день народження, прийшло привітання від незнайомої жінки з Бахчисарая. «І такої несподіваної підтримки дуже багато», ‒ стверджує вона.

«Ми ж усі бачимо тенденцію щодо кримських татар і мусульман у Криму ‒ немає ніякої доброзичливості та адекватності в нашу сторону. Цього ж дня, коли нас затримали, відбулися обшуки в активістів «Кримської солідарності». Ми, дружини політв'язнів, є основою цієї «Солідарності». Тобто триває планомірний тиск на організацію, тому що їх лякає, як «Солідарність» доносить інформацію про незаконні дії влади до всього світу», ‒ говорить Ісмаїлова.

Перші масові затримання кримських татар почалися в січні 2015 року. Зараз обвинуваченими тільки у «справі Хізб ут-Тахрір» у Криму проходять двадцять п'ять осіб. Ще п'ятеро ‒ у справі про масові заворушення 26 лютого 2014 року, коли кілька тисяч кримських татар і проукраїнських активістів мітингували біля будівлі Верховної Ради Криму. Організація «Бизим Балалар» щомісяця допомагає майже сотні маленьких дітей, які залишилися без батьків. Після масових арештів у «справі Хізб ут-Тахрір», яке вільно діє в Україні, та заборони Меджлісу кримськотатарського народу, який суд ООН постановив скасувати, міжнародні правозахисники стверджують, що переслідують кримських татар на півострові, не тільки за національною, а й за релігійною ознакою. При цьому реальних важелів впливу на силовиків і російську владу в Криму фактично ні в кого немає.