Доступність посилання

«Хлебтати баланду з рук окупанта-свавільника я відмовився» ‒ Володимир Балух


Володимир Балух на засіданні суду, 7 листопада 2017 року

Листи ‒ чи не єдиний зв'язок для ув'язнених із зовнішнім світом. Кремлівські в'язні завжди просять: «Пишіть». У місцях позбавлення волі вони отримують послання зі словами підтримки. Але для тих, хто тільки чекає судового рішення в слідчому ізоляторі, спілкування обмежене: інформації мало, літератури немає, зустрічі ‒ рідкість.

Кримчанин Володимир Балух в умовах ізоляції перебуває вже 11 місяців ‒ з 8 грудня 2016 року. Російське слідство стверджує, що він зберігав боєприпаси на горищі свого будинку в селі Серебрянка (Роздольненський район). Російські силовики проводили у нього обшук і раніше, до виявлення боєприпасів ‒ змушували зняти табличку з написом «Вулиця Героїв Небесної сотні, 18» зі стіни будинку, шукали привід для виклику на допити.

Лист від Крим.Реалії Володимир Балух отримав у серпні 2017 року, після того, як його засудили до трьох років і семи місяців колонії загального режиму. Попереду була апеляція.

‒ Чи вірите ви в успіх апеляції?

‒ Однозначно ні! За більше ніж трирічну історію окупації агресор недвозначно продемонстрував свою зневагу до прав людини. Бажанням безмежної влади над тупим покірливим бидлом пронизана вся історія Московії, з часів Золотої Орди. А для цього їм необхідно зламати Дух людини, знищити її як особистість, змусивши обмовити себе, «визнати» провину в обмін на більш м'який вирок. «Найбільш духовна в світі» держава вже не одне століття відточує віртуозність у цьому диявольському занятт, і я не знаходжу передумов до того, щоб відносно мене вони вчинили порядніше.

‒ Як до вас ставляться працівники СІЗО й інші в'язні?

‒ Дуже тонко підмічено: «...працівники СІЗО й інші ув'язнені»! На це питання однозначно відповісти неможливо, а давати розгорнуту відповідь утримаюся до кращих часів.

‒ Що українського вам вдалося придбати і/або зберегти в ув'язненні?

У мене ВСЕ українське, включаючи аналіз прожитого, пережитого й побаченого в полоні

Якщо йдеться про матеріальне, то футболка «З КОЗАКОМ», придбана в Києві на Майдані в однієї дуже гідної жінки, завжди при мені. Як деталь одягу я її використовую тільки виїжджаючи в суди. Іноді передають цигарки й деякі продукти, куплені в Україні на неокупованій території... А з нематеріального у мене ВСЕ українське, включаючи аналіз прожитого, пережитого й побаченого в полоні. І ніхто краще від великої УКРАЇНКИ Ліни Костенко не зможе поставити діагноз північному «брату»:

«Це ж треба мати сатанинський намір,

Чаїть в собі невиліковний сказ!

Щоб тяжко так знущатися над нами

Та ще й у всьому звинуватить нас…»?!

Володимир Балух на засіданні суду, 7 листопада 2017 року
Володимир Балух на засіданні суду, 7 листопада 2017 року

‒ Чи є у вас можливість отримувати інформацію? Чи знаєте ви про перебіг судових засідань у справах українців і кримських татар?

‒ Інформація доходить, але вкрай мізерна. Про перебіг судових засідань у справах політичних в'язнів дізнаюся під час зустрічей з адвокатами та з особистих бесід з арештованими, зокрема з Ахтемом Чийгозом, перетнутися й поспілкуватися з яким пощастило кілька разів, у коридорі слідчих кабінетів.

(Заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза звільнили 25 жовтня ‒ КР)

А крихти інформації про те, що відбувається у світі, доводиться добувати, просіявши тонни вульгарної й неприкрито хамської пропаганди рос.ТВ, що ллється з екрана телевізора, наявного в камері.

‒ Чого вам не вистачає? Яку передачу хотіли б отримати найбільше?

‒ Знову таки, ‒ з матеріального все необхідне у мене є. Рідні та друзі-однодумці ось уже майже 10 місяців забезпечують мене продуктами, медикаментами, туалетним приладдям та іншим. Саме завдяки їм я живий досі, бо хлебтати тюремну баланду з рук окупанта-свавільника я відмовився з першого дня полону.

Фрагмент листа Володимира Балуха з СІЗО
Фрагмент листа Володимира Балуха з СІЗО

Дуже хотілося б мати можливість читати хороші книги, й бажано рідною мовою, але, по-перше, передавати художню літературу в СІЗО заборонено, а по-друге ‒ дуже погіршився зір за час ув'язнення...

‒ Хто зараз піклується про вашу маму, поки ви в ув'язненні?

‒ Це мій найбільший біль... Мама зараз зовсім сама. У свої майже 75 років вона, незважаючи на букет важких хвороб, утримує господарство. Дружина, звичайно, допомагає їй чим може, але у неї теж чимале господарство (жити за моєї відсутності на щось треба, а пекарню, де вона працювала, рік тому закрили), тому надавати мамі реальну допомогу вона не в змозі.

‒ Якби ви знали, що опинитесь в ув'язненні, ви б все одно вивісили прапор?

‒ Боюся, моя відповідь прозвучить, певним чином пафосно, але правдиво: я б не зміг вчинити інакше.

Я б не зміг вчинити інакше... Ні. Я краще помру стоячи...

Коли неандерталець з ядерним кийком у руці та кривою усмішкою на фізіономії говорить на весь світ, що моєї національності ніколи не існувало, а я особисто є лише його холопом!.. Ні. Я краще помру стоячи...

Фрагмент листа Володимира Балуха з СІЗО
Фрагмент листа Володимира Балуха з СІЗО

P.S. Слава Україні!

Цю відповідь ми отримали після того, як стало відомо: після апеляції справу Володимира Балуха надіслали на повторний розгляд. Чергове засідання щодо його справи відбулось 16 листопада. Роздольненський суд Криму відхилив клопотання захисту українського активіста і залишив його під арештом «через відсутність змін в обґрунтуванні перебування під вартою».

Балух провину заперечує й наполягає на тому, що боєприпаси та вибухівку йому підклали під час обшуку, а його переслідування за проукраїнську позицію має політичний характер.

За рішенням Роздольненського районного суду Володимир Балух залишиться під вартою до 16 січня 2018 року.

XS
SM
MD
LG