Доступність посилання

Спеціально для Крим.Реалії

Кримські громадські активісти та підприємці постійно говорять про те, що влада їх не слухає, порушує права й не враховує інтереси. Але лише деякі з кримчан, які підтримали «російську весну», зізнаються собі в тому, що в 2014-му зробили помилку.

У Севастополі день не минає без того, щоб громадські активісти чи підприємці не говорили про порушення своїх прав або про беззаконня в різних галузях життя міста. Публічних заяв обивателі не роблять, але на кухнях і на лавочках біля під'їздів бурхливо обговорюють прорахунки нової російської влади.

Днями засідали члени севастопольського відділення Загальноросійського Народного Фронту (ЗНФ). Кого вони тільки не критикували. Чиновників, які не бажають обговорювати з бізнесом Севастополя знесення 2 тисяч рекламних конструкцій. Місцеву владу, яка закрила для бізнесу інформацію про нерухомість і земельні ділянки. Тяжкий стан міської охорони здоров'я. Погане збереження об'єктів культурної спадщини та відсутність уваги до них влади. Уряд Севастополя, який навіть депутатів не пускає до містобудівної комісії. Девелоперів, які плюють на всіх і вся, забудовуючи узбережжя й заповідні території. І тому подібне, і все таке інше.

У російській імперії влада непробивна

Можна було б подумати, що раз громадські активісти розвинули таку бурхливу діяльність, то вона матиме якийсь ефект. Але ні. У російських реаліях такого не буває. Чиновник же не просто так на посаді перебуває, а для виконання волі государевої та для власного годування. Для виду, звичайно, підтакне й одне з критичних зауважень усуне, щоб роботу та «взаємодію з населенням» показати. Але не більше. А якщо кого й знімають з посади, так це вже коли або феєрично прокрався, або іншим в науку. А так у російській імперії влада непробивна.

Це добре вже зрозуміли й відчули місцеві підприємці, дрібні та середньої руки. Стукати в двері владних кабінетів можна нескінченно, але все одно не достукаєшся: або лоб розіб'єш, або руками в кайданки втрапиш. Торгівлю на площі Захарова зачистили під нуль ‒ народ на Північній стороні залишився без свіжих продуктів, які привозили сіляни. Потім жертвою облаштування стала площа 50-річчя СРСР та єдиний в цьому районі ринок. Тепер тут буде зона відпочинку з фонтанами, а де громадянам продукти купувати ‒ владі нецікаво. Ринок у мікрорайоні Шевченка теж не залишився без уваги: «скоротили» близько половини торгових точок. Згідно з російською приказкою, біда не приходить одна. І щоб у всіх районах жилося однаково погано, знищили сільськогосподарський ярмарок на проспекті Перемоги. Там збудують торговельні павільйони, що дозволить підняти орендну плату відразу в 6 разів.

Ще раніше потрапили під каток «оптимізації та приведення території в належний вигляд» сувенірники на Історичному бульварі. Тоді влада ще народу севастопольського побоювалася, ларьки зносили вночі під прикриттям 200 силовиків.

Щоб прилаштувати торговців, будівлю складу біля Панорами обіцяють перетворити на відділ сувенірної продукції. Ви вже, напевно, розумієте, яка там буде орендна плата. Та й кому зараз ці сувеніри продавати? Як одна дама в Ялті сказала, туристів пристойних немає ‒ одні нищеброди-бюджетники.

Підприємці виходили на пікети, проводили збори й конференції, створювали союзи та профспілки ‒ жодного результату

Пік знесення торгових об'єктів у Криму припав на початок минулого року. Тоді руйнівна хвиля прокотилася Севастополем та Євпаторією. Перед цим практику демонтажу торгових об'єктів разом із товаром випробували в Сімферополі й Судаку. Незабаром «оперативні бригади» з технікою проїхалися й іншими регіонами півострова, позбавивши робочих місць сотні людей. Ще тисячі очікують своєї долі, оскільки рішення щодо їхніх торгових місць поки відкладені. В усіх випадках підприємцям пояснюють, що торгівлю потрібно привести у відповідність до російського законодавства, але всі преференції отримують лояльні до влади комерційні структури. Підприємці виходили на пікети, проводили збори й конференції, створювали союзи та профспілки ‒ результат один: жодного результату.

Тут ще можна було б згадати тих, у кого віджали бізнес або земельні ділянки, але про це вже достатньо писали. Багато писали й про низькі пенсії та зарплати, й про високі ціни. Про черги в поліклініках і відсутність ліків за пільговими цінами. Про закриті малі підприємства й приховане безробіття. Про відсутність перспектив для молоді й засилля «патріотичного виховання». Про тотальний контроль і відсутність свободи слова.

Зараз найдальша моя поїздка ‒ це до Краснодара, до постачальників. Якби я в 2014 році знав, що таке буде...

Нещодавно один мій давній знайомий зізнався, що в 2014-му зробив неправильний вибір. Тоді він, успішний підприємець, який керував кількома торговими точками, гордо йшов з триколором на площу Нахімова, обвішав машину жовто-смугастими стрічками. Зараз він разом із дружиною та старшою донькою стоять біля прилавка. «Раніше я по закордонах їздив. Спочатку ‒ за товаром. Потім, коли бізнес став на ноги, ‒ на відпочинок: в Італію, Чехію, Болгарію. Зараз найдальша моя поїздка ‒ це до Краснодара, до постачальників. Якби я в 2014 році знав, що таке буде...» ‒ говорить він і замовкає. Зізнаватися в цьому важко.

Зізнатися в помилці публічно взагалі наважиться мало хто ‒ аж надто добре працюють в Криму силовики, «екстремістів» і «терористів» виявляють пачками. Але для початку треба сказати хоча б собі: «Я був неправий, я помилився у виборі, я помилявся». Потім знайти сили сказати це рідним, близьким, друзям. Тоді в Криму точно щось зміниться.

Андрій Покровський, кримчанин (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки)

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

XS
SM
MD
LG