У Херсонській області на адмінкордоні з анексованим Кримом з 2014 року з боку материкової України працюють три контрольних пункти в'їзду/виїзду ‒ «Каланчак», «Чонгар» і «Чаплинка». А також три, названі росіянами «міжнародними», пункти: «Армянськ», «Перекоп» і «Джанкой». У 2017 році російській владі такого розмежування виявилося замало, тепер ФСБ Росії збирається відокремити Крим двометровим парканом з колючим дротом. Відгородити Крим від Херсонської області вирішили, щоб не допустити диверсій, вважають кримські політики.
«Упродовж останніх двох років, зіткнувшись з диверсійною війною, спецслужби Росії в Криму змушені будувати ще одну лінію протидії терору та екстремізму», ‒ вважає депутат Держдуми Росії від анексованого Криму Руслан Бальбек.
Це будівництво ‒ ще один факт порушення Росією українського суверенітету, наголосили в українському міністерстві закордонних справ. Українські прикордонники вважають ініціативу ФСБ ще одним доказом російської агресії. «Реакція (України на будівництво стіни ‒ КР) можлива тільки в площині розгляду справи про незаконну анексію Криму в міжнародних судах. Крим ‒ територія України, але така територія, яка незаконно тимчасово окупована Росією», ‒ говорить помічник голови Держприкордонслужби України Олег Слободян.
За інформацією сайту російських держзакупівель, фінансує будівництво Прикордонне управління ФСБ Росії у Криму.
Російський бюджет виділяє на це майже 212 мільйонів рублів, тобто більше ніж три з половиною мільйонів доларів. Висота огорожі ‒ два метри десять сантиметрів, зверху передбачений колючий дріт. Довжина ‒ понад сорок дев'ять кілометрів. За розрахунками росіян, паркан має прослужити тридцять років.
Навіщо держави будують паркани?
Україна почала зміцнювати свій кордон з Росією в 2014 році після анексії Криму. Очевидно, що зведений у Харківській області паркан військовий наступ не зупинить, але збудовані тут пункти дозволяють ефективно спостерігати за територією сусіда.
«Ми можемо подивитися на російський пункт пропуску. Тобто можемо спостерігати за підконтрольною нам територією, а також за найбільш небезпечними напрямами», ‒ розповідає фахівець прикордонної служби України.
Щоб облаштувати понад дві тисячі кілометрів українсько-російського кордону, необхідно 148 мільйонів доларів. Гроші виділяються частинами, із затримкою, з такими темпами будівництво закінчать не раніше 2020 року. Кордон Донецької та частково Луганської областей зможуть облаштувати тільки після того, як Україна відновить повний контроль над своїми територіями.
Латвія має намір вкласти в зміцнення кордону з Росією понад 23 мільйони доларів
Латвія має намір вкласти в зміцнення кордону з Росією понад 23 мільйони доларів. Огорожа тут потрібна, щоб зупинити нелегальну міграцію, її встановлюють на популярних у порушників кордону стежках.
«Нас запитували, тих, хто тут працює, ми ж більше знаємо, де може бути більше незаконних перетинів. Ми вже пропонували, де краще ставити», ‒ згадує про початок роботи керівник Айзгаршської прикордонної застави Латвії Едгар Ранцанс.
До Росії з Латвії потоку нелегальних мігрантів немає, так що її прикордонники станом свого кордону не особливо стурбовані. І допомагати латвійським колегам розслідувати випадки незаконного перетину кордону не рвуться.
Через нелегальних мігрантів та контрабанду 20 років тому звели стіну між США та Мексикою. Але її також будуть зміцнювати, адже нелегальні потоки скоротилися, але не зупинилися.
«За останні три роки через подвійну огорожу перебралися майже дві тисячі порушників. Чи є необхідність в її покращенні? Звичайно ж», ‒ говорить представник прикордонної служби США Рей Вільяреаль.
Новий бар'єр може вирости до дев'яти метрів у висоту. Розроблено вісім його варіантів, тепер їх будуть тестувати на міцність. Проект обійдеться не менше, ніж у 18 мільярдів доларів, проте Конгрес США його фінансування поки що не схвалив.
У світі найбільш відомі паркани, зведені між ворогуючими сторонами. Ізраїльсько-палестинська стіна будувалася десять років, її довжина ‒ 703 кілометри. Загороджувальний бар'єр зводили для зменшення кількості терактів проти ізраїльтян. Бар'єр являє собою паркан, який місцями переходить у глуху стіну. Він частково проходить територією, яку Палестина вважає своєю. Проект обійшовся Ізраїлю в кілька мільярдів доларів.
Навіщо Росії паркан у Криму?
«Шпигуни» та «диверсанти», які масово кинуться на півострів, якщо не збудувати стіну, існують тільки в уяві російських спецслужб, вважають українські прикордонники. Ділянка адмінкордону важкодоступна, там є мінні поля, загороджувальні споруди, базуються військові підрозділи.
«Тому ймовірність проникнення диверсантів саме сухопутною ділянкою адмінкордону практично дорівнює нулю. Ну, власне кажучи, це може бути хіба що людина не при здоровому глузді. Власне, такі спроби були й з материкової України, й з окупованого півострова. Але це, дійсно, були люди, які стояли на обліку в психдиспансері. І, скажімо так, не могли адекватно реагувати на ситуацію», ‒ говорить помічник голови Держприкордонслужби України Олег Слободян.
Проникнення диверсантів саме сухопутною ділянкою адмінкордону дорівнює нулюОлег Слободян
Росія точно так само, як і її попередник СРСР, ізолює себе від світу, те ж саме вона хоче зробити й з Кримом, вважає директор Центру суспільних досліджень «Український Меридіан» Дмитро Левусь.
«Саме ця територія сприймається як передова позиція, передовий плацдарм, обложена фортеця, яку потрібно зміцнювати. Знову ж таки ‒ незважаючи на те, що в Росії ніби як капіталізм, логіка бюджетних організацій, формування бюджету залишилася колишнім ‒ радянським. Все бігом треба витратити до кінця року», ‒ пояснює Левусь російську логіку, за якою завершити будівництво паркану планували до грудня 2017 року.
Тим часом з української сторони надходять пропозиції про створення аналогічної «стіни» з анексованим Кримом.
«На кордоні з Кримом це потрібно було робити, те, що зараз робить ФСБ. З однієї простої причини ‒ Крим набитий російськими військами. Якщо в плані наступальної операції, з військової точки зору, Крим ‒ незручний плацдарм, то питання закидання диверсійно-розвідувальних груп з боку Криму ‒ це цілком реально. Контролювати це питання необхідно», ‒ вважає народний депутат України, координатор групи «Інформаційний спротив» Дмитро Тимчук.
Росіянам же встановити паркан швидко не вдасться. До сьогодні не відбувся електронний аукціон ‒ охочих будувати паркан просто не знайшлося, план відгородження Криму перенесли на весну 2018 року.
