Аналітичний центр Atlantic Council розмірковує про ситуацію із запровадженням реформ в Україні та пояснює, чому Заходові не слід залишати Україну без уваги. В американському виданні The Washington Times є стаття, яка звертає увагу на проблему корупції в Україні та пропонує краще придивитися до антикорупційних органів. У виданні Business Insider пишуть про заяву Росії про те, що вона ігноруватиме будь-яку заборону ООН на «роботів-вбивць».
Аналітичний центр Atlantic Council зі США розмірковує про ситуацію із запровадженням реформ в Україні. Автори статті – а це група британських аналітиків, головно з дослідницького центру Chatham House – зазначають, що вже минуло чотири роки від початку Євромайдану, але боротьба України за виживання як «незалежної і життєздатної країни» все ще продовжується, адже вона намагається протидіяти російському військовому, дипломатичному, економічному та інформаційному тискові. Але паралельно відбуваються й внутрішні зміни, які визначатимуть майбутнє України, мовиться у статті.
Україна намагається модернізуватися, а Захід вже вклав суттєві кошти в допомогу в цій меті, зауважують автори. Але всередині країни все ще залишаються сили, які хочуть цьому протистояти, тому основним завданням є не тільки встояти перед агресією Росії, але й запровадити всі необхідні реформи, мовиться у статті.
На думку аналітиків, основні цілі України в сфері безпеки наразі значною мірою «залежать від національної згуртованості, мудрого розподілу ресурсів та довгострокового самовідданості як держави, так і суспільства». Автори також зазначають, що ЄС залучений до майже всіх сфер реформування в Україні, але проблемою є те, що деякі високопосадовці все ще вважають низку реформ необов’язковими, що є серйозною проблемою.
В Україні також «немає єдиного центру прийняття рішень з питань європейської інтеграції та ефективної координації», мовиться в аналізі.
Автори також звертають увагу на те, що реформи в сфері економіки є найбільш критичними. «Інвестори та спостерігачі часто зазначали, що Україну неможливо реформувати і треба залишити у «сутінковій зоні» між Сходом і Заходом», – мовиться у статті. Але не слід забувати про те, що саме бажання створення економіки та суспільства, заснованих на західних нормах, було двигуном Євромайдану, зазначають аналітики.
На думку авторів, прогрес України помітний, але наразі перебуває в небезпеці. Тому Заходові важливо не залишати Україну без уваги, адже це може призвести до значної дестабілізації в країні, мовиться у статті.
«Цілі президента Росії Володимира Путіна не показують жодних ознак змін, тому й західні цілі також повинні залишатися незмінними», – переконані аналітики.
В американському виданні The Washington Times в розділі «Точка зору» є публікація Тодда Вуда, в якій він звертає увагу на проблему корупції в Україні та пропонує уважніше придивитися до антикорупційних органів. Автор згадує про свою зустріч із нинішнім головою НАБУ Артемом Ситником два роки тому у Києві, коли, за його словами, західні партнери України покладали великі надії на нові перемоги у боротьбі із корупцією в Україні.
Але, схоже, сьогодні прогрес у боротьбі з корупцією в Україні перебуває на межі зриву, зауважує автор, і це «незважаючи на добре фінансування та зарплати співробітникам, а також підтримку Заходу».
«Жодного українського високопосадовця все ще не притягнули до відповідальності через корупцію», – зазначає автор. Корумповані ж представники влади бажають гальмувати роботу організації, і в них це добре виходить, вважає Вуд, який часто пише статті на теми України, зокрема й боротьби з корупцією в ній.
Автор статті наводить кілька прикладів на підтвердження своїх слів. Наприклад, націоналізація «Приватбанку» призвела до суттєвих збитків для держави, коли з’ясувалося, що перед цим кроком власники вивели з банку кошти, – але, за його словами, «у справі не було вжито жодних заходів».
«Пан Ситник не згадував про справу понад два місяці. Є чутки про вигідну таємну угоду між паном Ситником та паном Коломойським про те, щоб тримати справу за лаштунками», – зауважує Вуд.
Автор статті також зазначає, що питання корупції в Генеральній прокуратурі України вже обговорювали не тільки в Києві, але й у Брюсселі та Вашингтоні, і, «здається, зараз антикорупційні установи в Україні також заслуговують на більшу увагу», мовиться у статті.
Майбутня допомога Заходу Україні суттєво залежить від того, чи зможе Україна позбутися своєї радянської спадщини, вважає Вуд.
У виданні Business Insider є стаття про заяву Росії про те, що вона ігноруватиме будь-яку заборону ООН на «роботів-вбивць». Автор статті Геролд Гачисон зауважує, що «російські дипломати мають повідомлення для тих, хто хоче заборонити «роботів-вбивць»: Росія все одно їх будуватиме». Саме так, на думку автора, можна підсумувати обговорення використання штучного інтелекту в озброєннях, які тривали цілий тиждень в Женеві.
Посилаючись на звіт DefenseOne.com, Гачисон пише, що Росія висловила досить тверду позицію щодо заборони так званих «летальних автономних систем озброєнь». Звіт наводить заяву Росії про те, що, «відповідно до позиції Росії, основною проблемою в обговоренні таких систем зброї залишається відсутність їх робочих зразків», мовиться у статті.
На думку Росії, заборона летальних автономних систем озброєнь «обмежує свободу використання переваг автономних технологій, що є майбутнім людства», зауважує Гачисон.
Така тверда позиція Росії постає на тлі сумнівів у дотриманні нею інших договорів про контроль над озброєннями, пояснює автор. Раніше її вже звинувачували в недотриманні Договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності 1987 року, нагадує автор.
Гачисон також звертає увагу на те, що «в минулому деякі договори про контроль над озброєннями не завадили «поганим хлопцям» використовувати заборонену зброю». Наприклад, Конвенція про заборону хімічної зброї не завадила угрупованню «Ісламська держава» використати в Сирії отруйний газ іприт проти американських військових у 2016 році, мовиться у статті.
