Висновок прокурора Міжнародного кримінального суду в Гаазі Фату Бенсуди містить згадку про «дані, що вказують на наявність прямого протистояння» між збройними силами Росії та України з липня 2014 року. Давно час визнати факт російської агресії проти України, вважає експерт-міжнародник Андрій Бузаров. А на думку постійного представника президента України в Криму Бориса Бабіна, саме висновки Міжнародного кримінального суду становлять найбільшу загрозу для Росії – саме тому вона й вийшла з-під юрисдикції цієї установи торік
Постійний представник президента України в Криму, а також експерт ОБСЄ та Ради Європи Борис Бабін впевнений, що для Росії найбільшу загрозу становлять висновки саме Міжнародного кримінального суду.
«Насправді саме ситуація з Міжнародним кримінальним судом на сьогодні лякає Росію найбільше. Ми бачимо це з її абсолютно істеричних заяв із цього приводу», – заявив Бабін в ефірі «Ранкової Свободи».
На відміну від Європейського суду з прав людини чи Міжнародного суду, де слухаються позови проти Росії, з юрисдикції МКС вона вийшла ще минулого року.
Росія категорично відмовляється навіть від взаємодії з Міжнародним кримінальним судом
«Росія відкликала свій підпис під Римським статутом Міжнародного кримінального суду, і це для неї означає дуже цікаву позицію, бо вона категорично відмовляється навіть від взаємодії з Міжнародним кримінальним судом. Можна очікувати, що Росія не братиме участі в цьому процесі в жодному форматі, на відміну від Європейського суду з прав людини та Міжнародного суду ООН, де Росія є активною стороною процесу, де є докази, якісь там позиції, намагаються саботувати, розтягувати цей процес. Тут позиція категорична – неучасть», – пояснив експерт.
Cтарший науковий співробітник Інституту держави і права Микола Сірий зазначає, що внаслідок такої неучасті Міжнародний кримінальний суд не має відповідної юрисдикції для того, щоб притягнути Росію до відповідальності. Він також зазначив, що звернення України до Міжнародного кримінального суду продемонструвало неспроможність України самостійно вирішувати власні проблеми.
Недолугі українські політики призвели до неспроможності правоохоронних органів і юридичної системи встановити факти злочинів
«Питання в тому, що недолугі українські політики призвели ситуацію до констатації факту неспроможності українських правоохоронних органів і української юридичної системи встановити ті факти злочинів, які сталися на території України і продовжують ставатися», – нарікає Сірий.
Бабін заперечує на це, що українська влада об’єктивно не може розслідувати злочини проти своїх громадян на окупованих територіях.
«Як ви можете, наприклад, ефективно розслідувати катування військовополонених чи, наприклад, вбивство кримських татар в Криму, якщо ви не контролюєте цю територію? Ви не можете проводити там експертизу, не можете проводити допити. Тому тут не про недолугість ідеться, а про ситуацію війни», – нагадує він.
Те, що встановлено в одній міжнародній інстанції, зацікавить і іншу – Бузаров
Експерт з міжнародних відносин Андрій Бузаров вважає висновки прокурора МКС логічним розвитком ситуації. За його словами, визнання факту російської агресії проти України – це питання часу.
«Давно вже час на міжнародному рівні визнати, що цей конфлікт не внутрішній, а має явні ознаки міжнародного конфлікту, але в силу багатьох причин цього ще з юридичної точки зору зроблено не було. Тому рано чи пізно в якійсь міжнародній інстанції це повинно статись, адже маса доказів вже подані з боку України та інших інстанцій», – переконаний він.
Хоча Бузаров не береться прогнозувати, які наслідки матиме можливе визнання подій на Донбасі міжнародним військовим конфліктом, сам цей факт, на його думку, полегшить роботу представникам України в міжнародних інстанціях.
На думку Бориса Бабіна, звіт прокурора МКС може створити передумови для такого визнання в майбутньому.
Міжнародний суд рано чи пізно скаже, що це все єдиний міждержавний конфлікт
«Міжнародний суд займає позицію, яка відповідає реальності, і можна очікувати, що рано чи пізно він скаже, що дійсно це все є єдиний міждержавний конфлікт, як воно насправді і є, і мова йде про особливості кваліфікації складових цього конфлікту», – сподівається він. В такому разі, за словами Бабіна, завдання української влади – активно співпрацювати з міжнародною інстанцією. Відповідальним за цю роботу органу він називає Генеральну прокуратуру.
«Міжнародний кримінальний суд буде досліджувати і аналізувати лише ті провадження, де Україна не зможе ефективно здійснювати провадження самостійно. Щодо окупованих територій, думаю, не буде важко довести, що ми не можемо якісно самостійно розслідувати відповідні провадження», – впевнений він.
Щодо можливого впливу висновків прокурора МКС на інші міжнародні органи – зокрема Міжнародний суд – Андрій Бузаров визнає, що вони не є пов’язаними безпосередньо. Проте він посилається на практику міжнародного права, яке допускає опосередкований зв’язок.
Якщо щось встановлено в одній інстанції, це зацікавить юристів і з іншої
«Якщо щось встановлено в одній інстанції, безумовно, це зацікавить юристів і з іншої інстанції. Тобто вони можуть використовувати ті ж механізми і, найімовірніше, будуть використовувати ті ж механізми, ту ж юридичну логіку», – пояснює він.
Бузаров запевняє: хоча Росія й не ратифікувала Римський статут, а отже, вийшла з-під юрисдикції Міжнародного кримінального суду, все ж таки необхідно вживати всіх можливих заходів для тиску на неї.
Крім того, експерт висловлює надію, що російська агресія проти України показала недосконалість міжнародної системи захисту прав держави.
Ситуація з Україною дала можливість задуматись, що мають бути більш ефективні заходи для захисту прав держави
«Ситуація з анексією Криму показала, що в принципі будь-яка держава може анексувати іншу, і при цьому міжнародна спільнота бездіяльна, і окрім санкцій, які зараз застосовуються до Росії, ніяких дієвих заходів не існує. Тому ситуація з Україною дала можливість задуматись міжнародній спільноті, що повинні бути більш ефективні заходи для захисту прав держави на випадок анексії території», – міркує Андрій Бузаров.
