Екс-президент України, втікач Віктор Янукович у лютому 2014 року переховувався від українського слідства на території російської військової бази в Криму та залишив півострів, знаючи про його майбутню анексію Росією. Про це повідомив голова МВС України Арсен Аваков, даючи 11 грудня свідчення на засіданні Оболонського районного суду Києва у справі про держзраду Януковича. В ній у якості свідків почали допитувати українських чиновників. Завдяки цьому поступово стають відомі нові подробиці подій 2014 року, що призвели до російської анексії Криму.
«У Севастополі він зник на території військової бази Росії»
Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков нагадав, що 23 і 24 лютого 2014 року він разом із на той момент уповноваженим із контролю за діяльністю СБУ Валентином Наливайченком прибув до Криму, щоб відшукати Януковича. При цьому міністр запевняє, що планів із затримання президента на той момент не було.
Ми їхали для того, щоб знайти ЯнуковичаАрсен Аваков
«Ми попрямували в бік Севастополя, щоб зрозуміти, куди ж подівся Віктор Янукович, у якому він стані, які його плани, як він збирається виконувати надалі свої функції. Це була основна задача моєї поїздки. Я літав туди (до Криму ‒ КР) не для того, щоб, як заведено говорити, «зловити Януковича, закувати його в кайдани й привезти, кинути на розтерзання натовпу», тому що в нас не було на той момент ні відповідних рішень, функцій, ми їхали для того, щоб знайти Януковича, я хотів мати з ним, як державно призначений функціонер, розмову. Сподівався, що Янукович повернеться до виконання своїх обов'язків», ‒ розповів Аваков.
За словами Авакова, Януковичу було відомо про ці плани, але він усіляко ухилявся від зустрічі, ховаючись, зокрема, на території російської військової бази в Севастополі.
Він зник на території однієї з військових баз Росії, де зібрав працівників УДО, і сказав, що збирається їхати до РосіїАрсен Аваков
«За моєю попередньою інформацією, він (Віктор Янукович ‒ КР) навіть зник на території однієї з військових баз Росії, де зібрав працівників УДО (Управління держохорони ‒ КР) і сказав, що збирається їхати до Росії. Частина працівників відмовилася з ним їхати, частина погодилася. Тоді він одному з працівників передав у руки записку, в якій написано: «Я, Янукович Віктор Федорович, добровільно відмовляюся від державної охорони». Працівник УДО передав її особисто мені в руки, а я передав її органам слідства. Саме в той момент почали здійснюватися перші кроки із захоплення Криму», ‒ головить голова МВС.
«Ми спізнилися на кілька годин»
Валентин Наливайченко, в свою чергу, навпаки стверджує, що під час цієї поїздки до Криму планувалося затримати Януковича й доправити його до Києва. Таку інформацію він озвучує в книзі української журналістки Наташі Влащенко «Крадіжка, або Біле сонце Криму», що вийшла цього року.
Наливайченко розповідає, що Януковича шукали в його резиденціях на Південному березі Криму: «В ніч на 23 лютого (2014 року ‒ КР) ми з Арсеном Аваковим прилетіли на «Бельбек» (аеропорт під Севастополем ‒ КР), із нами були тільки 12 людей від МВС і шість місцевих альфівців, які тоді підкорилися наказу й приїхали для затримання Януковича. <...> Одразу з аеропорту ми поїхали всіма ялтинськими резиденціями в пошуках втікача президента. Вимагали в місцевої охорони відкрити ворота й увійшли в першу ялтинську резиденцію. Зайшли туди посеред ночі, половина охорони не розуміла, що відбувається».
За його словами, пошуки Януковича закінчилися о четвертій годині ранку 24 лютого ‒ після того, як співробітники МВС допитали людей, які перебували в той час у резиденціях президента-втікача. Ті повідомили, що за кілька годин до візиту кортеж Януковича разом із охороною вирушив до Севастополя.
Янукович сказав держохороні: «Хто зі мною хоче до Росії ‒ вперед, хто не хоче ‒ можете залишатися»Валентин Наливайченко
«Уже в самому Севастополі, перед тим, як переходити до російських військових, які потім його й вивозили (до Росії ‒ КР), Янукович сказав держохороні: «Хто зі мною хоче до Росії ‒ вперед, хто не хоче ‒ можете залишатися». Тільки два офіцери вирішили залишатися в Україні. Вони нам усе й розповіли, дали перші свідчення, склали зброю, прибули до свого підрозділу. Від них ми тоді вперше дізналися, як і коли втік Янукович. Ми спізнилися на кілька годин», ‒ цитується Наливайченко в книзі.
За його словами, о п'ятій годині ранку 24 лютого вони з Аваковим повернулися до Ялти, а близько сьомої ранку цього дня вилетіли назад до Києва.
«Він попросив ‒ і ми вивезли його до Росії»
Про те, що Янукович був у Криму, я дізнався вже після його від'їздуАнатолій Могильов
У книзі також наводяться слова Анатолія Могильова, який на той момент очолював кримський уряд і був одним із функціонерів Партії регіонів. Він щиро дивується, чому Янукович, будучи в лютому 2014 року в Криму, не зателефонував йому: «Про те, що Янукович був у Криму, я дізнався вже після його від'їзду. Я взагалі не розумію, як він у Криму опинився. І чому себе поводився. Якби він їхав автомобілем, то дорогою до Севастополя мав проїхати через Сімферополь. За логікою речей, він мав набрати мене. Я щиро вірив, що Янукович приведе країну до нормального стану речей. Я не міг зрозуміти цього мотиву його втечі ‒ він стверджує, що існувала загроза його життю.
Чому Янукович не зв'язався в Криму ні з ким зі своїх багаторічних партійних соратників, почасти пояснюється в пропагандистському фільмі «Крым. Путь на родину» російського журналіста Андрія Кондрашова, який вийшов на екрани 2015 року до першої річниці анексії півострова. У ньому російський президент Володимир Путін прямо говорить, що всі телефонні дзвінки Віктора Януковича, поки він їхав на півострів із материкової частини України, контролювалися російськими спецслужбами.
Віктор Федорович одразу сказав відвезти його до Криму. І поїхав до КримуВолодимир Путін
Як стверджує Путін, Януковича в ніч із 22 на 23 лютого 2014 року нібито евакуювали російські військові з території східної частини України, а потім з їхньою допомогою його доставили до Росії. «Віктор Федорович одразу сказав відвезти його до Криму. І поїхав до Криму. Так що ще кілька днів він перебував на території України. Щоправда, через кілька днів, коли стало зрозуміло, що домовлятися вже ні з ким у Києві, він попросив ‒ і ми вивезли його до Росії», ‒ розповідає Путін.
«Кому дзвонити, він знав»
Наташа Влащенко в своїй книзі стверджує, що Янукович вирішив вирушити до Криму за допомогою від Путіна після того, як не отримав підтримки від свого земляка й давнього соратника, українського бізнесмена й колишнього спонсора Партії регіонів Ріната Ахметова. Про це вона каже, описуючи результати поїздки Авакова та Наливайченка до Криму в лютому 2014 року:
«Уже ввечері 24 лютого вони повернулися до Києва. Заява Авакова журналістам звучала туманно: йому та Наливайченку «вдалося зупинити певні негативні дії в Криму».
Чоловіки були в дорогих пальто, перед камерою трималися гідно. Однак їм обом уже було відомо, що Янукович спочатку рвонув до Харкова й помчав далі, на малу батьківщину, до Донецька, до Ахметова. Від результату їхньої розмови залежало багато. Так що там, вирішувалася доля Донбасу. Але Ахметов був не в дусі.
Підтримавши «кривавого» президента, Рінат протиставив би себе світу. А це в його плани не входило. Федоровичу довелося залишати оплот своєї юності піймавши облизня: вперше перед ним постав привид смерті або еміграції. Кому дзвонити, він знав. Через півгодини після зустрічі його кортеж вже мчав у бік Криму».
Рінат Ахметов поки про цей епізод публічно не висловлювався.
«Підвезення до Криму російських військ було легітимним»
Виступаючи в Оболонському райсуді Києва, Арсен Аваков повідомив, що 2014 року, з перших днів захоплення Криму «зеленими чоловічками», в Міноборони та МВС України знали, що мають справу з російськими військовими. Але публічно не заперечували, оскільки на той момент діяли Харківські угоди про базування Чорноморського флоту в Криму, підписані Віктором Януковичем 2010 року.
«За доповідями Генштабу й нашою оперативною інформацією, ми бачили, що цими днями (лютий-березень 2014 року ‒ КР) до Криму інтенсивно прибувають підрозділи російських військ військовими літаками й морем. Ми ніяк не могли публічно проти цього заперечувати, тому що Харківські угоди передбачали величину квоти на введення таких військ до 30 тисяч (осіб ‒ КР), якщо не помиляюся. Тобто все це підвезення російських військ було легітимним у рамках домовленостей, підписаних Януковичем», ‒ пояснив він.
Голова МВС України стверджує, що Януковичу було відомо, що готується анексії Криму й тим не менше він вирішив залишити країну й покликати на допомогу російську армію. «В аеропорту «Бельбек» (у лютому 2014 року ‒ КР) я розмовляв із офіцерами, вони мені доповідали, що дуже оперативно були виставлені блок-пости (проросійських сил ‒ КР) на в'їзді до Севастополя. Янукович, знаючи про цю ситуацію, вирішив, по суті, залишити територію країни за допомогою російських військ, у подальшому написавши відповідного листа із закликом до Росії ввести війська (на територію України ‒ КР). Тим самим він зрадив свій народ у моєму розумінні, і цей факт потрібно оцінити рішенням суду», ‒ вважає Аваков.
Поки в українському суді тривають слухання у справі про держзраду Януковича, російська влада та сам четвертий президент України почали заперечувати існування його листа до Путіна з проханням ввести російські війська на територію України.
При цьому Янукович запевняє, що «не зраджував свій народ», а намагався його захистити.
