Міжнародна спільнота не забуває про Крим – Бузаров щодо резолюції ООН

Резолюція Генеральної асамблеї ООН про права людини в Криму свідчить, що міжнародна спільнота стежить за ситуацією на півострові, але не більше того, вважає експерт з міжнародних відносин Андрій Бузаров. Втім, він визнає, що документ підтримує санкції проти Росії. Натомість речниця МЗС Мар’яна Беца переконана, що резолюція є важливим елементом тиску на Кремль для деокупації Криму.

Речниця Міністерства закордонних справ України Мар’яна Беца стверджує, що, хоча це вже друга резолюція стосовно Криму (попередню ухвалили рік тому), вона передбачає набагато сильніший тиск на Росію у зв’язку з окупацією Криму.

«Резолюція може стати міцною основою для створення міжнародної «групи друзів Криму». По-друге, це заклик до виконання рішень Міжнародного суду ООН у справі «Україна проти Росії». Це надзвичайно важливий новий, безпрецедентний елемент», – сказала Беца в ефірі «Ранкової Свободи».

Мова йде про проміжне рішення Міжнародного суду ООН в Гаазі, згідно з яким Росія має припинити обмеження прав кримських татар, в тому числі заборону діяльності Меджлісу. Як нагадує речниця МЗС, Росія досі не виконала ці приписи.

Резолюція Генасамблеї ООН, зокрема, засуджує відсутність доступу до Криму Моніторингової місії ООН. За словами Беци, це питання є пріоритетним.

«Те, що відбувається там (в Криму – ред.) постійно – це вбивства, тортури, зникнення, постійні квазі-судові засідання, судилища – це дискримінація кримських татар в основному та етнічних українців, які найбільше чинять опір незаконній окупації Криму. Тому такий постійний міжнародний моніторинг буде стримувати окупанта від подальших злочинних дій», – вважає вона.

Мар’яна Беца погоджується, що Росія може проігнорувати резолюцію, але тим не менш називає її важливим елементом в процесі деокупації Криму.

Голова правління громадської організації «Центр інформації про права людини» Тетяна Печончик говорить про те, що резолюція є підтвердженням невизнання окупації Криму та продовженням боротьби за права людини на півострові, хоча визнає, що Росія не розуміє мови резолюцій.

«Однак це є також дуже важливим, адже це закладає ще одну цеглинку в систему міжнародної оцінки, осуду того, що робить Росія в Криму. Це є важливим для продовження політики невизнання окупації Криму, і для того, аби світ звернув увагу на порушення прав людини та для того, щоби розвивалися і застосовувалися як національні, так і міжнародні механізми захисту прав людини в Криму», – вважає Печончик.

Натомість експерт з міжнародних відносин Андрій Бузаров налаштований не так оптимістично: він переконаний, що Росія не змінить своєї політики щодо Криму та не піде на співпрацю з міжнародними організаціями. Тим не менш Бузаров вказує на позитивні практичні наслідки резолюції:

«Нова резолюція продовжує актуальний порядок денний, тобто міжнародна спільнота не забуває про те, що є проблема Криму, не дивлячись на те, що частина країн не голосувала за таку резолюцію і багато країн утримались».

Другий практичний аспект, на думку експерта, полягає в підтримці санкцій.

«Головним чином через Крим санкції були накладені свого часу щодо Росії. Скоріш за все, вони будуть пролонговані з боку Європейського союзу, в майбутньому і з боку США», – прогнозує Бузаров.

Водночас він зазначає, що жодних інструментів з деокупації Криму резолюція не надає.

Таку думку поділяє експерт-міжнародник Вадим Хомаха.

«Я уважно прочитав текст резолюції. В ньому майже немає нічого нового, але це підтвердження того, що міжнародна спільнота стежить за подіями в Криму і це не знято з порядку денного міжнародної спільноти. Для України це дуже добре, але якихось дієвих механізмів запроваджено не було», – констатує Хомаха.

Окремо він звертає увагу на те, що серед країн, які виступили проти ухвалення резолюції, є й Білорусь, яка позиціонує себе партнером і Росії, і України.

«Це для мене було очікувано, але підкреслило в черговий раз, що в нас є приховані вороги», – зазначив експерт.

Хоча резолюція містить заклик до генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреша скоординувати дії структур ООН задля імплементації її положень, Хомаха не розраховує на те, що це матиме реальний вплив на ситуацію.

«Будь-які рішення Генеральної асамблеї мають бути ухвалені фактично консенсусом, і таким чином це неможливо взагалі зараз при такому розкладі – 70 на 20 (за резолюцію по Криму у Генеральній асамблеї ООН проголосували представники 70 держав, 26 виступили проти, 76 – утрималися – ред.). А в Раді безпеки ООН таке рішення ухвалене не може бути, тому що Росія не визнана країною-агресором і має право вето в Раді безпеки ООН. Генеральний секретар, звичайно, може скоординувати щось – саме скоординувати, але не ухвалити рішення», – пояснює він.

Андрій Бузаров переконаний, що зупинити агресію Росії може лише санкційний тиск, але й Україна повинна розробити заходи щодо захисту своїх громадян на окупованих територіях.

«Наступного року буде посилення санкцій щодо Росії, адже позиція Росії по Криму не зміниться, скоріш за все, не зміниться і по Донбасу. Але Україна повинна думати про своїх громадян, які там живуть і налаштовані про-українськи. На сьогодні в нас такої програми, по суті, немає», – зазначає він.

Вадим Хомаха звертає увагу на те, що Україна досі офіційно не визнала Росію агресором, і висловлює переконання, що Київ має чітко окреслити свою позицію.

«По-перше, має бути скасований закон про вільні економічні зони (йдеться про Закон України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» – ред.), який досі не скасовано. Це міжнародну спільноту дуже дратує безумовно. І все ж таки офіційно визнати всі права людей, наших українських громадян, які знаходяться на території окупованого Криму, і, безумовно, забезпечити їхні права на неокупованій території після повернення», – каже експерт.

Серед таких прав він називає передусім право голосу, якого не мають внутрішні переселенці з тимчасово окупованих територій.