Доступність посилання

ТОП новини

Вино для Путіна: хто скуповує кримські винзаводи


Завод «Новий світ» в Криму
Завод «Новий світ» в Криму

Спеціально для Крим.Реалії

У Криму починається масштабна приватизація підприємств виноробної галузі. Одні з них російська влада віджала в України, інші перебували в оренді у приватних структур, які зараз різними способами виводять з гри. За ширмою того, що відбувається, маячать вуха друзів російського президента.

Прощай, «Новий світ»

20 грудня на торгах продадуть завод «Новий світ» ‒ одне з найстаріших виноробних підприємств Криму, засноване в 1878 році. Влітку кримська влада акціонувала віджате в України державне підприємство ‒ так його простіше продати. Вони пояснюють його продаж тим, що основні фонди зносилися, а коштів на модернізацію немає.

У конкурсі з продажу братимуть участь два претенденти: ТОВ «ВООМ-Вох Інвест» і ТОВ «Південний проект».

За інформацією ЄДРЮО (Єдиного державного реєстру юридичних осіб), ТОВ «Південний проект» ‒ це дочірня компанія банку «Росія», підконтрольного Юрію Ковальчуку ‒ другу Володимира Путіна. Вона зареєстрована в Санкт-Петербурзі й займається консалтингом.

Другий претендент на купівлю заводу ‒ ТОВ «ВООМ-Вох Інвест» ‒ це московське мікропідприємство, на якому працює до 15 осіб. Воно, безсумнівно, бере участь у конкурсі для створення видимості конкуренції.

Попередня оцінка об'єкта ‒ 1,4 мільярда рублів, або приблизно 24 мільйони доларів. Сміховинно мала сума, якщо враховувати, що крім виробничих фондів підприємство має сотні гектарів виноградників.

Севастопольський винзавод ‒ теж Путіну

У жовтні стало відомо, що севастопольський винзавод (СВЗ) стане президентським. За повідомленнями місцевих ЗМІ, ще в квітні голова міста Дмитро Овсянников отримав лист від управління справами президента Росії, яке попросило виключити винзавод з приватизаційного плану «в зв'язку з планованою передачею підприємства у відання управління справами президента Російської Федерації».

В управління справами президента Росії вже передали «Масандру» ‒ найвідоміше виноробне підприємство Криму. Подейкують, що Севастопольський виноробний завод підпорядкують «Масандрі», якій не вистачає як власних якісних виноматеріалів, так і площ виноградників для їхнього виробництва. Об'єднання допоможе підприємству наростити лінійку сухих вин, які на Південному березі Криму робити нерентабельно.

Об'єднання допоможе підприємству наростити лінійку сухих вин, які на Південному березі Криму робити нерентабельно

Севастопольські винороби впевнені, що справжня причина об'єднання ‒ незатребуваність десертних і кріплених вин «Массандри». Попит є на сухі, напівсолодкі та ігристі, але жодне з підприємств, що входить до об'єднання, не виробляє їх у достатній кількості. А ігристі вина севастопольського винзаводу, особливо сортові брюти, давно мають успіх.

«Одне з найважливіших завдань для них ‒ перехід на випуск сухих та ігристих вин, ‒ розповів екс-директор СВЗ Олексій Акчурин. ‒ Масандрівські господарства не дуже підходять для випуску сухих вин: це й кліматичні умови, й необхідність глобальної перебудови їх первинних заводів. Ідеальні ґрунтово-кліматичні умови для виробництва сухих та ігристих вин ‒ у нас, у Севастополі».

«Інкерман» ‒ притиснути та віджати

На початку грудня стало відомо, що влада Севастополя продасть на торгах Інкерманський виноробний завод. З молотка піде не тільки «Інкерман», а також його дочка «Качинський+» з виноградниками. Рішенню про продаж передувала детективна історія за всіма правилами російського економічного криміналу.

«Інкерман» та «Качинський+» у Фонду держмайна України з 2009 року орендувала шведська компанія «Інкерман Інтернешнл АБ». Вона володіє 75% акцій ТОВ «Качинський+». Дочірніми підприємствами «Інкерман Інтернешнл АБ» також є ТОВ «Інкерманський завод марочних вин», винний дім «Інкерман» та низка інших підприємств.

У січні 2011 року інвестиційні фонди Horizon Capital (США) і Hartwall Capital (Фінляндія) оголосили про покупку контрольного пакета акцій цієї компанії. За інформацією журналу Forbes, дніпропетровський підприємець, голова «Першого національного виноробного холдингу» Валерій Шамотій продав двом цим фондам частку в 60%. Відомо, що з 2016 року 20% частки в «Інкерман Інтернешнл АБ» належить китайському приватному інвестиційному фонду «Панг чаг», проте частку в 40% шведської компанії «Інкерман Інтернешнл АБ» як і раніше контролює все той же Шамотій.

Згідно з відкритою інформацією, адреса шведської компанії змінилася 18 березня 2014 року ‒ у день анексії Криму Росією. Одну з «дочок» концерну ‒ ТОВ «Торговий Дiм «Iнкерман» ‒ в кінці 2016 року зареєстрували в Києві за адресою: вул. Мельникова, б.12А, кв.7.

У грудні 2014 року термін «української» оренди закінчився, але влада Севастополя не поспішала його продовжувати. То перераховували орендну плату за курсом гривні до рубля, то говорили про псування майна. Все це тривало три роки, нові договори оренди так і не уклали.

В кінці листопада Арбітражний суд Севастополя почав розглядати позовні заяви уряду міста про розірвання договорів оренди землі з компанією «Качинський+», яка входить до шведського холдингу «Інкерман».

На заводі впевнені: йдеться про рейдерське захоплення

Небажання йти на компроміс з «Інкерманом» російські чиновники не пояснюють. На заводі впевнені: йдеться про рейдерське захоплення.

«У грудні 2014 року закінчився договір оренди, з початку 2015 року листуємося з урядом щодо укладання нової угоди. Але так і не змогли нічого добитися: одні відмовки, ‒ говорить директор радгоспу «Качинський» Михайло Хош. ‒ Весь цей час платимо податок за землю, готові й вартість оренди за цей період виплатити. Ми б і раді своєчасно вносити її, тільки у нас немає підстав для таких платежів, поки не підписаний новий договір».

17 грудня ‒ після того, як стало відомо, що «Інкерман» продадуть, в Севастополь прибув сам Валерій Шамотій. Це перший візит до Криму бізнесмена після анексії. Офіційна причина приїзду ‒ щоб взяти участь у єврейському святі «Ханука».

Рабин Севастополя Біньямін Вольф розповів, що знайомий з українським мультимільйонером з 2004 року. «Ця людина не тільки допомогла нам збудувати синагогу, а й в цілому дуже багато зробила для міста. І ми запросили його на свято як нашого старого друга». Чи зумів друг рабина вирішити проблеми Інкерманського винзаводу, поки не відомо. Але коштувати йому це буде дорого.

Сімферопольський винзавод на черзі. Хто наступний?

Тим часом, приватизація очікує ще один кримський завод. За словами представника Міністерства майнових і земельних відносин Криму, йдеться про держпідприємство «Сімферопольський виноробний завод».

Щодо планів з приватизації підприємств на 2018 рік за пропозицією Міністерства сільського господарства Криму планується приватизація ДУП «Сімферопольський виноробний завод», ‒ повідомив у міністерстві, не уточнивши вартість активу.

У червні т.в.о. губернатора Севастополя Дмитро Овсянников повідомив, що великий інвестор придбав 1 тис гектарів землі в Севастополі. Джерело ТАСС, близьке до операції, стверджує, що йдеться про компанію ТОВ «Інвест Резерв», пов'язану з групою ВТБ, яка 3 травня купила за 475 мільйонів рублів землю під виноградники.

«Був проведений конкурс, прийшов великий інвестор, який купив 1 тис 100 гектарів землі й планує розвивати виноградарство», ‒ сказав Овсянников.

Зрозуміло, що виноградники без винзаводу ‒ просто тягар, тому в майбутньому 2018 році варто очікувати подальшої приватизації підприємств виноробної галузі Криму.

Коли матеріал був підготовлений до виходу, стало відомо, що петербурзька компанія «Південний проект», яка є структурою банку «Росія», придбала 100 відсотків акцій «націоналізованого» кримського заводу шампанських вин «Новий світ» за 1,5 мільярда рублів (708 мільйонів гривень ‒ КР).

Геннадій Кравченко, кримський оглядач (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки)

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

  • 16x9 Image

    Геннадій Кравченко

    Севастопольський журналіст (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки). Співпрацює з Крим.Реалії з 2015 року. Пише про ситуацію в Севастополі, політичне життя в місті, економіку та соціальну сферу регіону.

XS
SM
MD
LG