Доступність посилання

ТОП новини

Свято безкарності: чому відзначати «день чекіста» в Криму недоречно


20 грудня в Криму відзначили «день чекіста» ‒ сто років від дня утворення Всеросійської надзвичайної комісії. Голова Криму Сергій Аксенов зазначив, що нинішні співробітники ФСБ «гідно продовжують славні традиції попередників», а зараз їхня робота особливо важлива.

У Санкт-Петербурзі відбувся марафон пікетів: активісти, змінюючи один одного кожні півгодини, тримали плакати з іменами жертв сталінських репресій і політв'язнів сучасної Росії.

​Російський історик Андрій Зубов називає нинішню російську владу новою формою радянської.

‒ Я пам'ятаю, як п'ять, десять років тому на круглі дати з дня заснування ВЧК у Москві та Санкт-Петербурзі на вулицях висіли вітальні розтяжки, а зараз нічого цього немає. Свято, зрозуміло, відзначають, але досить вузько, в професійних колах ‒ можливо, щоб зайвий раз не дратувати освічених людей. Винятком став Єкатеринбург, де «день чекіста» відсвяткували з помпою, незважаючи на те, що в будівлі на вулиці Леніна там засудили до смерті або знищили близько 20 тисяч осіб. На жаль, нинішня російська влада стала новим виданням радянської, про що говорить зокрема й спадкоємність ФСБ ‒ КДБ ‒ НКВД ‒ ЧК. Щоб збудувати справжню Росію майбутнього, всю цю систему потрібно знести. Злочини чекістів у двадцятому столітті не можна просто так списати й пробачити ‒ це мільйони знищених людей.

Андрій Зубов
Андрій Зубов

Старший науковий співробітник Інституту історії України, упорядник збірки з архівами КДБ з історії Криму Олег Бажан наводить зразкові цифри жертв чекістів у Криму.

‒ Кримський ЧК був створений на початку грудня 1920 року й відразу став насаджувати радянський тоталітаризм. На жаль, у нас немає точної статистики про жертв кримських чекістів. Ми можемо спиратися на офіційні листи замначальника особливого відділу Південно-Західного фронту Єфима Євдокимова, який займався розстрілами військовослужбовців Білої армії. За цими відомостями, наприкінці 1920 ‒ початку 1921 року в Криму були розстріляні близько 12 тисяч осіб. Інші джерела називають загальні цифри червоного терору ‒ 20-25 тисяч жертв на півострові. Найбільш масштабні репресії поза революційними роками припали на роки з 1935-го до 1940-го, коли в Криму розстріляли приблизно п'ять з половиною тисяч осіб. Окрім того, багатьох засудили й після Другої світової війни.

Олег Бажан
Олег Бажан

Кримськотатарський активіст, правозахисник, політв'язень часів СРСР Синавер Кадиров відзначає, що жертвами радянських чекістів стали не тільки депортовані кримські татари.

‒ Жертви репресій ‒ це не тільки ті, кого вислали з Криму, а й ті, хто народився в депортації і довго не міг повернутися на батьківщину. Аж до 1989 року сотням тисяч кримських татар не дозволяли приїхати до Криму ‒ теж з волі КДБ. Весь кримськотатарський національний рух був відповіддю на цю форму репресій. Сьогодні вже нове покоління, яке народилося на півострові, зіткнулося з переслідуванням з боку російської ФСБ: обшуками, затриманнями тощо. На жаль, історія повторюється на новому витку, й особливо цинічно відзначати «день чекіста» в умовах, коли минулі злочини цих катів не визнані, а ідейні нащадки продовжують їхню справу.

Синавер Кадиров
Синавер Кадиров

XS
SM
MD
LG