Доступність посилання

ТОП новини

Міжнародні здобутки та провали України 2017 року. Як залучати підтримку?


Сергій Герасимчук (посередині)

Які головні зовнішньо-політичні досягнення України 2017 року? На яких напрямках з’явилися проблеми та як їх можна усунути? На кого в першу чергу повинна опиратися Україна задля своєї безпеки? Як залучати нових союзників? На ці запитання Радіо Свобода відповів експерт «Української призми» та «Групи стратегічних і безпекових студій» Сергій Герасимчук.

Серед основних досягнень України на зовнішньополітичних теренах – збереження західної політики санкцій щодо Російської Федерації. Анексія Криму залишається для США міжнародним злочином

– Серед основних досягнень України на зовнішньополітичних теренах – збереження західної політики санкцій щодо Російської Федерації. Це поза сумнівом свідчить про те, що світ залишається солідарним в оцінці дій Росії в Криму й на Донбасі і прихильно ставиться до України. Також, незважаючи на те, що Москва недвозначно дає розуміти, що для неї «питання Криму» закрите назавжди, Сполучені Штати не менш однозначно дають зрозуміти, що вони не поділяють таку позицію і анексія Криму залишається для них міжнародним злочином.

Це, серед іншого, свідчить про активну роботу української дипломатії з ключовими міжнародними гравцями – передусім Вашингтоном, Берліном і Брюсселем. Попри всі внутрішньополітичні негаразди, Київ спромігся довести західному світові, що «українське питання» зарано «списувати».

Запровадження довгоочікуваного «безвізу» стало свого роду «винагородою» за всі ті зусилля, яких доклало громадянське суспільство України

Ну, а серед досягнень, які позначились на житті кожного українця, треба відзначити запровадження довгоочікуваного «безвізу». З одного боку, це стало визнанням прогресу України на шляху реформ і стало свого роду «винагородою» за всі ті зусилля, яких доклало громадянське суспільство України для запровадження антикорупційного законодавства. З іншого – стало запобіжником, який повинен втримати Україну на шляху реформ, адже згортання реформ, повернення до старих корупційних практик може позбавити українців цього привілею у відносинах з ЄС.

Поза тим, є і суто практичний вимір «безвізу» – за його рахунок в Україні збільшився туристичний ринок. Крупні компанії перевізники та лоукости нині зацікавлені в тому, щоб виходити з новими пропозиціями для українського туриста.

Чи були допущені помилки й втрачені можливості? Якщо так, то як їх краще виправити наступного року?

Провальною виявилася українська «політика сусідства». Суттєво погіршилися відносини України з Польщею

– У той час, як у роботі з впливовими міжнародними гравцями Україна досягла певних успіхів, провальною виявилася українська «політика сусідства». Суттєво погіршилися відносини України з Польщею. Польський МЗС неодноразово різко висловлювався на адресу Києва, та й з пересічними поляками стає все важче досягати порозуміння. Складне історичне минуле двох держав бере гору й над перспективами співпраці в майбутньому, й подекуди над здоровим глуздом.

Стаття сьома закону України «Про освіту», ухваленого цього року, щодо використання в освіті мов національних меншин попсувала відносини України з Угорщиною та Румунією. Угорщина категорично вимагає скасування цієї статті, відкидає можливості діалогу, обіцяє блокувати будь-які рішення щодо європейської та євроатлантичної інтеграції України. Румунія помірніша у своїй реакції. Проте запланований візит до України президента Румунії також відтерміновано.

Брак координації між Міносвіти, МЗС та парламентом, комунікації з міжнародними партнерами напередодні ухвалення закону – призвели до того, що Київ не мав стратегії попередження негативних реакцій та відповіді на них

Причиною цього є як внутрішньополітичні процеси в цих державах, так і певні хиби в поведінці української влади. Брак координації між Міносвіти, МЗС та парламентом, брак комунікації з міжнародними партнерами напередодні ухвалення закону, недостатня кількість консультацій зі стейкхолдерами – представниками національних меншин – призвели до того, що Київ не мав стратегії попередження негативних реакцій та відповіді на них.


– Як Україні вибудовувати свої відносини з країнами-сусідами, щоб заручитися їхньою підтримкою в умовах агресії Росії? Навколо чого можна об'єднатися?Цікавою є і ситуація з сусідньою Молдовою. Впродовж року, що минає, відбувалися зустрічі високого рівня, запровадили спільний прикордонний контроль за придністровською ділянкою українсько-молдовського кордону, покращили економічні показники співпраці. Але при цьому «вікно можливостей» співпраці з Молдовою закривається. За результатами опитувань, перемогу на парламентських виборах наступного року може здобути проросійська Партія соціалістів – і тоді в України з’явиться ще один проблемний сусід, орієнтований на задоволення інтересів Москви.

Об’єднуватися треба навколо Євросоюзу. Солідарність цього міжнародного утворення є гарантом збереження стабільності на континенті. Саме ЄС може бути найбільшим адвокатом України

– Передусім об’єднуватися треба навколо Євросоюзу. Саме солідарність цього міжнародного утворення є гарантом збереження стабільності на континенті. Саме ЄС, який опиратиметься на ціннісні орієнтири, може бути найбільшим адвокатом України (за умови, звісно, що й сама Україна дотримуватиметься шляху реформ і відданості європейським цінностям).

Подекуди лунають голоси на користь того, що в складних умовах Києву слід орієнтуватися й на нові регіональні утворення. Скажімо, на здебільшого польську ініціативу «Тримор’я» (її саміт цього року відбувся у Варшаві за участі президента США Дональда Трампа) або на запропонований Китаєм формат співпраці з Центрально-Східною Європою «16+1» (саміт відбувся цього року в Будапешті за участі китайського прем’єр-міністра Лі Кецяна).

Ці формати зберігатимуть для Києва привабливість лише тією мірою, якою вони не суперечитимуть солідарності в рамках ЄС

Ці формати й справді заслуговують на увагу, і Україна щонайменше мала б претендувати в них на статус спостерігача. Проте ці формати зберігатимуть для Києва привабливість лише тією мірою, якою вони не суперечитимуть солідарності в рамках ЄС.

І звісно, не слід забувати про те, що триває війна з Росією, і Київ у цьому контексті повинен зберігати старих і набувати нових союзників у цій війні.

Які країни, за Вашими прогнозами, залишаться стратегічними партнерами України в новому році й що необхідно для зміцнення партнерства?

– Можна очікувати, що, незважаючи на складний коаліційний процес у Німеччині, прихильним до України залишиться Берлін. Особиста позиція Канцлера Меркель та позиції найбільших політичних сил у Бундестазі свідчать, що, попри готовність до діалогу з Кремлем, Берлін не готовий до такого діалогу за будь-яку ціну й ураховуватиме інтереси України.

Україна може сподіватися й на прихильне ставлення Канади. А це 2018 року набуває особливого значення, адже це – рік головування Канади у «Великій сімці»

Вже традиційно Україна може сподіватися й на прихильне ставлення Канади. А це 2018 року набуває особливого значення, адже це – рік головування Канади у «Великій сімці». Можна сподіватися, що Канада не дозволить повернутися до формату «Великої вісімки» за участі Росії, допоки Москва не виконуватиме своїх міжнародних зобов’язань та брутально порушуватиме міжнародне право.

Союзницькі відносини зберігатимуться з державами Балтії. Позитивні сигнали чути також від Словаччини.

Що ж до покращення відносин із іншими сусідами, то тут українським дипломатам і представникам громадського середовища доведеться чимало попрацювати для того, щоб «вирівняти» відносини й повернути їх на конструктивний трек.

Що ж до Росії, то тут позитивних зрушень взагалі сподіватися марно.

XS
SM
MD
LG