В Ірані триває хвиля найбільших антиурядових протестів з часу суперечливих президентських виборів 2009 року і тисячі людей останніми днями заполонили площі та вулиці кількох іранських міст. Обмеження на пересування, а також дії влади щодо закриття доступу до соціальних мереж значно ускладнюють журналістам висвітлення протестів, під час яких, згідно з повідомленнями, вже загинуло 13 осіб. Але от що відомо на цей час?
ЯК ПОЧАЛИСЯ ПРОТЕСТИ?
Демонстрації розпочались минулого четверга в місті Машгад, другому за величиною в Ірані, в якому розташована відома шиїтська святиня. Місто є бастіоном консерватизму і вотчиною клерика Ібрагіма Райсі, який без успіху кинув виклик на минулих президентських виборах президентові Гассану Рогані. Аналітики кажуть, що консерватори почали протести з метою тиску на Рогані, який є порівняно поміркованим клериком в теократичній владі Ірану. Протести потім стрімко поширились рештою країни, населення якої становить 80 мільйонів.
ЧОГО ХОЧУТЬ ПРОТЕСТУВАЛЬНИКИ?
Демонстранти на початковій стадії зосереджувались на економічних проблемах Ірану. Незважаючи на право Ірану нині продавати нафту на міжнародних ринках після досягнення ядерної угоди у 2015 році, Іран постав перед наростаючою інфляцією та високим безробіттям. Недавнє підвищення цін на яйця та курятину на 40 відсотків, як виглядає, підбурило протести, хоча урядовий речник пояснив цінове підвищення побоюванням пташиного грипу. Протестувальники вигукують гасла проти президента Рогані, а також верховного духовного лідера аятоли Алі Хаменеї. Дехто критикує військову підтримку з боку Ірану сирійського президента Башара аль Асада, в той час як є й такі, хто хвались підтримуваного США шаха, який втік в еміграцію напередодні ісламської революції 1979 року і невдовзі помер від раку.
ХТО СТОЇТЬ НА ЧОЛІ ПРОТЕСТІВ?
Наразі у протестувальників немає централізованого керівництва. Це контрастує з Зеленим протестним рухом 2009 року, коли була хвиля невдоволення переобранням консервативного президента Махмуда Ахмадінежада на тлі припущень про фальсифікацію результатів голосування. Ті протести – найбільші з часу революції 1979 року – були придушені напіввійськовою організацією вартових ісламської революції та її союзниками і тоді тисячі людей було заарештовано, десятки загинули, а інших було піддано тортурам. Лідери тих протестів і зараз перебувають під домашнім арештом. В той час як нинішні протести не мають чіткого керівництва, журналіст Ругалла Зам, перебуваючи у вигнанні за кордоном, використовує мобільний додаток Телеграм і скеровує дії протестувальників.
ЯКОЮ Є ВІДПОВІДЬ УРЯДУ?
Іран каже, що тимчасово обмежив доступ до Телеграму та Інстаграму заради «дотримання миру», зменшивши у такий спосіб здатність протестувальників обмінюватись фотографіями та координувати мітинги і демонстрації. Фейсбук та Твіттер вже заборонені в Ірані. Поліція як в уніформах, та і в цивільному вбранні активно присутня на вулицях міст, так само як члени добровільної організації «Басідж» на мотоциклах. Цю організацію створили вартові ісламської революції для придушення протестів 2009 року. Сам президент Рогані сказав, що в Ірані дозволені протести і влада часом дозволяє незначні, обмежені демонстрації та трудові страйки. Але Рогані та деякі урядовці попередили, що уряд матиме рішучість придушити тих, хто порушує закон.
ЧИ БУЛО ВЖЕ НАСИЛЬСТВО?
Принаймні 13 людей загинули на цей час. Іранське державне телебачення повідомило у понеділок, що сили безпеки дали відсіч «озброєним протестувальникам», які хотіли взяти під контроль відділи поліції та військові бази, але не подало подробиць. Фотографії, що їх розмістили напівофіційні агенції новин, показують використання водометів проти протестувальників в Тегерані, а також шкоду, що її завдали протести громадським будівлям. За повідомленнями, кількасот демонстрантів заарештовано, хоча поліція каже, що багатьох вже відпустила. Деяке відео, що з’явилось в інтернеті, показує демонстрантів, які вітають поліцію і проводять протест мирно. Принаймні один поліціянт загинув від руки озброєного протестувальника, як повідомляється.
ЯК РЕАГУЄ СВІТ?
Президент США Дональд Трамп вислав кілька твітів на підтримку протестів в Ірані. Держдепартамент США звинуватив іранських лідерів в тому, що вони «перетворили заможну країну з багатою історією та культурою в економічно відсталу державу-парію, головним експортним товаром якої є насильство, кровопролиття та хаос». Рогані відкинув критику Трампа, в той час як багато іранців невдоволені забороною Трампа на видачу іранців віз до США, а також його опозицією до ядерної угоди з Іраном. Британія та Німеччина, які брали участь в розробці ядерної угоди, закликали іранську владу дозволити мирні протести. Прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу – давній ворог іранського уряду – назвав протестувальників «сміливими» та «героїчними».
ЧИ ІРАН Є ДЕМОКРАТІЄЮ?
Іран називає себе Ісламською республікою. Обрані депутати ухвалюють закони і керують від імені своїх виборчих округів. Однак, верховний духовний лідер має останнє слово з усіх державних справ. Рада вартових, до якої входять 12 осіб, половину з яких призначає верховний лідер, а іншу половину – парламент, має затверджувати всі закони. Ця рада також затверджує всіх кандидатів на президентських та парламентських виборах, знімаючи з перегонів тих, хто може кинути виклик політичній системі, або наполягає на радикальних реформах. Сили безпеки підзвітні лише верховному духовному лідерові – наприклад, вартові ісламської революції, які часто арештовують людей з подвійним громадянством та іноземців і використовують їх потім як пішаків під час міжнародних переговорів.
ЩО СТАНЕТЬСЯ ДАЛІ?
Демонстранти закликають до нових протестів. В той час як Рогані каже, що уряд дозволяє протести, усі акції відбувають наразі без дозволу поліції, що є порушенням закону. Зрештою, відповідь за верховним духовним лідером. Як сказав аналітик Eurasia Group Кліф Купчан: «Коли доходить до виживання режиму, Хаменеї втручається у справу. І він має в своєму розпорядженні багато відданих та жорстоких підлеглих».
