Доступність посилання

Поки іранські протести тривають, західні оглядачі розмірковують над тим, що потрібно зробити, щоб проявити трохи більше, ніж просту солідарність. Один із оглядачів пропонує очолити дипломатичні заходи Бараку Обамі, колишньому президенту США, який «проспав» попередні протести в Ірані 2009 року. Газета The Daily Beast пише, що загиблі росіяни, які воюють в Україні та Сирії – неоплакані й безіменні. Кореспондентка видання намагалася розповісти про те, як приховування російських війн за кордоном призводить до цинічного ставлення до загиблих російських громадян і веде до деградації російського суспільства. А тим часом кореспондент The New York Times дивується тому, як українські вчені, що колись займалися космічними програмами, зараз мріють про те, що Україна знову стане космічною державою.

Протести в Ірані стали головною подією нового року. Провідні західні оглядачі, коментуючи події в цій державі, говорять, що зрозуміло, на чиєму боці виступають американські політики. На тему протестів висловилися вже і президент США Дональд Трамп, і Гілларі Клінтон, та інші представники американського політичного класу.

Але, на думку оглядача агентства Bloomberg Елі Лейка, простої солідарності з протестувальниками замало, потрібна політична стратегія.

Режим почав давати відсіч протестувальникам, 12 із них уже були вбиті, диктатура намагається закрити канали комунікації та організації через соціальні мережі, зокрема російський ресурс Telegram. І це, на думку оглядача, відкриває можливість для Заходу зробити більше, ніж просто висловлювати солідарність. Серед запропонованих дій – співпраця з соціальними мережами, такими як Telegram або WhatsApp із метою знайти спосіб обійти урядові заборони.

Західні посольства повинні, на думку американського оглядача, формувати списки заарештованих, вбитих та закатованих. Американський Державний департамент міг взяти на себе підтримку кризового центру, що працював би 24 години на добу.

А дипломатичні зусилля заходу міг би очолити такий політик, як Барак Обама, колишній президент США, який міг би «реабілітувати свою репутацію» після того, як «він запізнювався та коливався у питанні підтримки протестів в Ірані 2009 року».

Російські військові найманці в Україні та Сирії привернули увагу американської газети The Daily Beast. Поки в Україні ховають своїх добровольців як героїв, російські експедиційні війська складаються переважно з людей, які воюють за гроші та помирають у тиші, пише московська кореспондентка газети Анна Нємцова. Вона розповідає, що жорстокі бої на Донбасі поновилися, що призводить до нових втрат, але якщо українці ховають своїх солдат з пошаною та повагою, то в Росії і їхні імена, і місія залишаються засекреченими, а тих, кого посилають до Сирії, навіть ховають в анонімних могилах.

І хоча не всі ветерани оточені турботою і підтримкою в Україні, вони є важливою, помітною та гідною довіри та пошани частиною суспільства, яка має свою позицію та свій голос. Ситуація в Росії є, на думку московської журналістки, прямо протилежною. «Російські ветерани сучасних війн не отримують громадської підтримки, їм не надають допомоги громадські організації, просто тому що їхня участь у конфліктах за кордоном є державною таємницею», – мовиться у статті.

Російське Міністерство оборони не публікує даних про загибель солдатів із 2010 року, але деяка інформація все ж просочується у публічну сферу. На початку минулого року російська газета «Ведомости» опублікувала дані російської страхової компанії «Согас», яка отримала тендер на співпрацю з армією 2018 та 2019 років. В описанні тендеру було опубліковано графік зростання втрат особового складу, який було позначено як «6a», що означає загибель. Там було на писано, що 596 російських солдатів загинули 2013-го, 790 – 2014-го, 626 – 2015-го.

За даними російської громадської організації Conflict Intelligence Team, яка веде розслідування та публікує дані про російських військових найманців за кордоном, близько 150 солдатів із приватної військової компанії «Вагнера» було вбито у Сирії та понад 900 були поранені.

Як кажуть дослідники, російським найманцям компанії «Вагнера» у Сирії платять від чотирьох до 10 тисяч, в залежності від кваліфікації. А це чималі гроші в країні, де звичайні солдати отримують від 333 до 403 доларів на місяць. І навіть офіцер, що має 15 років вислуги, отримує менше ніж тисячу доларів. Але найманців зобов’язують зберігати цілковиту таємницю про те, де і чим вони займаються.

Про українські космічні амбіції нагадує американський щоденник The New York Times. Кореспондент газети Міша Фельдман побував у різних місцях, пов’язаних з дослідженнями космосу в Україні, і доходить висновку, що українці, попри всі нинішні труднощі з фінансуванням науки та війною в країні, не опускають очей від зоряного неба. «Вчений-біолог продовжує піклуватися про пробірки з бактеріями, присвяченими для космічних досліджень. А пенсіонерка збудувала з підручних матеріалів космічний музей для дітей», – пише з захватом американський журналіст.

У таборі для дітей-сиріт і дітей-переселенців на зруйнованому війною Донбасі, в Святогорську Тетяна Ковальчук-Скороходник, яка колись працювала в українському космічному агентстві, побудувала зоряне небо з чорних поліетиленових мішків для сміття та клейкої стрічки. Цей планетарій справив на дітей неабияке враження, адже вони могли, просто лежачи на траві, розглядати сузір’я, які утворювали проколоті у поліетилені дірки-зірки.

Залишки космічної слави України автор статті побачив усюди, від дитячих майданчиків з ракетами, до музею Сергія Корольова в його рідному Житомирі, від домашньої лабораторії біолога, що працювала над створенням екосистем, до хранителя одного з найбільших телескопів України, що в Києві. Американський журналіст захоплений цими науковцями, які і близько не мають того фінансування, що мають їхні закордонні колеги, але при цьому продовжують мріяти про відродження космічної науки в Україні.

XS
SM
MD
LG